РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
За період 1980-2003 рр. на території лісових біоценозів Гірського Криму досліджувалася динаміка чисельності ратичних (Artiodactyla) тварин, зокрема благородного оленя, козулі, дикого кабана та муфлона. Відомий факт, що обліки тварин на великих територіях мають ряд недоліків [48, 49], проте їх результати адекватно відтворюють основні закономірності руху чисельності. Тому для аналізу глобальних процесів у межах всієї зони гірсько-лісового Криму нами були використані матеріали Державного комітету статистики України "Форма №2-тп-(мисливство)" [217] за період 1980-2003 рр. (додаток А), а також дані "Проектів організації та розвитку мисливського господарства" шістнадцяти мисливських та лісомисливських господарств [137-149, 151-153] і дані "Проектів організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів" трьох об'єктів природно-заповідного фонду [134-136, 150].
Наведений нами часовий зріз (1980-2003 рр.) має неабиякий інтерес в історичному аспекті, оскільки відображає рівень ведення мисливського господарства останньої доби Радянської епохи, коли Кримські ліси були вотчиною полювання партійної еліти; та періоду становлення Української державності, який, на жаль, характеризується політичною нестабільністю та економічними негараздами, коли браконьєрство стало важливим засобом виживання зубожілого населення.
Варто відмітити, що протягом досліджуваного періоду на території Гірського Криму значно розширилася мережа об'єктів державного природно-заповідного фонду [132], але починаючи з 1991 р. з'явилася також нова генерація користувачів мисливських угідь - товариства з обмеженою відповідальністю та закриті регіональні клуби мисливців.
Аналізуючи дані статистичної звітності "Форма 2-тп-(мисливство)" за визначений проміжок часу (1980-2003 рр.) по кожному окремому підприємству гірсько-лісової частини Криму ми виявили невідповідність зведених даних, які наводить Державний комітет статистики України (додаток А). На наш погляд, офіційні показники чисельності ратичних є недостовірними за наступних причин:
- З 1980 по 1991 рр., та після 1998 р. не були враховані дані, що відображають рівень чисельності ратичних у Севастопольському ДЛМГ, яке безпосередньо підпорядковується Державному комітету лісового господарства України і тому не завжди подає відповідні дані до Республіканського комітету лісового і мисливського господарства АР Крим, де, в свою чергу, формуються цифри, що надходять до Державної статистичної палати. Безумовно, що певні труднощі пов'язані і з тим, що з 2001 р. на території Севастопольського ДЛМГ виникли ще два користувачі державного мисливського фонду (див. розд. 4).
Відповідні дані за 1998-2003 рр. нам були люб'язно надані у Головному управлінні мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України (табл. 2.1), що дозволило внести корективи при побудові власної діаграми (додаток Б, ст. 184).
Таблиця 2.1
Динаміка чисельності ратичних на території Севастопольського ДЛМГ
за 1999-2003 рр.
\ Рік
Вид, ос. \ 19992000200120022003Олень259290240174183Козуля799724915476521Кабан221248131226297
Зауважимо, що наведені цифри суттєво вплинули на збільшення відповідних показників протягом згаданого періоду. При вирахуванні показників за 2003 р. нами були також враховані дані чисельності ратичних в угіддях ТОВ "Красний камінь", які становили 56 гол. оленя, 83 гол. козулі, 50 гол. кабана.
- Різке зменшення чисельності ратичних у звітних відомостях Держкомстату за 1996, 1997, 2000 р. та 2002-2003 рр. обумовлене тією причиною, що при поданні даних до Державного комітету статистики не бралися до уваги дані по Кримському природному заповіднику. Останній, зокрема, з 2000 р. переданий у підпорядкування Державного управління справами Президента України, що, напевно, і зумовило труднощі доступу до його статистичної інформації.
Враховуючи епізодичність даних у звітній відомості "Форма 2-тп-(мисливство)" (Додаток А), нами було проаналізовано "Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів Кримського природного заповідника" [135]. З метою надолуження відсутніх цифр, а також задля більшої достовірності, з 1988 р. ми упустили фрагментарні дані "Форми 2-тп-(мисливство)", натомість використавши відповідні показники "Проекту організації території...", які в повному обсязі відображують динаміку чисельності ратичних з 1984 по 1999 рр. На наш подив, дані чисельності ратичних по окремим рокам мають значні розбіжності, попри офіційний статус обох нормативних документів.
З метою пошуку відсутніх даних чисельності ратичних у Кримському природному заповіднику за 2000 р. та 2002-2003 рр., ми піддали аналізу наукову літературу [124], проте і в даному випадку зіштовхнулися з неабиякими труднощами.
У своїй роботі автор [124] наводить дані обліків чисельності благородного оленя в Кримському природному заповіднику за період з 1998 по 2002 р. Жодна з вказаних цифр не відповідає офіційним даним (як "Форми 2-тп-(мисливство)", так і "Проекту організації території..."), відрізняючись в сторону збільшення, щоправда незначною мірою. Зауважимо, що угрупування оленів Кримського природного заповідника є ядром популяції [89, 248], тож ігнорувати дані його чисельності ми не мали права. Таким чином, при побудові власної діаграми (рис. 5.1, стор. 100) ми запозичили дані А.В. Паршинцева [124], як більш достовірні.
- Дані чисельності поголів'я ратичних Ялтинського гірсько-лісового заповідника не досягають таких значних показників, як відповідні цифри Кримського природного заповідника чи, навіть ряду мисливських господарств, проте ігнорувати їх протягом ряду років (1989, 1995, 1997, 2003) неприпустимо. Як і в попередньому випадку, згадані недоліки ми компенсували використавши у своїх дослідженнях протягом 1988-1999 рр. дані "Проекту організації те