РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ДО ВЗАЄМОДІЇ З УЧИТЕЛЯМИ В УМОВАХ КОНФЛІКТУ
У другому розділі викладено загальну стратегію експериментального дослідження психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту, обґрунтовано вибір методів дослідження та діагностичних методик. Проаналізовано особливості сформованості когнітивного, операційного та особистісного компонентів психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту. Визначено чинники, які впливають на становлення психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту.
2.1. Мета, завдання, етапи та методика констатуючого етапу дослідження
Метою констатуючого етапу дослідження стало вивчення особливостей психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії з учителями в умовах конфлікту.
Основними завданнями констатуючого етапу дослідження є:
* аналіз рівнів сформованості основних структурних компонентів психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту;
* визначення чинників, які впливають на становлення психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту.
Констатуючий етап дослідження здійснювався у три етапи:
І етап - підбір і адаптація діагностичного інструментарію для вивчення рівнів сформованості психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту.
Завдання І етапу дослідження:
* аналіз наявного у літературі діагностичного інструментарію для вивчення психологічної готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту;
* обґрунтування комплексу методик для діагностики психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту;
ІІ етап - дослідження особливостей сформованості структурних компонентів психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту.
Завдання ІІ етапу дослідження:
* провести опитування заступників директорів шкіл;
* здійснити статистичну обробку отриманих даних;
* визначити рівні розвитку психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії умовах конфлікту.
ІІІ етап - вивчення чинників, які впливають на становлення психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту.
Завдання ІІІ етапу дослідження:
* аналіз чинників, які впливають на становлення психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту;
* узагальнення результатів констатуючого етапу емпіричного дослідження.
Зупинемося більш детально на розкритті змісту та результатів дослідження кожного етапу.
Перший етап. Аналіз літератури з проблем діагностики готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту виявив, що для більшості діагностичних методик характерними є якісні та неформалізовані методи діагностики [18; 59; 118; 145; 147; 149; 172]. Найбільш розповсюдженими на сьогодні є методи, які містять різноманітні шкали діагностики наявності конфлікту в системах, що розглядаються [99], тестові процедури, які дозволяють визначити домінуючі стратегії поведінки в конфліктах (часто на прикладі гіпотетичних ситуацій взаємодії, які пропонуються для оцінки учасникам дослідження) [42; 149].
Теоретичний аналіз проблеми діагностики психологічної готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту дозволив виділити ряд обмежень, які впливають на ефективність вивчення даного явища, а саме:
* недостатня розробленість відповідного діагностичного інструментарію для виміру психологічної готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту;
* відсутність належного якісного опису психодіагностичних методик, які можуть бути використані у дослідженні психологічної готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту;
* обмежений простір застосування: психологічні знання й дані психологічних обстежень, зокрема, використовуються переважно професійними психологами. Щодо керівника школи, то він має недостатній рівень психологічної готовності щодо конструктивного використання даних психодіагностичних обстежень у професійно-управлінській діяльності.
На основі теоретичного аналізу проблеми, враховуючи визначені обмеження, було підібрано комплекс методик для діагностики психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту [42]. Даний комплекс представлено трьома групами спеціальних психодіагностичних методик, за допомогою яких можна всебічно вивчити психологічну готовність заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту та ґрунтовно дослідити особливості сформованості основних структурних компонентів: когнітивного (конфліктологічні знання), операційного (конфліктологічні уміння та навички), особистісного (конфліктологічні якості).
Перша група методик була спрямована на виявлення особливостей сформованості когнітивного компоненту психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту. Когнітивний компонент вивчався нами за допомогою модифікованого варіанту методики А.І. Тащевої "Дослідження міжособистісного сприйняття у конфліктній ситуації" (модифікація О.В. Місенко) [120; 177] (додаток А.1). Використання даної методики дало нам змогу: а) дослідити рівень знань респондентів про конфлікт, його суттєві ознаки та способи врегулювання; б) вивчити особливості сприйняття заступниками директорів шкіл явища "конфлікт".
Характеристику конфліктологічних знань та уявлень, які досліджувалися за методикою А.І. Тащевої, подано у таблиці (табл. 2. 1).
Таблиця 2.1
Характеристика основних конфліктологічних знань та уявлень, які досліджувалися за методикою А.І. Тащевої "Дослідження міжособистісного сприйняття у конфліктній ситуації" згідно виділених показників
№ п/пПоказникиАргументаціяЗмістовна характеристика конфліктологічних знань та уявл