Ви є тут

Антимікобактеріальна терапія хворих на хронічний туберкульоз легень

Автор: 
Іванкова Олена Віталіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002305
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МЕТОДИКА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1. Клінічна характеристика хворих

У ретроспективному рандомізованому проспективному контрольованому дослідженні, у якому приймали участь 227 пацієнтів із хронічним туберкульозом легень, котрі лікувались у терапевтичних клініках Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України з 1995 по 2005 рік, вивчали ефективність лікування, структуру та профіль медикаментозної резистентності МБТ у цих хворих.
Усі пацієнти на хронічний туберкульоз легень були поділенні на 4 групи залежно від профілю медикаментозної резистентності МБТ: 1-а група - пацієнти, які виділяли чутливі (46 осіб); 2-га група - монорезистентні МБТ (25 осіб); 3-тя група - полірезистентні МБТ (31 осіб); 4-та група - мультирезистентні МБТ (125 осіб) (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Розподіл загальної кількості хворих на групи за профілем резистентності МБТ

Серед загальної кількості (рис. 2.2), чоловіки, порівняно з жінками, становили більшу кількість: 142 (62,5 %) проти 85 (37,5 %) хворих відповідно.
Рис. 2.2 Розподіл загальної кількості хворих за статтю

Більшість хворих була молодого віку - 167 (73,6 %) у порівнянні з 50 (22,0 %) хворими від 41 до 60 або 10 (4,4 %) від 61 до 70 років, відповідно (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Розподіл загальної кількості хворих за віком

Поширений туберкульозний процес (туберкульозні ураження більш ніж у одній долі або у випадку двобічної локалізації) визначено в 175 (77,7%) хворих, обмежений (туберкульозні ураження у межах однієї долі, у разі однобічної локалізації) - у 52 (22,9%) хворих.
Характеристика хворих на туберкульоз за формою захворювання наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих на формою туберкульозного процесу
Групи
хворихУсь-ого
хво-рихКількість хворихФорма туберкульозного процесуФіброзно-кавернознаДисемінованаАбс. %Абс.%1463576,11123,9*2251976,0624,0*3312374,2823,8*41258971,23628,8*Р1 - Р2> 0,05> 0,05Р1 - Р3> 0,05> 0,05Р1 - Р4> 0,05> 0,05
Примітка. * - значення показника вірогідно відрізняється від такого у пацієнтів з фіброзно-кавернозною формою туберкульозу, p < 0,05.

Однаково часто зустрічалась фіброзно-кавернозна форма захворювання (71,2-76,0 %), рідше - дисемінована (23,8-28,8 %). Міжгрупових відмінностей за формою та поширеністю туберкульозного процесу не виявлено.
У всіх (100 %) хворих визначалось масивне бактеріовиділення. Бактеріовиділення вважалось масивним, якщо МБТ виявлялись в кожному бактеріоскопчному дослідженні і при посіві виявляли масивний і помірний ріст (4-2 +), немасивним - в разі виявлення МБТ не в кожному бактеріоскопчному дослідженні і поодинокі колонії при посіві харкотиння.
У всіх хворих (100 %) визначали деструктивний туберкульозний процес з наявністю 1-2 каверни (32,3 - 41,3 %), більше 2-х каверн (58,7 - 67,7 %), однаково часто були великі та каверни та середніх розмірів. Міжгрупових відмінностей за числом та розміром деструкцій не виявлено (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за кількістю і величиною каверн
Групи
хворихВсь-ого
хво-рихКількість хворих з кавернамиКількість кавернВеличина каверн1-2>22-3 см> 3 смАбс. %Абс. %Абс. %Абс. %1461941,32758,7*2247,82452,2225936,01664,0*1352,01248,03311032,32167,7*1548,41651,641254737,67862,4*5846,46753,6Р1 - Р2> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05Р1 - Р3> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05Р1 - Р4> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05 Примітка. * - значення показника відрізняється від такого у хворих з 1 і 2 кавернами, p<0,05.

Ефективність лікування у хворих на хронічний туберкульоз, які виділяли чутливі та мультирезистентні МБТ, порівнювали з результатами терапії 262 пацієнтів з вперше діагностованим туберкульозом з таким же профілем медикаментозної резистентності МБТ.
Для вивчення клінічної ефективності капреоміцину, циклосерину, кларитроміцину із числа загальної кількості хворих на різних етапах лікування формувались групи, в залежності від задач дослідження. Усі 3 дослідження виконувались як відкриті, рандомізовані, контрольовані, включали однакову кількість хворих в основну та контрольну групу. Групи пацієнтів (для капреоміцину - 40 осіб; циклосерину - 50 осіб; кларитроміцину - 36 осіб) не відрізнялись за статтю, віком, поширеністю туберкульозного процесу, профілем медикаментозної резистентності МБТ, що дозволяло отримати вірогідні висновки. У пацієнтів основної групи додатково до протитуберкульозних препаратів I та II ряду застосовували препарат, ефективність якого вивчали (капреоміцин, циклосерин, або кларитроміцин). У пацієнтів контрольної групи лікування проводили таким самим режимом антимікобактріальної терапії, але без препарату, ефективність якого вивчалась.
Ретельна клінічна характеристика цих хворих наведена в відповідних підрозділах розділу 5.

2.2. Методи дослідження й обстеження хворих

Всім хворим при поступленні у клініку, у процесі стаціонарного лікування, при завершенні його і протягом усього курсу хіміотерапії проводилося комплексне обстеження за загально прийнятою схемою:
- вивчення анамнестичних даних і попереднього лікування;
- огляд і фізикальне обстеження хворих;
- рентгенологічне обстеження - оглядова і бокова рентгенографія органів грудної клітини, томографія;
- загальні аналізи крові і сечі;
- виявлення МБТ в харкотинні бактеріоскопічним і бактеріологічним методами;
- визначення чутливості МБТ до всіх протитуберкульозних препаратів;
- біохімічне дослідження крові з визначенням білірубіну, ферменту аланін амінотрансферази, загального білку, глюкози, сечовини, залишкового азоту, електролітів;
- інструментальні методи діагностики: електрокардіографія, дослідження функції зовнішнього дихання, фібробронхоскопія за показан