РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
2.1. Вивчення захворюваності на туберкульоз та інфікування мікобактеріями
туберкульозу в жінок репродуктивного віку
З метою вивчення рівня захворюваності на туберкульоз та смертності від цього
захворювання серед жінок, їх структури за віком, статтю проаналізовані щорічні
облікові звітні форми № 08 „Звіт про захворювання на активний туберкульоз” та №
33-здоров „Звіт про хворих на туберкульоз” за 2000 та 2005 роки. Динаміку
захворюваності та смертності оцінювали по приросту або зменшенню показника у
порівнянні з попереднім роком, при цьому значення меншого показника приймали за
100 %. Для визначення статевих особливостей динаміки захворюваності на
туберкульоз та смертності від цієї недуги порівнювали значення всіх показників
в жінок та чоловіків в однакових вікових групах.
Для ретельного вивчення рівня захворюваності та смертності у жінок дослідний
контингент було розподілено на 7 вікових груп: 15-18 років, 19-24 роки, 25-34
роки, 35-44 роки, 45-54 роки, 55-64 роки, 65 та більше років.
Всього в 2000 році зареєстровано 29753 випадків туберкульозу, з яких 21184 були
чоловіки (71,2%), 8569 – жінки (28,8%). В 2005 році зареєстровано 39608
випадків туберкульозу, з яких 28641 були чоловіки (72,3%), 10967 – жінки
(27,7%). В 2000 році від туберкульозу померло 10976 хворих, з яких 9746 були
чоловіки (88,7%), 1230 – жінки (11,3%). В 2005 році від туберкульозу померло
10387 хворих, з яких 9131 були чоловіки (87,9%), 1256 – жінки (12,1%).
Згідно з задачами дослідження інфікованість мікобактеріями туберкульозу вивчали
в жінок репродуктивного віку (з 16 по 49 років). Інфікованість мікобактеріями
туберкульозу вивчали в 418 дорослих жінок, які працювали на тютюновій фабриці з
2000 по 2005рр. та студенток Медичного інституту Української асоціації народної
медицини за такий же проміжок часу.
Для ретельного вивчення рівня інфікованості МБТ у жінок дослідний контингент
було розподілено на 4 вікові групи: 16-18 років (135 осіб), 19-24 роки (130
осіб), 25-34 рокіи (108 осіб), 35-49 років (45 осіб). В межах цих вікових груп
проводили порівняння рівня інфікування МБТ та співставлення цих показників між
собою, вивчали ступінь туберкулінової чутливості залежно від віку. Крім віку,
враховували окремо вплив статі, вагітності та тютюнопаління на захворюваність
та туберкулінову чутливість. З цією метою було обстежено 98 чоловіків та 156
вагітних жінок в таких само вікових групах.
Результати туберкулінової чутливості у обстежених пацієнтів оцінювали у пробі
Манту з 2 ТО ППД-Л. Пробу Манту проводили в медпункті тютюнової фабрики та на
кафедрі інфекційних захворювань, фтизіатрії і пульмонології. Маніпуляцію
виконувала кваліфікована медсестра. Врахування результатів туберкулінової
чутливості проводилось лікарем фтизіатром через 72 години з моменту постановки
проби Манту за наявністю та розмірами шкірного інфільтрату (папули) шляхом
вимірювання його діаметру за допомогою лінійки [36]. Визначали частоту
позитивних туберкулінових реакцій, ступінь туберкулінової чутливості у
туберкулінопозитивних осіб, середній розмір папули.
Інтерпретація проби Манту проводилась наступним чином:
* негативні туберкулінові реакції – папула відсутня;
* сумнівні туберкулінові реакції – діаметр папули 2-4 мм;
* позитивні туберкулінові реакції – діаметр папули 5 мм та більше.
Ступінь туберкулінової чутливості при позитивних реакціях оцінювали наступним
чином:
* слабо-позитивні туберкулінові реакції – папула 5-10 мм у підлітків (до 18
років); 5-12 мм у дорослих;
* інтенсивні туберкулінові реакції – папула 11-16 мм у підлітків, 13-20 мм у
дорослих;
* гіперергічні туберкулінові реакції – папула 17 мм та більше у підлітків, 21
мм та більше – у дорослих [39].
Загальна кількість осіб, яким проведена туберкулінодіагностика протягом
досліджуємого періоду, досягла 672, з них негативні туберкулінові реакції були
у 108 (16,2 %), сумнівні – у 140 (20,8 %), позитивні – у 424 (63 %).
Для якісного визначення наявності антитіл до мікобактерій туберкульозу в
сироватці, плазмі або цільній крові використовували імунохроматографічний тест
“Гексагон-тест”. Принцип тесту: тест-система складається з мембрани, на яку
нанесені кролячі антитіла до імуноглобулінів G, A, M; антиген А60, отриманий з
культури мікобактерій і фіксований в районі тест-зони; козячі поліклональні
антитіла до імуноглобулінів кроля.
При внесенні зразка до віконця тест-системи, він проникає через абсорбційний
шар до мембрани в районі тест-зони, де людські імуноглобуліни зразка будуть
зв’язуватись з кон’югатом, утворюючи імунокомплекс. Далі цей імунокомплекс буде
реагувати з білками А60 тест-зони, що супроводжується появою червоно-фіолетової
смуги. Надлишок кон’югату проникає в контрольну зону і зв’язується з
антикролячими антитілами. Утворення другої червоно-фіолетової смуги підтверджує
позитивний результат тесту.
У віконце тест-системи додають краплю сироватки або дві краплі цільної крові.
Потім одразу ж додають три краплі розчинника, який входить до складу
тест-системи. Через 15-20 хвилин можна оцінювати результати тесту.
Інтерпретація результатів проводилась наступним чином:
– негативний – з’являється тільки одна забарвлена смуга в контрольній зоні;
– позитивний – смуга з’являється в тестовій та контрольній зонах;
– недійсний – смуга не з’являється в контрольній зоні приладу. Повторити аналіз
на новому приладі.
Результат дослідження реєстрували у формі № 498-2/0 “Журнал протоколів
проведення дослідження крові на антитіла до мікобактерій туберкульозу швидкими
тестами”, який знаходиться в лабораторії мікробіології на кафедрі інфекційних
захворювань, фтизіатрії і пульмонології Мед
- Київ+380960830922