Ви є тут

Основні шкідники суниці та заходи з обмеження їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України.

Автор: 
Кава Людмила Павлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003238
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана протягом 2003-2006 років на базі Дослідного господарства Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН у Городищенському району Черкаської області та дослідних ділянках кафедри садівництва Національного аграрного університету (м.Київ).

2.1. Агрокліматичні умови
Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН знаходиться в східній частині Правобережного Лісостепу України на висоті 125 м над рівнем моря. Клімат району - помірно-континентальний, хоча бувають відхилення від різкої континентальності до значного пом'якшення. Ці відхилення зумовлені певною мірою пересуванням підвищеного атмосферного тиску, вісь якого проходить наближено через міста Кіровоград, Полтаву, Харків і далі на схід.
За даними І.О. Миколайчика [163], найбільш суттєвими показниками, які характеризують клімат регіону проведення досліджень є:
* середня річна температура повітря +7,8 ?С;
* середня температура повітря в січні -5,7 ?С;
* середня температура повітря в липні +20,6 ?С;
* абсолютний максимум температури повітря +38,0 ?С;
* абсолютний мінімум температури повітря -37,9 ?С;
* середня річна відносна вологість повітря 77 %;
* річна сума опадів 545 мм;
* середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою температурою повітря вище 5 ?С 213;
* середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою температурою повітря вище 10 ?С 167;
* середня кількість днів вегетаційного періоду із середньодобовою температурою повітря вище 15 ?С 104;
* середня сума температур вегетаційного періоду вище 5?С 3290 ?С;
* середня сума температур вегетаційного періоду вище 10?С 2970 ?С;
* тривалість безморозного періоду 169 днів;
Річний хід температур найкраще характеризують крайні відхилення від середніх багаторічних показників.
Значне відхилення середньомісячних температур від багаторічної норми спостерігається взимку, яке визначається різкою непостійністю температурного режиму, що залежить в цей період в основному від циркуляції атмосфери.
Початком зими вважається перехід мінусових температур через 0 ?С, що настає здебільшого в третій декаді листопада, кінцем - весняний перехід плюсових температур через 0 ?С в другій-третій декадах березня. Тривалість зими 57-87 днів.
Тривалість і висота снігового покриву дуже мінливі. Нерівномірність залягання снігового покриву посилюється через нерівність рельєфу, щільність багаторічних насаджень, тощо. Середня тривалість снігового покриву становить 84 дні.
В зоні проведення досліджень в першій і другій декадах квітня та в третій декаді жовтня майже щорічно бувають заморозки, часто спостерігаються вони і в третій декаді квітня. Ймовірність заморозків в третій декаді квітня - один раз в три роки, в першій декаді травня - один раз в десять років, в другій декаді травня - один раз в двадцять років, пізніше - один раз в тридцять років.
Розподіл опадів за місяцями протягом вегетаційного періоду близький до норми і знаходиться в межах 43-74 мм. Однак в окремі роки спостерігається значне відхилення від середніх місячних норм (дод. А).
Відносна вологість повітря має хвилеподібний характер: залишається високою протягом всього зимового періоду, а навесні повільно спадає. Різке зменшення відносної вологості спостерігається у травні, червні, липні та серпні. Високі літні температури за умов низької відносної вологості повітря посилюють випаровування вологи з поверхні ґрунту.
Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лесі. Фізико-хімічні властивості ґрунту такі: вміст гумусу 2,9 % в шарі 0-20 см і 2,1 % в шарі 21-40 см (за Тюриним); рН сольової витяжки 6,7; сума увібраних основ 21 (0-20 см) мг.-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору 29,7 мг.-екв./100 г ґрунту, калію 18,7 мг.-екв./100 г ґрунту.
Основною ґрунтоутворювальною породою є жовтувато-палевий крупно пилуватий легкосуглинковий лес, який залягає на глибині 2-6 м. За механічним складом основна маса ґрунту складається з крупного пилу та піску, які внаслідок відносно великої своєї величини не мають цементуючої здатності, а мулиста фракція наявна в досить обмеженій кількості й тому при такому співвідношенні не може утворювати досить стійких структурних агрегатів. Генетичний профіль ґрунту, де проводились дослідження характеризується такою будовою:
Горизонт А - темно-сірий із чіткою зернистою структурою, товщина шару 30 - 40 см. Поступово переходить в горизонт В.
Горизонт В1 - темно-сірий із світлим буруватим відтінком і грудкуватою структурою. Товщина його 40-100 см.
Горизонт В2 (гумусного затікання) - в цьому горизонті відмічено білі вкраплення карбонатів.
Із наведених даних видно, що кліматичні умови району є цілком сприятливими для росту та плодоношення суниці.
За період проведення досліджень (2003-2005 рр.) усі роки за температурними показниками були близькими до середніх багаторічних з невеликим відхиленням у бік збільшення - 2,3 у 2003, 0,9 у 2004 та 1,0 у 2005 роках (рис.2.1, дод. А-В). Відхилення від середньобагаторічної температури за ці роки у квітні-вересні не перевищувало 0,7? С. У 2003-2005 рр. найтеплішим виявився липень з середньою температурою повітря +20,9; +20,1; +20,4 ?С відповідно, що перевищувала середньобагаторічну на 0,3 ?С у 2003 і була меншою від неї на 0,5 у 2004 і 2005 роках.
При аналізі середніх температурних пока