РОЗДІЛ 2. Матеріал та методи дослідження
2.1 Клінічна характеристика хворих
Робота виконана на кафедрі факультетської хірургії Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького, на базі 2-го та 3-го
хірургічних відділень ЛОКЛ.
Об’єктом дослідження були 54 хворих на ПГПТ, яких оперували у 3-ому
хірургічному відділенні ЛОКЛ від січня 1985 року до квітня 2006 року. Ці хворі
склали основну групу дослідження. З них ретроспективно ми аналізували історії
хвороб 22 пацієнтів, яких оперували протягом 1985-1998 рр. Проспективно
обстежили та оперували 32 хворих протягом 1999-2006 рр.. Вивчили віддалені
результати операційного лікування.
З метою раннього виявлення та лікування ПГПТ протягом 2003-2005рр. у 2-ому та
3-ому хірургічних, урологічному відділеннях та кабінеті літотрипсії,
гастроентерологічному, неврологічному відділеннях ЛОКЛ, у кабінеті
ендокринолога консультативної поліклініки ЛОКЛ, травматологічних відділеннях
Львівського обласного госпіталя ветеранів війни та репресованих ми провели
скринінгове визначення рівня загального кальцію у крові 214 хворих із підозрою
на ПГПТ. Для скринінгу відбирали пацієнтів, у яких поєднувалися дві і більше
клінічних ознаки ПГПТ (патологічні переломи, остеопороз, нефролітіаз, виразка
шлунка чи дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яна хвороба), а також хворі із
вузловим зобом, у яких вузли були розташовані на задній поверхні щитоподібної
залози та при ультрасонографічному дослідження були підозрілі на патологічні
ПЩЗ, а також була щонайменше одна клінічна ознака ПГПТ. Вік хворих коливався у
межах від 17 до 75 років, середній вік становив 53,2±9,8 років. Співвідношення
жінок до чоловіків склало 7:1.
Із хворих, яким проводили скринінгове визначення рівня загального кальцію в
крові, ми відібрали 61 пацієнта, які були оперовані у 3-ому хірургічному
відділенні ЛОКЛ з приводу вузлового зобу. Ці хворі склали контрольну групу
дослідження. У всіх хворих контрольної групи були вузли розташовані на задній
поверхні ЩЗ, які при ультрасонографічному дослідженні було важко диференціювати
від патологічних ПЩЗ, а під час операційного втручання стверджено, що це вузли
ЩЗ.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ПГПТ та пацієнтів контрольної групи за віком та статтю
Вік
Хворі на ПГПТ
Контрольна група
Жінки
Чоловіки
Разом
Жінки
Чоловіки
Разом
n (%)
n (%)
n (%)
n (%)
n (%)
n (%)
16-29
2 (3,7)
1 (1,9)
3 (5,56)
8 (13,1)
10
30-39
6 (11,1)
1 (1,9)
7 (13)
3 (4,9)
3 (4,9)
40-49
12 (22,2)
0 (0)
12 (22,2)
13 (21,3)
15
50-59
14 (25,9)
3 (5,56)
17 (31,5)
15
3 (4,9)
18
> 60
14 (25,9)
1 (1,9)
15 (27,8)
14
15
Разом
48 (88,8)
6 (11,1)
54 (100)
53
8 (13,1)
61
Середній вік, років
51,3±9,6
48,8±12,6
51±9,9
49,9±10,9
44,9±14,4
48,5±12,1
*за віком та статтю р>0,05
Провівши аналіз за віком та статтю хворих на ПГПТ та пацієнтів контрольної
групи, хочемо відзначити, що обидві досліджувані групи статистично істотно не
відрізнялися за цими показниками.
Вік хворих на ПГПТ коливався у межах від 25 до 75 років, а середній вік
становив 51±9,9 років. Середній вік жінок становив 51,3±9,6 років, а чоловіків
- 48,8±12,6 років. Жінки хворіли у 8 разів частіше за чоловіків.
У 85% випадків на ПГПТ хворіли жінки віком старше 40 років, тобто у
пременопаузальному та постменопаузальному періодах життя.
Вік хворих контрольної групи коливався в межах від 14 до 73 років, середній вік
становив 48,5±12,1 років. Середній вік жінок – 49,9±10,9 років, чоловіків –
44,9±14,4 років. Співвідношення жінок до чоловіків склало 7:1.
Рис. 2.1 Частота морфологічних змін у ПЩЗ у хворих основної групи
Рисунок 2.1 демонструє, що у нашому дослідженні найчастіше ПГПТ спричиняли
аденоми ПЩЗ – у 35 випадках, що склало 64,8%. Ми спостерігали гіперплазію ПЩЗ у
13 хворих (24,1%). Необхідно відзначити, що частота карциноми становила 11,1%,
її діагностували у 6 пацієнтів.
Таблиця 2.2
Характеристика супровідної патології ЩЗ у хворих на ПГПТ
Патологія ЩЗ
Разом
Багатовузловий евтиреоїдний зоб
18
33,3
Аденома ЩЗ
10
18,5
Автоімунний тиреоїдит
11,1
Папілярний рак ЩЗ
5,6
Медулярний рак ЩЗ
1,9
Разом
38
70,4
Первинний гіперпаратиреоз у нашому дослідженні поєднувався із патологією ЩЗ у
38 (70,4%) хворих. Найчастіше ми спостерігали поєднання ПГПТ із багатовузловим
евтиреоїдним зобом – у 18 (33,3%) хворих, а також із аденомами ЩЗ – у 10
(18,5%) пацієнтів. Первинний гіперпаратиреоз супроводжувався медулярним раком
ЩЗ у 1 (5,6%) хворого, що дозволило нам діагностувати у цього хворого синдром
МЕН ІІА.
Таблиця 2.3
Обсяг операційних втручань у пацієнтів контрольної групи
Операція
Кількість хворих
Резекція ЩЗ
3,2
Гемітиреоїдектомія
16
26,3
Субтотальна резекція ЩЗ
19
31,1
Тиреоїдектомія
23
37,8
Розширена тиреоїдектомія та лімаденектомія
1,6
Разом
61
100
Аналізуючи таблицю 2.3 хочемо відзначити, що хворим контрольної групи
найчастіше виконували тиреоїдектомію – у 23 (37,8%) випадках, субтотальну
резекцію ЩЗ – у 19 (31,1%) та гемітиреоїдектомію – у 16 (26,3%) хворих.
Розширену тиреоїдектомію та лімфаденектомію з приводу метастазів папілярного
раку ЩЗ у реґіонарні лімфатичні вузли провели у однієї пацієнтки.
Таблиця 2.4
Морфологічна характеристика патології ЩЗ у хворих контрольної групи
Патологія ЩЗ
Кількість хворих
Багатовузловий колоїдний зоб
32
52,5
Аденома ЩЗ
16
26,3
Дифузний токсичний зоб
8,2
Автоімунний тиреоїдит
3,2
Папілярний рак ЩЗ
8,2
Фолікулярний рак ЩЗ
1,6
Разом
61
100
Багатовузловий колоїдний зоб та аденоми ЩЗ діагностували відповідн
- Київ+380960830922