Підготовка майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізції ідеї гендерної рівності в професійній діяльності.

Розділ 2. Розробка педагогічних умов підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності в професійній діяльності ....................................................................................992.1.Формування сучасних егалітарних гендерних уявлень як педагогічна умова підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери
до реалізації ідеї гендерної рівності .............................................1022.2. Створення кооперативно-моделюючого навчального середовища як педагогічна умова формування егалітарної ідеології відносин статей ..................................................................................1222.3. Формування професійно важливих якостей як педагогічна умова підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери ........................1502.4.Організація експериментального навчання майбутніх спеціалістів соціальної сфери та аналіз його ефективності .................................172Висновки до розділу 2 ....................................................................190Висновки ....................................................................................198Список викоростаних джерел ...........................................................202Додатки ......................................................................................233
ВСТУП
Актуальність дослідження. Розвиток демократичного суспільства неможливий без урахування становища жінок і чоловіків будь-якої національності та будь-якого віку в різних сферах життєдіяльності людей. Незважаючи на зміни, що відбуваються в економічній і соціальній сферах сучасного суспільства, маємо відзначити, що взаємовідносини між жіночими та чоловічими особистостями майже не змінилися. За даними Світового Банку, дискримінація за ознакою статі виявляє себе більш-менш у різних аспектах життя людини, в залежності від країни та регіону, й є розповсюдженим явищем. Від такої дискримінації страждає суспільство в цілому, тому головною пробле-мою сучасного процесу розвитку постає забезпечення гендерної рівності.
Перехід України до ринкової економіки, який супроводжувався реальним зниженням соціального статусу жінок, незатребуваністю їх освітнього, профе-сійного потенціалу, стимулював зародження та розвиток міждисциплінарних досліджень, що для аналізу політичних, соціальних і культурних процесів вико-ристовують гендерний підхід. В основу наукової розробки гендерної теорії покладено ідею гендерної рівності, яка, з одного боку, не заперечує існування біологічних та психологічних відмінностей між жінками та чоловіками, але, з іншого, підкреслює важливість соціокультурної оцінки та інтерпретації цих відмінностей і побудови на їх основі такої владної системи, яка спроможна забезпечити чоловіків і жінок рівними правами та рівними можливостями для їх реалізації.
За останні роки вітчизняними вченими здійснений суттєвий прорив у царині теоретичного осмислення гендерних проблем у різноманітних гуманітар-них науках: філософії, історії, соціології, психології, юридичному праві, лінгвіс-тиці тощо (Н.Гапон, Т.Дороніна, І.Жеребкіна, Н.Лавриненко, Т.Мельник, Л.Смоляр, С.Хрисанова, Н.Чухим та ін.).
На цей час накопичений достатньо великий фонд наукових знань, що розкривають ті чи інші аспекти гендерних досліджень. У контексті нашого дослідження найбільш цікавими для нас виявилися ті, що стосуються висвіт-лення різноманітних аспектів гендерної стратифікації сучасного суспільства, порушують питання про необхідність вирішення проблеми гендерної рівності, вивчають проблеми впровадження комплексного, тобто гендерного, підходу до проблеми рівності статей як нової стратегії досягнення рівності між жінками та чоловіками (Л.Завадська, Л.Кобелянська, К.Левченко, Т.Мельник, М.Пірен, Е.Плісовська, О.Руднєва, О.Савинська, С.Хрисанова та ін.).
Важливим напрямком гендерних досліджень є науково-методичне забезпечення гендерної освіти, під якою розуміється процес надбання система-тизованих наукових знань у сфері стратегії та тактики гендерної рівності, а також вмінь і навичок їх застосування на практиці. Сьогодні в системі вищої освіти починають створюватися наукові школи, що розробляють навчальні курси з гендерної тематики та сприяють їх впровадженню до таких навчальних дисциплін, як соціологія, політологія, лінгвістика (І.Костикова, Г.Силласте, В.Суковата, В.Ярська, О.Ярська-Смирнова та ін.). Однак процес інституціона-лізації гендерної освіти в вищій педагогічній школі знаходиться на початковій стадії. Гендерна тематика повільно інтегрується в навчальні плани педагогічних спеціальностей та підготовку фахівців із соціальної роботи. Дослідження в царині гендерної педагогіки є тільки початком наукового пошуку в цьому напрямку. Це дослідження Т.Голованової, І.Іванової, О.Кікінежді, В.Кравця, О.Луценко, С.Рикова, О.Цокур, Л.Штильової.
Це обумовлено тим, що, по-перше, гендерна освіта та виховання почи-наються з дитинства і потрібне глибоке науково-теоретичне обґрунтування достатньо великої кількості аспектів, більш приватних питань гендерної педаго-гіки, які ще не досліджені. В контексті психолого-педагогічних досліджень, що характеризуються гендерною спрямованістю, привертають увагу дисертаційні дослідження, присвячені проблемі формування ідентичності як однієї із ключових у гендерній теорії й як однієї із завдань гендерної освіти (І.Кирилова, В.Романова, М.Толстих); роботи, в яких досліджуються проблеми гендерної со-ціалізації (С.Бем, М.Гасюк, П.Горностай, І.Каширська, І.Костикова, Л.Харченко та ін.); роботи щодо вивчення природи гендерних стереотипів і гендерних ролей як механізмів, що сприяють відтворенню гендерної стратифікації суспільства (В.Агєєв, Ю.Альошина, І.Кльоцина, С.Оксамитна, М.Церетелі та ін.).
По-друге, об'єктивно завдання гендерного виховання значною мірою покладається на соціальних педагогів і на соціальних працівників. Сьогодні ці спеціалісти в соціальній сфері не отримують відповідної професійної підготовки в цьому напрямк