РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи та об'єм дослідження
Під час вибору основних методів дисертаційного дослідження ми керувалися сучасними вимогами щодо відповідності методів дослідження поставленим завданням. Було використано наступні групи методів дослідження:
1. Аналіз і узагальнення даних спеціальної наукової та науково-методичної літератури з проблеми фізичної реабілітації хворих на рак легень;
2. Соціологічні методи дослідження (анкетування).
3. Медико-біологічні методи дослідження:
а). інструментальні обстеження (комп'ютерна спірографія, спірометрія, гоніометрія);
б) фізіометричні (пульсометрія, тонометрія, функціональні проби Штанге та Генчі);
в). антропометричні (визначення росту, ваги, обводу грудної клітки);
г). загальноклінічний аналіз крові.
4. Методи математичної статистики.
З метою унаочнення та полегшення обробки результатів соціологічних і медико-біологічних досліджень ми створили уніфіковану картку обстеження пацієнтів хворих на рак легень (додаток А. 3). Окрім показників функціонального стану системи зовнішнього дихання, загального фізичного стану, рівня якості життя та рівня знань пацієнтів про значення фізичної реабілітації, у картці подавалася загальна інформація про перебування пацієнта у стаціонарі, паспортні дані та додаткову інформацію, яка могла сприяти індивідуалізації процесу фізичної реабілітації [111].
Обстеження пацієнтів проводилося двічі - одразу після поступлення хворого на лікування у стаціонар та через 10 днів після операції. Вибір терміну кінцевого обстеження пацієнтів був обґрунтований необхідністю стандартизувати проведення досліджень, оскільки гарантував перебування пацієнта у стаціонарі.
Загальний об'єм досліджень становив 6384 визначень показників (додаток А. 1).
Аналіз науково-методичної літератури було проведено з метою узагальнення питань, близьких до теми дослідження, визначення актуальності теми, завдань дослідження, вибору адекватних методів розв'язання поставлених у роботі завдань.
2.1.1. Соціологічні методи дослідження. Метод анкетування був використаний для встановлення особливостей суб'єктивної оцінки обстежуваними рівня якості свого життя та аналізу окремих його аспектів.
"Анкета якості життя" була створена на основі стандартних опитувачів EORTC QLQ-C30 [145, 151, 156, 192, 200], FACT-G [157, 158] та методичних рекомендацій оцінки відновлення працездатності хворих на рак легень НДІ онкології ім. А. А. Петрова [75, 77, 106] (додаток А. 4). Розроблена нами анкета складалась з чотирьох блоків, які містили відповідно 10, 11, 6 та 6 питань, на які пацієнти відповідали самостійно. До кожного з питань анкети було подано можливі варіанти відповідей.
Зібраний матеріал був опрацьований та узагальнений з використанням методів аналізу, синтезу, порівняння та статистики. У "Анкеті якості життя" вивчалися такі складові якості життя як самопочуття пацієнта, його психоемоційний фон, функціональний стан організму та соціально-трудовий статус. Максимально можлива кількість балів за розділи "Самопочуття", "Психоемоційний фон", "Соціально-трудовий статус" та "Функціональний стан" становила відповідно 20, 22, 17 та 14 балів. Максимальна загальна кількість балів анкети ЯЖ становила 73 бали.
З метою визначення рівня знань про значення фізичної реабілітації у лікувально-відновному процесі при оперативному лікуванні раку легень та бажання хворого проходити реабілітаційний курс, ми розробили уніфіковану анкету "Знання про значення фізичної реабілітації та бажання пройти курс реабілітації" (додаток А. 2) [110]. Анкета складалася з 15 питань, які умовно було розділено на три групи:
- питання, які стосуються загальних знань про фізичну реабілітацію та її вплив на лікувально-відновний процес;
- питання, які стосуються суб'єктивного ставлення хворого до необхідності проведення комплексної фізичної реабілітації та застосування окремих її засобів у різні періоди лікувально-відновного процесу;
- питання, які стосуються особистого бажання проходити курс фізичної реабілітації.
Для полегшення анкетування та оцінки його результатів до кожного з питань пропонувалося декілька варіантів відповідей, які було оцінено різною кількістю балів. Максимальною кількістю балів оцінювались відповіді, які свідчили про високий рівень обізнаності щодо значення фізичної реабілітації і розуміння необхідності здійснення рекомендованих реабілітаційних заходів як в умовах стаціонару, так і після виписки з лікарні.
2.1.2. Медико-біологічні методи дослідження. Питання оцінки стану дихальної системи, ступеня відновлення рухових можливостей руки на оперованому боці та загального фізичного стану у хворих при лобектоміях та пульмонектоміях є досить складними і до цього часу уніфікований підхід до їх розв'язання відсутній.
Інструментальні обстеження. Комп'ютерна спірографія використовувалася для об'єктивної оцінки функціонального стану системи зовнішнього дихання на етапах лікувально-відновлювального процесу. Метод дав змогу виявити наявні порушення, встановити їх особливості, обґрунтовано обрати доцільні реабілітаційні засоби та оцінити їх ефективність.
З метою дослідження анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи використовувався прийом форсування дихання з виконанням максимального вдиху та видиху. Це має велике діагностичне значення для виявлення більшості патологічних змін апарата вентиляції. Під час дослідження легеневої вентиляції реєстрували зміни об'єму легень в часі та зміни об'ємної швидкості руху повітря відносно зміни об'єму легень. Зміни об'єму легень в координатах часу були основою для визначення та аналізу найбільш інформативних показників спірографічного дослідження [20, 49, 50, 55, 137]:
* життєва ємність легень;
* об'єм форсованого видиху за першу секунду;
* процентне відношення об'єму форсованого видиху за першу секунду до життєвої ємності легень під час спокійного дихання (індекс Тіффно);
* пікова об'є