РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина дисертаційної роботи, апробація та виробнича перевірка
результатів досліджень була проведена протягом
2002-2006 рр. у науковій лабораторії кафедри паразитології та тропічної
ветеринарії Національного аграрного університету.
Об’єктом досліджень були експериментально заражені збудником бабезіозу
безпородні цуценята 3-9 міс. віку і дорослі 1-2 річні собаки.
Для досліджень собак підбирали за принципом аналогів. Їх розподіляли на
дослідні і контрольні групи. Дослідних тварин витримували на карантині протягом
трьох тижнів. Знищували ектопаразитів (бліх та волосоїдів), купаючи їх в
емульсії бутоксу (1 см3 препарату на 1 л води) двічі з інтервалом 10 діб.
Дегельмінтизацію собак проводили за допомогою азипірину або альбендазолу з
розрахунку 1 табл. на 10 кг маси тіла двічі з інтервалом 7 діб. Щеплення проти
інфекційних захворювань проводили вакциною Vangard-5. Собак утримували у
вольєрах, годували кашами, сухим кормом “Pedigree”, хлібом, молоком.
Матеріалом для досліджень слугували кров та сироватки крові, отримані від
хворих на бабезіоз собак, експериментально заражених Babesia canis, та від
собак, яким вводили гіперімунну протибабезіозну сироватку. Кров використовували
для паразитологічних і морфологічних досліджень. Сироватки крові – для
серологічних досліджень. Ті, які отримували від експериментально заражених
Babesia canis безпородних собак, слугували для визначення титру антитіл при
цьому протозоозі. Сироватки крові, отримані від собак, яким вводили гіперімунну
протибабезіозну сироватку крові (додаток А, Б) використовували для визначення
динаміки титру антитіл на її введення.
Використовували клінічні, гематологічні, паразитологічні, серологічні,
статистичні методи дослідження [7, 20, 42, 56, 61, 68, 86, 93, 104].
При виконанні роботи дослідження проводили у шість етапів. Схема досліджень
наведена нижче.
Схема досліджень
І етап
Отримання сировини, придатної для виготовлення антигену із збудника бабезіозу
собак
ІІ етап
Отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак
ІІІ етап
Порівняльна оцінка антигену, виготовленого за нашою методикою, з антигенами,
виготовленими за методиками Георгіу Х., Расстригіна О.Є. (2005) та Балагули
Т.В., Акбаєва М.Ш. (2000)
ІV етап
Встановлення динаміки титру антитіл в сироватці крові, отриманої від хворих на
бабезіоз собак, експериментально заражених B. canis в РТЗК за допомогою
отриманого нами антигену
V етап
Встановлення динаміки титру антитіл у сироватці крові собак при застосуванні їм
гіперімунної протибабезіозної сироватки крові
Визначення рівня антитілоутворення при застосуванні гіперімунної
протибабезіозної сироватки клінічно здоровим собакам
Визначення рівня антитілоутворення при застосуванні гіперіму-нної
протибабезіозної сироватки з профілак-тичною метою
Визначення рівня антитілоутворення при застосуванні гіперімун-ної
протибабезіозної сироватки з лікувальною метою
VІ етап.
Мікроскопія мазків з метою моніторингу морфологічних змін клітин крові за
бабезіозу собак
На першому етапі роботи отримували сировину (кров з максимально високим рівнем
паразитемії), придатну для виготовлення антигену із збудника бабезіозу собак.
Було проведено три досліди.
Для цього у першому досліді 3-м безпородним собакам віком
1-2 роки, через 24 години після спленектомії, вводили підшкірно по 2,5 cм3
крові, взятої від спонтанно зараженої збудником бабезіозу собаки з рівнем
паразитемії 3%.
У другому досліді 5-м цуценятам-паразитоносіям дослідної групи віком 9-10 міс.
для загострення хвороби провели спленектомію та підшкірне введення інвазованої
бабезіями крові (паразитемія 3%) у дозі 1 см3.
В третьому досліді 3-м цуценятам дослідної групи віком 4-6 міс. підшкірно
вводили кров у дозі 0,5 cм3, отриману від спонтанно хворої на бабезіоз собаки з
паразитемією 4%. Спленектомію тваринам не проводили.
Коли не вдавалося отримати високий рівень паразитемії, тоді для загострення
перебігу хвороби внутрішньом’язово вводили собакам 1% розчин дексаметазону в
дозі 0,5 cм3/кг маси тіла протягом чотирьох діб поспіль.
За тваринами було встановлене постійне клінічне спостереження. З метою
визначення рівня паразитемії у собак дослідних груп щоденно проводили
мікроскопічне дослідження мазків крові, які брали з капілярів кінчика вуха.
Мазки виготовляли та фарбували за загальноприйнятими методиками [61, 93, 104].
Тварин, у яких нам вдалось отримати максимально високий рівень паразитемії (не
нижче 10%), використовували в третьому етапі роботи. Це були цуценята 4-6 міс.
віку.
На другому етапі досліджень було отримано антиген для серологічної діагностики
бабезіозу собак.
Для цього в якості донорів відібрали 3-х цуценят 4-5-міс. віку без попереднього
проведення спленектомії. Тварин заражали підшкірним введенням по 0,5 cм3 крові,
взятої від спонтанно хворої на бабезіоз собаки з клінічним перебігом хвороби, з
паразитемією 4%. За дослідними тваринами встановили постійне клінічне
спостереження. Проводили щоденні паразитологічні дослідження мазків крові з
метою встановлення рівня паразитемії, достатнього для використання її в якості
сировини для отримання антигену. Антиген виготовляли за власною методикою
(Деклараційний патент на корисну модель № 14392 А Україна (Додаток В).
В період максимальної паразитемії у цуценят проводили забір крові за допомогою
стерильних голок з дотриманням правил асептики та антисептики. Дану маніпуляцію
проводили під загальним наркозом тварин (внутрішньовенно вводили тіопентал
натрію з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла). Кров відбирали в стерильні флакони з
розчином глюгіциру (співвіднош
- Київ+380960830922