Вы здесь

Продуктивність різновікових лучних травостоїв залежно від удобрення та режимів використання в західному Лісостепу

Автор: 
Котяш Уляна Олександрівнаа
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002374
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Ґрунтово-кліматичні умови західного Лісостепу

Зона Лісостепу України є північною частиною субореального (помірного) ґрунтового біокліматичного поясу і простягається безперервною смугою від Передкарпаття на заході відрогів Середньоруської височини на сході. Загальна площа зони 20,2 млн. га, що становить 33,6% території України [170].
Зона Лісостепу України за кліматичними і ґрунтовими умовами поділяється на три підзони: східну, центральну і західну. Лісостепова зона складає 37% території Львівської, Івано-Франківської, частину Тернопільської областей. За кліматичними умовами - це найбільш складна і різноманітна частина Лісостепової зони України. Тут спостерігається чергування рівнинних і хвилястих рельєфів, масивів лісу з великими площами полів, лісової флори і фауни із степовою, опідзолених лісостепових ґрунтів із чорноземами і перегнійно-карбонатними, суходільних, низинних, заплавних лук і болотами [55].
На півдні західна частина Лісостепу поступово переходить у Карпатське передгір'я, а на півночі - у західне Полісся. Клімат цієї частини відносно м'який і вологий.
Ґрунтотворною породою західного Лісостепу є, головним чином, лесовидні суглинки, на яких утворились опідзолені чорноземи, темно-сірі опідзолені, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. У балках і долинах річок поширені лучні та торфові ґрунти.
Загальною особливістю клімату західного Лісостепу України є її більша в порівнянні із відповідними широтами на сході вирівняністю, літо тут холодне, а зима тепліша, перехід однієї пори року в іншу поступовий і повільний. Вологість повітря майже ніколи не знижується до критичної. У ґрунті частіше спостерігається надмірна волога, ніж її нестача.
На території Львівського Лісостепу виділено п'ять ґрунтових районів, в які входять ландшафтні території з агрогрунтовими зонами. Площі цих зон в області становлять 4-12% (табл. 2.1) [55].
Таблиця 2.1
Фізико-географічні та агроґрунтові райони Лісостепової частини Львівської області
Фізико-географічні райониАгрогрунтові райониПлоща, %зониобластіСокальське пасмо Волинської височинипівнічний114Грядове Побужжяцентральний197Південна околиця рівнини Західного Бугу і Стирусхідний114Опілляпівденно-східний3212Львівське плато і Сансько-Дністровська вододільна рівниназахідний2710
Зона, де проводилось стаціонарне дослідження, відноситься до західного агроґрунтового району і характеризується слабохвильовою рівниною з часто заболоченими долинами. Західний (Городоцько-Рудківський) агрогрунтовий район входить в Сансько-Дністрову водороздільну рівнину та Львівське плато. В цій частині переважають опідзолені чорноземи та темно-сірі опідзолені та сірі лісові суглинкові ґрунти, які в більшості випадків глеюваті і досить кислі на знижених елементах рельєфу даної зони. Вони часто переходять в лучні, дернові та болотні. В умовах перезволоження їх використовують під сіножаті та пасовища. Вони займають 25% всіх сільськогосподарських угідь.
Ґрунти більшості природних кормових угідь, на яких створюються культурні пасовища у західних областях України переважно оглеєні, легкосуглинкові і містять багато гумусу і недостатньо забезпечені рухомими формами азоту, фосфору і калію [214].
Літо, порівняно з такими широтами на сході, більш холодне, а зима тепліша. Тут відбуваються більш-менш поступовий перехід з однієї пори року в іншу, а в ґрунтах буває більше зайвої вологи. Клімат на цій території формується під переважаючим впливом повітря, яке приходить із заходу. Територія Львівської області знаходиться під домінуючим впливом морських мас повітря, які приходять із заходу, завдяки чому клімат помірно теплий і вологий. Сума опадів в середньому за рік становить 670-880 мм на північному заході області і 500-600 мм на південній частині. На теплий період року припадає до 72% усіх опадів, але в окремі роки бувають досить значні відхилення від середньорічної суми опадів.
Середня температура повітря найхолоднішого місяця - січня становить - 4-5?С, найтеплішого - липня + 17-19?С. Абсолютний мінімум температур повітря - 34-35?С, максимум + 35-36С?. Тривалість без морозного періоду становить 140-160 діб, період з температурою понад 5?С - 205-210, а з температурою понад 10?С - 155-165 діб [206].

2.2. Місце і умови проведення досліджень

Дослідження по вивченню впливу способів розподілу азотного добрива та тривалості відростання травостою на їх біологічну продуктивність проводились протягом 2001-2005 рр. в стаціонарному досліді Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.
Дослід закладено на темно-сірому опідзоленому поверхнево оглеєному ґрунті.
Весною, після перезалуження (2001 р.) було відібрано проби ґрунту з верхнього (0-20 см) горизонту і визначено основні показники його родючості (табл. 2.2).

Таблиця 2.2
Характеристика темно-сірого опідзоленого ґрунту (0-20 см) на досліді з удобренням і використанням лучних травостоїв у рік перезалуження (2001 р.)
Показники ТравостійВаріанти досліду 1234Гумус, %новостворений старосіяний5,9
5,85,8
5,85,6
5,45,4
5,5Азот легкогідралізований, мг/100 г ґрунтуновостворений старосіяний24,3
20,823,2
22,621,8
21,122,3
20,7рН, сольовийновостворений старосіяний5,1
4,95,0
4,64,5
4,34,4
4,2К2О обмінний, мг/100 г ґрунтуновостворений старосіяний6,6
6,69,4
9,85,0
4,76,5
4,4Р2О5 рухомий, мг/100 г ґрунтуновостворений старосіяний5,5
5,230,0
31,015,4
10,617,0
13,4 Примітка: 1 - контроль (без добрив), 2 - Р60К90 - фон, 3 - фон + N140 (35+35+35+35), 4 - фон + N140 (0+30+40+70).
Як видно з даних табл. 2.2 темно-сірий опідзолений поверхнево оглеєнний ґрунт характеризується низькою природною родючістю (варіант 1 - без добрив), зокрема низьким вмістом фосфору, калію і дещо підвищеною кислотністю. Вміст гумусу доволі високий, що обумовлено походженням низинної луки (природн