РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Грунтово - кліматичні умови
Польові досліди проводились на протязі 2002 - 2004 рр. на дослідному полі кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету.
Ґрунт - сірий лісовий крупнопилуватосередньосуглинковий на лесі. За результатами останнього комплексного агрохімічного аналізу (2000 р.) вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі складає 2,4 %. Реакція ґрунтового розчину - рН (сольове) 5,8; середньозважені: гідролітична кислотність 4,1 мг.-екв. на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ 15,3 мг. - екв. на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами 78,9 %. В ґрунтах міститься доступного для рослин азоту (за Корнфілдом) 8,8 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 21,2 і 9,2 мг на 100 г ґрунту. Низький вміст гумусу та вимивання органічних і мінеральних колоїдів із орного шару не сприяють утворенню на цих ґрунтах агрономічно-цінної структури. Потенціал їх родючості оцінюється як задовільний.
Клімат зони досліджень (Вінницької області) помірно теплий [168, 169]. Середньобагаторічна температура повітря за рік складає 6,7°С на заході, 7,0 °С на сході. Сніговий покрив встановлюється в другій половині листопада і сходить в третій декаді березня. Висота його в західних і південних частинах зони коливається в межах 13 - 20 см, а в східній частині - 26 - 35 см. Для цієї зони характерні довгі відлиги, під час яких температура повітря в окремі роки підвищується до + 12-14 °С. Весняні заморозки повітря закінчуються в більшості років до 25 квітня.
Літо відзначається високими і стійкими температурами. В липні середньомісячна температура повітря коливається від 10 °С на заході і до 20 °С на сході. Абсолютний максимум температур сягає 39 - 49 °С.
Довжина вегетаційного періоду складає 150 - 170 днів. При цьому нерідко спостерігаються посушливі періоди і суховії.
Кліматичні умови за 2002 рік були сприятливими для росту і розвитку рослин кукурудзи, середньодобова температура була на 0,96?С вища за середню багаторічну. Температура протягом вегетаційного періоду мало чим відрізнялася від середньо багаторічної, тоді як кількість опадів, які випали за вегетацію була більша, в порівняні з середньобагаторічними на 169,6 мм. Велика кількість їх випала в серпні та вересні місяці. Підвищений температурний режим протягом всього весняного періоду дозволив приступити до посіву кукурудзи на початку третьої декади квітня. Оптимальна вологозабезпеченість та досить високий температурний режим сприяли появі сходів кукурудзи на 8-10 день після посіву. Достатня вологозабезпеченість та підвищений температурний режим в першій декаді липня були сприятливими для росту кукурудзи. В період масового цвітіння кукурудзи встановилася спекотна погода, однак вона незначно перевищувала середньобагаторічну.
Дощі, що пройшли в другій декаді липня, поповнили запаси вологи в ґрунті, сприяли кращому розвитку стебла. В третій декаді липня відмічали молочну стиглість зерна кукурудзи. В кінці серпня кукурудза досягла воскової стиглості. Закінчення вегетації кукурудзи відбувалося при сприятливих погодних умовах.
2003 рік, на відміну від усіх років періоду досліджень, відрізнявся підвищеним температурним режимом та посушливістю. Кукурудза розвивалась нерівномірно.
Середньодобова температура повітря за вегетаційний період становила 15,5°С (+ 0,6°С до багаторічної норми), а сума опадів 319,6 мм (-62,4 мм до багаторічної норми).
Завдяки підвищеному температурному режиму та ранньому припиненню заморозків посів кукурудзи проводили в кінці квітня. Погодні умови сприяли швидкій появі сходів кукурудзи. Дефіцит вологи в третій декаді травня знижував запаси грунтової вологи, та підвищував розвиток бур'янів. Посушливий період продовжився і в червні. Викидання волоті відмічалося в першій декаді липня на 2-2,5 тижня раніше середньобагаторічних строків. Несприятливими були погодні умови для формування урожаю в третій декаді липня та серпні. В третій декаді липня в кукурудзи спостерігалась молочна стиглість, а подекуди в пізньостиглих форм ця фаза наступила в середині серпня. Воскова стиглість наступила в кінці ІІ та в кінці ІІІ декади серпня.
В 2004 році відмічені сприятливі умови для росту і розвитку кукурудзи. Загальний розвиток рослин був інтенсивним, висота рослин, розміри листкового апарату та інші параметри були більшими ніж в 2003 році і наближалися до 2002 року.
Він характеризувався контрастними погодними умовами. Рання весна була з дефіцитом опадів, і низькою вологістю повітря на рівні 56-61 % у квітні та 62-68 % в травні. Найнижча відносна вологість повітря в середньому за роки досліджень відмічена в 2003 році - 66,2 %, а найвища в 2002 - 71,7 %. Рання весна і сприятливі температурні умови квітня дозволили провести посів кукурудзи в ІІІ декаді квітня. Травень виявився з сухою, теплою погодою. Дощі випадали неінтенсивні.
Літо характеризувалось контрастністю погодних умов. Посуха змінювалась прохолодною погодою, дефіцит опадів - надмірним їх випаданням.
Сходи кукурудзи з'явилися в першій декаді травня. На кінець другої декади травня у кукурудзи сформувався третій листок.
Розвиток кукурудзи проходив в строки близькі до середньобагаторічних. Викидання волотей середньостиглих форм розпочалося в кінці першої на початку другої декади липня. Молочна стиглість зерна середньостиглих та середньоранніх форм відмічена в першій - другій декаді серпня.
В цілому 2004 рік за характером погодних умов наближався до кліматичних умов, що склалися в 2002 році. Але середня температура повітря в цей рік була дещо нижча 14,8°С, що наближалась до середньобагаторічного її значення.
Отже, найбільш сприятливими для росту і розвитку кукурудзи за кліматичними показниками були 2002 та 2004 рр. Вони сприяли підвищенню стійкості кукурудзи до вилягання, ураження стебловими гнилями і сприяли інтенсивному росту і розвитку рослин. В 2003 році спо