Ви є тут

Клініко-інструментальна діагностика та лікування цереброваскулярних порушень, обумовлених патологічною звивистістю, гіпо- та аплазією прецеребральних артерій при вродженій слабкості сполучної тканини у дітей

Автор: 
Лісовський Євген Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002044
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих.
Обстеження хворих дітей проводилось на базі Обласного дитячого клінічного центру нейрореабілітації (м. Донецьк) і неврологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні та кафедри дитячої і загальної неврології ФПО ДонДМУ.
Під нашим наглядом знаходилося 95 дітей, з них - 77 дітей (44 дівчинки і 33 хлопчики) у віці від 5-ти до 18-ти років, котрі звертались на консультативний прийом зі скаргами на головний біль, запаморочення, напади втрати свідомості, напади серцебиття з почуттям немотивованого страху і 18 дітей (13 дівчаток і 5 хлопчиків) віком від 5-ти до 17-ти років, що перенесли порушення мозкового кровообігу.
На підставі виявлення маркерів (стигм) дисплазії сполучної тканини та дизембріогенетичних симптомів у обстежених дітей, була виділена основна група дітей з встановленим діагнозом вродженої слабкості сполучної тканини - 68 чоловік (71,8%) і контрольна група дітей (без симптомів вродженої слабкості сполучної тканини) - 27 чоловік (28,2%).
Розподіл обстежених дітей за статтю і віком наведений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих дітей за віком і статтю
Вік хворих
(роки)Група дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини
(основна група, n=68)Група дітей без вродженої слабкості сполучної тканини
(контрольна група, n=27)хлопчикидівчатавсього%хлопчикидівчатавсього%5 - 7681420,623518,58 - 10691522,033622,211 - 147142130,945933,415 - 187111826,534725,9Продовж. табл. 2.1
Група дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини
(основна група, n=68)Група дітей без вродженої слабкості сполучної тканини
(контрольна група, n=27)хлопчикидівчатавсього%хлопчикидівчатавсього%Всьогоабс.264268100121527100%38,261,810044,455,6100
Таким чином, за статтю і віковим складом основна і контрольна групи були порівнянні. В основній та контрольній групах дітей переважали дівчата (61,8% в основній групі та 55,6% - в контрольній групі). За віковим складом переважали діти у віці 11-14 років - 30,9% в основній групі та 33,4% в контрольній групі. Група дітей у віці 15-18 років склала 26,5% в основній групі та 25,9% - в контрольній. Діти віком від 8 до 10 років складали 22,0% в основній групі дітей та 22,2% в контрольній групі, а діти у віці 5-7 років - 20,6% в основній групі та 18,5% - в контрольній.

2.2. Методи дослідження.
2.2.1. Клінічні методи обстеження хворих.
Клініко-неврологічне обстеження хворих ґрунтувалося на вивченні скарг, анамнезу захворювання і життя, оцінці соматичного статусу, дослідженні неврологічного статусу з акцентом на виявленні органічної неврологічної симптоматики (Бадалян Л.О, 2002) [14].
Під час дослідження неврологічного статусу звертали увагу на наявність симптомів переднього і заднього офтальмопарезу, субкортикальних рефлексів (зокрема - рефлексу Марінеску-Радовичі), кистьових і стопових патологічних рефлексів, пірамідної недостатності або парезів кінцівок, дослідження статики і координації рухів.
Для визначення наявності вегетативно-судинної дистонії проводили дослідження вегетативного статусу на підставі скарг хворого, стану вегетативного тонусу (з використанням спеціального опитувальника і вирахування індексу Кердо), вегетативної реактивності (очно-серцевий рефлекс Даньїні-Ашнера) і вегетативної забезпеченості діяльності (кліноортостатична проба). Проби проводили з урахуванням частоти серцевого ритму, характерної для дітей кожної вікової групи.
Ступінь вираженості суб'єктивних симптомів та об'єктивних неврологічних розладів оцінювали за модифікованою шкалою Віничука С.М. із співавт. (2000) [40]: "1" - симптом виражений незначно, "2" - симптом виражений помірно, "3" - симптом значно виражений.
Результати клінічної характеристики дітей за ступенем тяжкості суб'єктивних симптомів наведені в розділі 3 (таблиця 3.2), а об'єктивних неврологічних розладів -
в розділі 3 (таблиця 3.3).
Для оцінки вираженості неврологічного дефіциту, ступеня відновлення неврологічних функцій у дітей, які перенесли інсульт, використовували скорочений варіант Скандинавської шкали інсульту [41].
Загальноклінічне обстеження включало огляд окуліста з метою виявлення патології органа зору (міопія, далекозорий астигматизм), ортопеда для визначення наявності патології кістково-м'язової системи (сколіоз, кіфоз, кіфосколіоз, гіпермобільний суглобний синдром), стоматолога з метою виявлення патології щелепно-лицьової системи (аномалії прикусу, зубів та вуздечки язика), кардіолога з метою виявлення сполучнотканинної дисплазії серця, а також за показаннями - гастроентеролога та імунолога.
Для встановлення діагнозу вродженої слабкості сполучної тканини використовували визначення зовнішніх і внутрішніх фенотипічних ознак [58, 100]:
1) конституціональні особливості - астенічна статура з перевагою поздовжніх розмірів тіла над поперечними та дефіцитом маси тіла;
2) властиво ознаки ВССТ (стигми дисплазії сполучної тканини -гіпермобільний суглобний синдром, арахнодактилія, порушення постави, сколіоз, аномалії грудної клітки, плоскостопість, гіпереластичність шкіри);
3) малі аномалії розвитку (беручи до уваги той факт, що спадкові та вроджені захворювання супроводжуються дизембріогенетичними симптомами і враховуючи припущення про роль спадкового фактора в розвитку ВССТ) - аномалії будови вушних раковин, епікант, гіпертелоризм, високе піднебіння, аномалії прикусу, варусна деформація мізинця, сандалевидна щілина, тенденція до синдактилії. Висока частота зустрічання і множинність дизембріогенетичних стигм свідчить про роль спадкового фактору в генезі ВССТ.
Виявлення трьох і більше зовнішніх фенотипічних ознак дозволяє припустити наявність змін сполучнотканинної структури внутрішніх органів, які формують внутрішні фенотипічні ознаки ВССТ - грижи, аномалії будови жовчовивідних шляхів та сечовивідної системи, патологі