РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика досліджуваних осіб та етичні аспекти дослідження
Даний клінічний іспит проводився відповідно до Закону України й етичних принципів Хельсинськой Декларації.
Досліджувані особи, які брали участь в іспиті, були проінформовані про характер клінічного дослідження, а також про можливий ризик, пов'язаний з дослідженням. Кожному добровольцю була надана інформація про проведене дослідження. Усі волонтери, які включені в дослідження, дали письмову згоду на участь в іспиті (Додаток А).
В якості добровольців виступили працівники офтальмологічного відділення клінічної лікарні №6 м. Києва, Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока", інтерни, клінічні ординатори кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. У дослідження були включені особи 20-33 років, як чоловіки, так і жінки, які мають кореговану гостроту зору не нижче 1,0. Офтальмологічні захворювання у добровольців виявлені не були. Волонтери надали інформацію про відсутність захворювань і незастосування лікарських засобів відповідно до переліку, які могли б відбитися на результатах дослідження (Додаток Б). До переліку були включені захворювання, асоційовані зі зниженням продукції компонентів сльозової плівки, та лікарські засоби, які при тривалому застосуванні викликають зниження сльозопродукції [11].
2.2. Умови для проведення дослідження
Дослідження проводились на клінічних базах кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, офтальмологічного відділення клінічної лікарні №6 м. Києва, Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" в період з 2002 по 2005 роки.
Умови для проведення дослідження щодо вивчення впливу моніторів комп'ютерів на орган зору відповідали ДСанПіН 3.3.2.007-1998 "Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" (Додаток В) (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Загальний вигляд приміщення, в якому проводились дослідження.
Для освітлення використовувались люмінесцентні лампи денного освітлення 300 lux .
При проведенні досліджень здійснювався контроль наступних гігієнічних параметрів (Додаток Д):
* мікроклімат;
* іонізація повітря;
* рівень ультрафіолетового випромінювання;
* рівень освітленості;
* статичне електричне поле;
* електромагнітне поле;
* рівень шуму.
Консультативну допомогу по питанням відповідності гігієнічних параметрів існуючим санітарним правилам та нормам надавалась фахівцями Науково-дослідного інституту гігієни та медичної екології АМН України та співробітниками Національного аграрного університету, за що ми висловлюємо велику вдячність.
Усі досліджувані особи були одягнені в однакові білі медичні халати з бавовни, були використані однакові офісні меблі і регульовані стільці. Добровольці працювали за сучасними моніторами з діагоналлю 17 дюймів (рис 2.2):
* Philips Brilliance 107 P Model No107P20;
* Samsung SyncMaster Model 757DFX;
* SonyTrinitron Model CPD G220;
* LG Flatron 795 FT Plus Model NoFB795SE-UP;
* Low Radiation Model NF-848.
Рис. 2.2. Досліджувані під час роботи за монітором комп'ютера.
Основні характеристики моніторів, які використовувались, представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні характеристики моніторів, які використовувались
МодельМаксимальна роздільна здатність, ГцЧастота горизонтальної розгортки, кГцЧастота вертикальної розгортки, ГцСертифікати безпекиSamsung 757DFX1920*1440\6430-9650-160ТСО 99Sony
G 2201600*1200\7830-9648-120ТСО 99LG Flatron+1600*1200\7530-9650-160ТСО 99Philips 107P201920*1440\6030-9250-160ТСО 99
Тривалість роботи за монітором становила 1 годину - на першому етапі та 2 години - на другому етапі дослідження.
Зорове навантаження в даному дослідженні повинно було відповідати наступним вимогам:
* Завантаження особи, що спостерігається, діяльністю, що не потребує значних розумових зусиль;
* Робота з програмою не повинна вимагати спеціальної комп'ютерної підготовки
Виходячи з цих двох вимог, в якості зорового навантаження досліджуваним була запропонована програма, яка є комп'ютерним аналогом тесту Бурдона-Анфімова [163]. Завдання для досліджуваної особи полягало у відшукуванні та викреслюванні заданої літери лівою клавішею маніпулятора "миші" на екрані монітора серед випадкового набору різнокольорових символів. При натисненні клавіші "миші" на символі, який потребує відмітки, він зникає з екрану (замінюється пробілом). Натиснення клавіші на іншому символі вважається як помилка. Після того, як всі символи на екрані будуть відмічені, екран заповнюється новим випадковим набором літер та робочий сеанс продовжується. Через заданий проміжок часу робочий сеанс автоматично закінчується. Програма дозволяє обирати розмір символів на екрані і символ, що необхідно відмітити. Для даного дослідження був обраний розмір символів 20 пунктів, що відповідає розміру 14 шрифту "Nimes New Roman" текстового редактора "Word".
Таким чином, виконувались обидві вимоги до програми: відмічання усіх символів на екрані неможливе без зосередження та уваги особи, але водночас не потребує розумових зусиль. Керування тільки лівою клавішею "миші" дозволяє плідно працювати з програмою особам, які не мають спеціальної комп'ютерної підготовки та практики.
2.3. Загальна схема дослідження та характеристика досліджуваних груп добровольців
В ході виконання дослідження проведено обстеження 56 добровольців, у яких було виконано 3582 діагностичних обстежень (80% обстежень виконано автором самостійно).
Для реєстрації отриманих даних була розроблена реєстраційна форма.
Дослідження скл