РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ МЕТОДІВ
ПОБУДОВИ ПОЛІТИЧНОГО ІМІДЖУ В ЗМІ
2.1. Методологія визначення комунікативних методів політичного ПР
Керуючи каналами масової комунікації, ПР й іміджелогія оперують великою
кількістю комунікативних методів формування та корегування іміджу. Дане
дисертаційне дослідження має на меті проаналізувати комунікативні методи
побудови політичного іміджу в ЗМІ, вирізнити ті технології й методи, які
використовуються в процесі політичної кампанії, й визначити нові, які лише
з’явилися в арсеналі піарменів.
Тлумачний словник української мови подає таке визначення терміну “метод”: “1.
Свідомі систематичні й послідовні дії, що ведуть до осягнення якої-небудь мети.
2. Чітко окреслений спосіб дій, що провадяться з науковою метою (з лат.
мethodus “прийом, спосіб, метод”)” [71, С. 236]. Щодо паблік рілейшнз та
іміджелогії, термін “метод” може визначатися як діяльність і послідовність
окремих операцій, спрямованих на вироблення та перетворення інформації на
комунікативний акт. За визначенням “Тлумачного словника української мови”:
“Комунікація – 1. шлях сполучення лінії зв’язку тощо; 2. повідомлення або
передача за допомогою мови якогось змісту, наявного в думці; 3. синонім
спілкування” [72, С. 190].
Отже, комунікативні методи формування політичного іміджу в засобах масової
комунікації можна визначити як систематичні й послідовні дії, призначені для
просування політичного іміджу каналами засобів масової інформації
(комунікації), спрямовані на формування у суспільній свідомості образу
політичного діяча, партії, ідеї тощо за рахунок зображальних, вербальних,
текстуально-лінгографічних та інтелектуальних (маніпулятивних) засобів
(визначення моє. – М. Б.).
Щоб виявити нові й відслідкувати вже досліджені комунікативні методи побудови
політичного іміджу в ЗМІ та визначити тенденції, дослідження друкованих й
аудіовізуальних ЗМІ варто проводити протягом кількох років. Такий підхід буде
цілком логічний саме для політичного ПР й іміджмейкингу, бо однією з перших
засад політконсалтингу є настанова про те, що найбільш ефективною є кампанія,
яка розпочинається не напередодні виборів, а відбувається протягом тривалого
часу. Також такий шлях дає інформацію про інтенсивність повідомлень, їхній
характер, якість та методику подачі інформації, розвиток подій та кінцевий
результат.
Методи збору інформації та форми реєстрації комунікативних методів побудови
політичного іміджу в ЗМІ. Для збирання первинних емпіричних даних було
використано пряме спостереження та аналіз документів. Аналіз документів – “це
вивчення документальних джерел, у тому числі за допомогою засобів масової
інформації й Інтернету” [73, С. 65]. Під час опрацювання матеріалів телебачення
проводилося транскриптування сюжетів та документальних фільмів, тобто
розшифровування ефірного матеріалу на паперовому носії.
Контент-аналіз – це “якісно-кількісний метод вивчення документів, який
характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у
квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.
Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, що
висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні
закономірності самого об’єкта дослідження” [74, С. 66]. Контент-аналіз є
найбільш зручним та ефективним методом аналізу тексту, адже для дисертаційного
дослідження необхідна висока точність результатів. Він також дає змогу
опрацювати великий масив несистематизованого матеріалу. Крім того, з його
допомогою можна відслідковувати мову джерела інформації, яка визначає його
специфічні характеристики.
Журналістський метод – “це, по-перше, виявлення основних характеристик тексту,
по-друге, оцінка цих характеристик, за визначеними критеріями. За
характеристику приймаються тема, ідея, образний орієнтир” [75, С. 17].
Метод комунікативного аналізу. Для ефективного дослідження й виявлення
комунікативних методів побудови політичного іміджу в ЗМІ було використано
контент-аналіз, функціонально-аналітичний, соціологічний, а саме спостереження
(моніторинг), журналістський методи комунікативного аналізу. Мета
комунікативного аналізу – виявлення нових комунікативних методів побудови
політичного іміджу в засобах масової інформації. Інформаційна модель
комунікативного аналізу – дослідження кількісно-якісних параметрів одиниці
вибірки, масиву вибірки інформаційних та інформаційно-аналітичних телевізійних
програм і матеріалів друкованих та електронних ЗМІ.
Предмет комунікативного аналізу – відповідність комунікативних засобів цілям
упливу, потенційний ефект комунікації, класифікація й ідентифікація нових
комунікативних методів.
Об’єкт комунікативного аналізу – зміст повідомлень, тематична структура,
розташування матеріалів, лінгографічні, лінгвістичні (мова повідомлення) та
маніпулятивні елементи, ЗМІ як канали комунікації, “інтелектуальні” ходи
авторів тексту, “кольорові” технології ПР та методи іміджетворення.
Категорії комунікативного дослідження – тема та форма матеріалів (повідомлень).
У ході дослідження комунікативних методів політичного ПР автор дисертації
використовувала репрезентативну випадкову вибірку. Хронологія вибірки: 2001 –
червень 2004 р. — періодичний аналіз інформаційних матеріалів (частота збирання
аналізованих матеріалів – від кількох разів на місяць до кількох разів на
тиждень), липень – грудень 2004 року — щоденний огляд та аналіз обраних ЗМІ (у
зв’язку з початком передвиборчої кампанії з виборів президента України), січень
– березень 2005 року — 2-3
- Київ+380960830922