Ви є тут

Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби

Автор: 
Гурова Тетяна Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001907
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконувалась у період з 2001 по 2006 рік на кафедрах паразитоценології і
зоогігієни та вірусології, патанатомії і ветеринарно-санітарної експертизи
Сумського національного аграрного університету, в 4-х господарствах Сумської,
Харківської та Донецької областей, в обласній лабораторії державної
ветеринарної медицини м. Суми та науково-виробничій фірмі „Бровафарма”, м.
Бровари. Для встановлення епізоотичної ситуації за темою роботи обстежено ряд
господарств Сумської, Харківської та Донецької областей.
Епізоотологічні дослідження включали вивчення джерел збудників сифункулятозів
та бовікольозу, факторів передачі, екстенсивності та інтенсивності інвазування
тварин, сезонної та вікової захворюваності великої рогатої худоби. Загальна
кількість тварин, задіяних при вивченні цих питань 3093 гол.
Дослідження проведено у таких господарствах:
? ТОВ «Україна» с. Токарі Сумського району, що знаходиться в 4 км від м. Суми,
на півночно-східній України. У цьому господарстві було обстежено 167 корів,
нетелів і телиць парувального віку – 68, молодняка 3-10 міс. – 133 голови.
Господарство спеціалізується на виробництві молока і вирощуванні овочевих
культур. Порода корів – лебединська. У літній час корови частково користуються
природними пасовищами, а молодняк переводять у літні табори;
- СЗАТ «Іскра» с. Басівка Сумського району, що знаходиться в 30 км від м. Суми.
У цьому господарстві було обстежено 54 голови молодняка 3-10 міс. віку. СЗАТ
«Іскра» розташоване на півночі України. Господарство спеціалізується на
виробництві молока і вирощуванні овочевих культур. Влітку тварини випасаються
на пасовищах, а в зимовий час знаходяться на прив’язному утриманні і не
користуються моціоном;
? молочно-товарній фермі агрофірми ЗАТ «Ржавчик» Першотравневого району,
Харківської області, що знаходиться у 110 км від Харкова нами було обстежено
138 корів, 58 нетелів і телиць, молодняка 3-10 міс. – 112 гол.
? на молочно-товарній фермі агрофірми «Скіф», яка знаходиться у Слов’янському
районі Донецької області, що на сході України. Обстежено 174 корови у цьому
господарстві, 52 нетелів і телиць, молодняка 3-10 міс. – 158 голів. Влітку
тварини випасаються на пасовищах, а в зимовий час знаходяться на прив’язному
утриманні і не завжди користуються моціоном.
В усіх господарствах дорослих корів у холодну пору року утримували на прив'язі
у типових корівниках різного санітарного стану, молодняк - груповим методом
безприв'язно. Роздача кормів для корів, телиць парувального віку, нетелів
проводилася механічно, а молодняку корм закладували у годівниці вручну.
Інші господарства, де ми проводили вибіркові обстеження корів, телят і
молодняка, для з'ясування благополуччя поголів'я з сифункулятозів і
бовікольозу, займають проміжні положення щодо умов утримання між агрофірмою
«Скіф» та ТОВ «Україна».
Крім 4-х базових, поширення інвазії ми досліджували ще в 5-ти господарствах
північно-східної України.
Під час вивчення морфології відібраних комах витримували протягом доби у
закритих чашках Петрі на фільтрувальному папері з метою звільнення
шлунково-кишкового каналу від корму, потім вошей і волосоїдів окремо клали у
70° етиловий спирт. Для просвітлення комах їх занурювали у 10 % розчин молочної
кислоти і витримували від 24 до 48 годин ? залежно від ступеня просвітлення.
Потім паразитів ретельно промивали водою, проводили через розчини етилового
спирту з наростаючою концентрацією міцністю 40°, 50°, 60°, 70°, 80° і 96° і
поміщали у канадський бальзам.
Всі види маніпуляцій з комахами виконані під контролем бінокулярного мікроскопу
МБС?10 при збільшеннях: окуляр – 15, об'єктиви ? від 0,6 до 4.
Видову належність вошей і волосоїдів великої рогатої худоби встановлювали за
допомогою визначника Бей-Бієнка [9].
Екстенсивність інвазій сифункулятозів і бовікольозу (ЕІ) визначали шляхом
клініко-паразитологічного обстеження усього поголів’я великої рогатої худоби
господарств (ТОВ «Україна» с. Токарі Сумського району, Сумської області, ЗАТ
«Ржавчик» Першотравневого району, Харківської області, агрофірма «Скіф»
Словґянського району, Донецької області). Донецькою області).
Інтенсивність інвазії (ІІ) визначали у тварин по 10 голів від кожної вікової
групи тих же господарств шляхом підрахування кількості паразитів у 19-ти
ділянках: голови, вух, верхньої частини шиї, середньої частини шиї, плечей,
боків, спини, заліктьових складок, лопаток, підгруддя, кінцівок, вимені, пахах,
колінної западини, стегон, крупу, черева, прианальної западини, кореня хвоста
на площі 100 смІ (10х10 см).
З цією метою ми виготовили чотирикутну рамку площею 100 смІ розділену тонкою
проволокою на 25 квадратиків (2х2 смІ). Під час обліку, щоб паразити не
переміщалися з облікової ділянки, всі боки із зовнішнього боку чотирикутника,
який впритул прикладали до тіла, обводили вазеліновою олією. Вошей і волосоїдів
збирали з однієї ділянки у чашку Петрі очним пінцетом або вичісували гребінцем
із щільним розташуванням зубців. Після чого підраховували кількість паразитів
на поверхні розлінійованого білого паперу і переносили в ентомологічні
пробірки.
Вивчали вплив температури та товщини шкіри тіла тварин на екстенсивність та
інтенсивність її ураження паразитуючими комахами шляхом вимірювання температури
шкіри у грудні і липні електротепломіром ТПЭМ-1, товщини шкіри ? кутиметром у
кожній з 19-ти ділянок тіла тварини (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Вимірювання температури шкіри великої рогатої худоби.
Сезонну і вікову динаміку захворюваності, що спричиняються вошами і
волосоїдами, вивчали у ТОВ «Україна», на МТФ агрофірми «Скіф» та на МТ