РОЗДІЛ 2
БАЗОВІ ЧИННИКИ РІВНЕВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ
2.1. Підвищення ступеня використання документного простору книгозбірні
Основною умовою існування та розвитку суспільства є соціально-комунікативна діяльність. З розвитком суспільного прогресу, ускладненням інформаційних потреб постійно зростають обсяги документних ресурсів та темпи їх доведення до користувачів. Дослідження особливостей інформаційних масивів як динамічної багатофункціональної системи, спрямованої на задоволення комунікаційних потреб суспільства, дає змогу визначити основні фактори оптимізації їх функціонування. Так, подальший розвиток документно-комунікаційної сфери неможливий без інформаційної техніки та технологій, на впровадження яких та вдосконалення засобів розповсюдження інформації і спрямовані тематичні науково-дослідні роботи НБУВ, без розв'язання питання раціональної організації масивів інформаційних документів, яке лежить в основі більшості інформаційних процесів. Це потребує знань про особливості створення, руху та кумуляції документів у суспільстві, що відбиваються через функціонування документних потоків та масивів, про структуру фонду бібліотеки та його розподілу для адаптації технології бібліотечного обслуговування до потреб користувачів.
Ефективність розвитку документних комунікацій значною мірою залежить від того, наскільки раціонально організовані та функціонують документні масиви. Зокрема, у бібліотечних фондах сконцентрований інформаційний потенціал суспільства, всі духовні багатства, нагромаджені людством. Бібліотечний фонд - це опанований масив документів, що є основою діяльності будь-якої бібліотеки і являє собою зібрання різних документів, підібране відповідно до профілю бібліотеки, її завдань, інтересів і запитів читачів, та організоване певним чином. Важливою ознакою фонду є його відбиття у довідково-пошуковому апараті. Згідно з теорією системного підходу бібліотечний фонд є підсистемою більш загальної системи - бібліотеки в цілому, де кожна з підсистем виконує власні функції. З огляду на кінцеву мету бібліотечної діяльності найбільш важливою функцією фонду є його використання користувачами книгозбірні.
Обсяг, склад, структура бібліотечного фонду змінюються під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища і, в свою чергу, впливають на них через задоволення та формування інформаційних потреб користувачів. Ядро бібліотечного фонду - це необхідний мінімум документів, який повністю відображає функції, профіль, тип даної книгозбірні. Це видання, які користуються постійним попитом читачів і на які припадає значний відсоток усіх читацьких запитів.
Крім того, масивам документів притаманна така властивість, як пристосованість для вводу та виводу окремих видів документів з метою їх упорядкування та організації розповсюдження [89]. Структура документного потоку у процесі його розповсюдження по різних соціальних інститутах, що відповідальні за кумуляцію та збереження документів, перебудовується відповідно до вимог профілювання, раціональності розміщення, оптимальності використання тощо. Документний потік осідає у фондах, обмежених простором, що займають. Ця обставина змушує проводити якісний відбір, профілювання, переведення фізично та морально застарілих видань до фондів допоміжного зберігання.
Як відомо, усі бібліотечні фонди поділяються на дві групи [103]:
1. Активні, які збирають документи інтенсивного попиту. Документи малого попиту та застарілі поступово спрямовуються у фонди допоміжного зберігання (книгообмінні тощо). Ядро фонду при цьому зберігається.
2. Депозитарні фонди, що зберігають усі документи за профілем незалежно від року видання та інтенсивності попиту на них у даний період. Зберігають їх довічно, у зв'язку з чим фонд набуває функції державного архівного зберігання документів.
Сьогодні ми розуміємо, що актуальність фонду - це наявність у ньому документів, котрі містять інформацію, необхідну абонентам для розв'язання актуальних соціальних, економічних, господарських, наукових та інших завдань. Актуальність фонду потребує від нього високої інформативної ємності. Якщо якась частина фонду перебуває в бібліотеці без руху, то можна твердити, що інформаційна цінність її дорівнює нулю і, отже, цю частину фонду треба перевести на інші рівні зберігання.
Адаптація організації бібліотечних фондів щодо завдань обслуговування читачів реалізується у різних формах: раціональне розміщення документів; наближення до зони оперативного обслуговування читачів найбільш актуальних та інформативних підфондів; розробка та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем для скорочення часу пошуку документів у фонді; спрощення та прискорення обліку та обробки документів для швидкого надання їх читачеві.
Слід наголосити, що один з основних шляхів раціональної організації основного фонду - створення у відділах обслуговування бібліотеки при читальних залах, та на абонементі особливих підсобних фондів, куди включаються документи найбільш активного на даний момент попиту. Такі підсобні фонди дають змогу оперативно забезпечити читача документами, тоді як основний фонд через його віддаленість від відділу обслуговування такої оперативності не дає. Наявність таких підсобних фондів характерна для бібліотек з великими обсягами книгосховищ.
Треба відзначити, що інтенсивність функціонування документних фондів, рівень відповідності їх складу потребам користувачів вимірюються такими кількісними показниками, як документовидача, читаність, обіг [89; 94, с. 34 - 46]. Ці показники є основними критеріями оцінки якості документних фондів, орієнтованих на задоволення поточних інформаційних потреб користувачів. Так, до кількісних критеріїв оцінки бібліотечного фонду відноситься середня документозабезпеченість читача; ступінь задоволення фондом запитів абонентів бібліотеки, яка розраховується за формулою [103] К = , тобто ві