РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Царство (regnum) Plantae.
Відділ (divisio) Magnoliophyta, або Angiospermae.
Клас (classis) Magnoliopsida, або Dicotyledones.
Порядок (ordo) Lamiales.
Родина (familia) Lamiaceae Lindl., або Labiatae Juss.
Підродина Lavanduloideae Briq.
Рід (genus) Lavandula L.
Вид (spesies) L. angustifolia Mill. (L. vera DC., L. officinalіs Ch.) [100].
Рис. 2.1. Лаванда вузьколистна
Матеріалом для проведення досліджень служили рослини лаванди вузьколистної L. angustifolia сортів Степова і Синєва та перспективних селекційних зразків 337-9 і 310-17.
Сорт Степова виведений З.Г. Майченко методом індивідуального добору з насіннєвих популяцій. В Криму районований з 1962 року, є національним стандартом.
Кущ середньої величини, розкидистий, в період цвітіння досягає висоти 50-55 см і 60-70 см в діаметрі, має велику кількість підгонів. Листки ланцето-лінійні, злегка опушені, забарвлення сіро-зелене. Квітконоси довжиною 20-22 см, на кущі утворюється від 85 до 1000 і більше квітконосів. Суцвіття колосовидне, циліндричне, довжиною 6-8 см. Чашечка блідо-бузкова, віночок світло-бузковий.
Сорт середньостиглий. Урожайність складає 65-70 ц/га, вміст ефірної олії на сиру масу суцвіть - 2 %, складних ефірів в ній - 50 %. Парфумерна оцінка олії 4 бали. Посухостійкість висока, зимостійкість і здатність до осіннього відростання середні. Порівняно легко розмножується вегетативним методом. Стійкість до септоріозу середня, до кореневої гнилі висока.
Сорт Синєва одержаний методом індивідуального добору в потомстві від вільного міжсортового запилення сортів Степова, Рекорд, Горная, Народная, Совєтская (з синтетичної популяції). Автори сорту: Вислоухова Н.П., Романенко Л.Г., Жеребцова В.Г. Сорт районований в Криму з 1997 року.
Кущ напівзімкнутий, висотою 65-70 см, діаметр куща 100-110 см. Листки сіро-зелені, облиственність висока. Суцвіття колосовидне з 6-7, рідше 5 кільцями, по 14-20 квіток в кільці. Віночок фіолетовий, чашечка фіолетова, біля основи зелена.
Сорт пізньостиглий, фаза технічної стиглості настає на 5-6 днів пізніше, ніж у сорту Степова. Урожайність складає 89,5 ц/га, потенційний збір ефірної олії 165,7 кг/га, вміст ліналілацетату 56,7 %. Сорт зимостійкий, з добрим осіннім приростом.
Селекційні зразки 337-9 і 310-17 люб'язно надані старшим науковим співробітником відділу селекції та насінництва ІЕЛР О.П. Меркур'євим.
Зразок 337-9 одержаний при схрещуванні селекційного зразку 60-3 з сортом Хемус. В 2005 році зразок переданий до Державного сортовипробування під комерційною назвою Вдала.
Кущ компактної форми, кількість квітконосів 578 шт., довжина квітконосу 13,1 см, суцвіття 5,9 см, кількість кілець 5-6 шт., кількість квіток в напівкільці 6-7 шт. Колір листків світло-зелений, облиственність середня, лист вузький, рідкоопушений. Суцвіття короткоциліндричне, чашечка фіолетова, віночок фіолетовий.
За даними конкурсного сортовипробування перевищує стандарт по вмісту ефірної олії на сиру масу суцвіть на 58,5 %, по збору ефірної олії на 64,7 %.
Зразок 310-17 одержаний при схрещуванні селекційного зразку 60-22 з сортом Хемус. За даними конкурсного сортовипробування перевищує стандарт по вмісту ефірної олії на сиру масу суцвіть на 56,8 %, по збору ефірної олії на 74,5 %.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Культура апікальних меристем і клональне мікророзмноження. Донорні рослини лаванди вирощували в умовах закритого грунту в вегетаційних посудинах. Як експланти використовували апікальні меристеми висотою 0,7 мм, які виділяли з верхівкових та пазушних бруньок однорічних пагонів. При проведенні експериментальної роботи застосовували загальноприйняті методи в культурі ізольованих тканин рослин [12, 49, 262].
Для стерилізації фрагменти пагонів з бруньками обробляли 70%-ним етанолом (40 сек.) та 50%-ним розчином препарату "Брадофен" (12 хв.) і тричі промивали в стерильній дистильованій воді [147]. Асептичну роботу проводили в ламінарному боксі КПГ-1. Меристеми виділяли під бінокулярним мікроскопом МБС-9 при 16-кратному збільшенні.
Для культивування ізольованих меристем та мікроживців використовували як базове живильне середовище МС [263]. Кислотність середовища доводили до рН 5,5-5,6 з допомогою 0,1н HCl або 0,1н КОН перед автоклавуванням. Живильне середовище розливали в хімічні пробірки діаметром 15 мм по 10 мл і автоклавували при температурі 120 ?С, тиску 0,8 атм. напротязі 20 хв.
На кожному з етапів клонального мікророзмноження модифікували гормональний склад живильного середовища відповідно до необхідного шляху морфогенезу (табл. 2.1) та вивчали вплив ендогенних і екзогенних факторів на ефективність культивування лаванди in vitro (рис. 2.2).
На етапі введення апікальні меристеми культивували на рідких і агаризованих живильних середовищах. До складу агаризованих середовищ додавали агар в концентрації 0,7 % і меристеми висаджували на поверхню середовища. При використанні рідких середовищ меристеми розміщували на містках з фільтрувального паперу. Коефіцієнт розмноження розраховували за виведеною нами в процесі дослідження формулою
де КР - коефіцієнт розмноження,
Чр - частота регенерації, %,
Кпл - кількість пар листків на основному пагоні, шт.,
Чмп - частота множинного пагоноутворення, %,
Кдп - кількість додаткових пагонів, шт.
На етапах власне мікророзмноження і укорінення мікропагонів in vitro основний пагін одержаних меристемних рослин розрізали на мікроживці довжиною 4-8 мм з однією парою листків, а також відділяли додаткові мікропагони довжиною 4-8 мм з однією парою розгорнутих листків. Одержані мікроживці культивували на агаризованих живильних середовищах таким чином, щоб нижня частина мікроживця була занурена в живильне середовище. Коефіцієнт розмноження на етапі власне мікророзмноження розраховували за виведеною нами формулою
де Чр - частота регенерації, %,
Коп - к