Вы здесь

Ефективність застосування азотних добрив під яру м'яку пшеницю на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

Автор: 
Машинник Сергій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U002631
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Методика проведення досліджень

Наукові дослідження проведені в 2003 - 2005 рр. на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу УДАУ.
Короткостроковий дослід: "Вплив доз і строків внесення азотних добрив на продуктивність ярої м'якої пшениці". Дослідження проводили за схемою:
1. P90K90 - фон (1), контроль
2. Фон + N40 (2)
3. Фон + N80 (2)
4. Фон + N120 (2)
5. Фон + N160 (2)
6. Фон + N60 (2) + N60 (3)
7. Фон + N30 (2) + N90 (3)
8. Фон + N90 (2) + N30 (3)
9. Фон + N30 (2) + N60 (3) + N30 (4)
10. Фон + N60 (2) + N30 (3) + N30 (4)
11. Фон + N0 (2) + N60 (3) + N60 (4)
Примітки: (1) - внесення фосфорних і калійних добрив в основне удобрення;
(2) - внесення азотних добрив під передпосівну культивацію;
(3) - внесення азотних добрив у фазу кущіння (IV етап органогенезу ярої пшениці за Ф.М. Куперман);
(4) - внесення азотних добрив у фазу колосіння (VIII етап органогенезу ярої пшениці за Ф.М. Куперман).
Для вивчення ефективності застосування азотних добрив і встановлення умов оптимального живлення рослин ярої м'якої пшениці азотні добрива вносили в такі строки:
• під передпосівну культивацію - ґрунт у цей час збіднений на азот, оскільки мікробіологічні процеси в ньому сповільнені, а у ярої пшениці розвивається головний пагін і закладаються бруньки бічних пагонів, формується коренева система, тому обмежене азотне живлення в період від проростання до появи перших листків призводить до відставання росту і розвитку рослин;
• у фазу кущіння - внесення азотних добрив сприяє підвищенню інтенсивності ростових процесів та збільшенню кількості закладених квіток, до того ж до періоду колосіння і формування зерна потрібна достатня кількість азоту для живлення рослин;
• у фазу колосіння - створюються умови, коли вміст доступного мінерального азоту рослинами майже повністю вичерпався, тому в цей час доцільним є внесення азотних добрив для підвищення вмісту білка і клейковини та покращення інших показників якості зерна.
На нашу думку обрані етапи органогенезу є найбільш відповідальними у реалізації генетичного потенціалу продуктивності ярої м'якої пшениці і повинні бути дослідженими з точки зору визначення оптимізації умов живлення.
Для визначення реакції ярої м'якої пшениці на рівень родючості ґрунту і порівняння її продуктивності з озимою пшеницею і ярим ячменем у тривалому стаціонарному досліді (№ 94 реєстрації УААН) її висівали після кукурудзи на силос, застосувавши метод розщеплених ділянок. Основа досліду, закладеного М.І. Делеменчуком у 1964 р. і продовженому професором І.М. Карасюком 10-пільна польова сівозміна (конюшина, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза, горох, озима пшениця, кукурудза на силос, озима пшениця, цукрові буряки, ячмінь з підсівом конюшини), яка розгорнута в часі та просторі і реалізується на 10 фонах (табл. 2.1). Дози внесення добрив безпосередньо під яру м'яку і озиму м'яку пшеницю за мінеральної системи удобрення становили: N45P45К45, N90P90K90, N135P135K135, органо-мінеральної - N23P23K23, N45P45K45, N68P68K68. За органічної системи удобрення гній під пшеницю не вносився.

Таблиця 2.1
Тривалий стаціонарний дослід (з 1964 р.): "Вивчення впливу різних доз та систем удобрення на продуктивність польової сівозміни і родючість ґрунту".
Варіант дослідуНасиченість на 1 га сівозмінної площіГній, тМінеральні добрива, кгNP2O5K2OБез добрив (контроль)----N45P45K45-454545N90P90K90-90 (135)90 (135)90 (135)N135P135K135-135135135Гній 9 т/га9---Гній 13,5 т/га13,5---Гній 18 т/га18 (13,5)---Гній 4,5 т/га + N22,5P34K184,5233418Гній 9 т/га + N45P68K369 (6,8)45 (101)68 (118)36 (95)Гній 13,5 т/га + N67P102K5413,56810154 Примітка. У дужках - у I і II ротаціях сівозміни.

Повторення досліду триразове, розміщення варіантів послідовне. Загальна площа дослідної ділянки - 72 м2, облікова 40 м2. Вирощували яру м'яку пшеницю сорту Колективна 3, а у тривалому досліді її порівнювали з озимою м'якою пшеницею сорту Подолянка і ярим ячменем - Звершення. Мінеральні добрива в дослідах вносили у вигляді аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і калію хлористого. Агротехніка вирощування культур загальноприйнята для Правобережного Лісостепу України.
Відбір і підготовку зразків ґрунту до аналізу проводили згідно з ДСТУ ISO 10381-6-2001. Зразки ґрунту для визначення основних агрохімічних показників у шарі 0 - 100 см через кожні 20 см відбирали в такі фази росту і розвитку ярої м'якої пшениці: сходи, кущіння, колосіння, повної стиглості зерна.
У відібраних згідно програми досліджень зразках ґрунту проводили визначення:
• величини pH у водній суспензії та в 0,1М розчині хлориду калію за допомогою стандартного електрода за ДСТУ ISO 10390-2001;
• гідролітичної кислотності - за методом Каппена в модифікації ЦІНАО за ГОСТ 26212 - 91;
• вміст гумусу методом М.А. Єгорова, спалювання за Б.А. Нікітіним в модифікації ННЦ ІГА за ММВ 31-497058-020-2005;
• суму ввібраних основ за методом Каппена - витісненням 0,1М розчином HCl за співвідношенням ґрунт:розчин = 1:5 за ГОСТ 27821 - 88;
• вміст нітратів і обмінного амонію згідно з МВВ 31-497058-005-2002;
• вміст рухомих сполук фосфору і калію - за методом Чирікова згідно ДСТУ 4115 - 2002.
Під час вегетації рослин ярої м'якої пшениці проводили фенологічні спостереження, визначали біометричні показники, визначали площу листкової поверхні методом висічок - за методикою В.Ф. Мойсейченка і В.О. Єщенка [130].
У фазу кущіння і колосіння рослин ярої пшениці проводили діагностику її азотного живлення за допомогою портативного приладу ‹‹N - тестер›› виробництва компанії "Norsk Hydro" (Норвегія). Вимірювання проводили у трьохкратній повторності з тридцятьма точками дослідження у кожному повторенні на листках першого ярусу, одночасно