Ви є тут

Видові особливості антиоксидантного статусу у птахів та способи його корекції у ранньому постнатальному періоді.

Автор: 
Мартинюк Уляна Андріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U003502
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

2.1. Методика та схеми проведення дослідів.

Для вирішення поставлених завдань нами проведено 5 дослідів протягом 2004-2006 років.
У першому досліді вивчали процеси перекисного окиснення ліпідів та активність деяких ланок ферментативної і неферментативної системи антиоксидантного захисту у тканинах японських перепілок, гусок та індичок під час їх яйцекладки.
Дослід проводився на 6-місячних японських перепілках, 2-річних гусках сірої оброшинської породної групи та індичках легкого кросу. Утримання перепілок було клітковим з вільним доступом до корму і води, а гусок та індичок вигульним. Перепілкам, гускам та індичкам згодовували комбікорми збалансовані за поживними і біологічно-активними речовинами у відповідності з потребою для кожного виду [267].
Матеріалом для досліджень служили тканини печінки, м'язів стегна, білкової частини яйцепроводу, жовток яєць і ооцити на різних стадіях оогенезу. Ооцити досліджували у перепілок і гусок. У вказаних тканинах, жовтку яєць та ооцитах визначали вміст гідроперекисів ліпідів [268], малонового діальдегіду [269], супероксиддисмутазну КФ 1.15.1.1 [270], каталазну К.Ф.1.11.1.6 [271], глутатіонпероксидазну К.Ф. 1.11.1.9 [272] активності, а також вміст відновленого глутатіону [273].
У жовтку яєць і тканині печінки визначали вміст вітамінів Е, А [274] та каротиноїдів [275].
У другому досліді вивчали видові особливості антиоксидантного статусу у ембріонів.
Яйця, що закладались для інкубації відповідали рекомендованим вимогам щодо інкубаційних яєць для кожного виду птахів [276].
Дослід проводили на 14-добових ембріонах перепелів, 26-добових ембріонах гусей та 24-добових ембріонах індиків, тобто матеріал для біохімічних досліджень (залишковий жовток разом з жовтковим мішком) відбирали за два дні до початку надзьобування шкарлупи. У вказаних тканинах визначали ті ж показники антиоксидантного статусу, що у першому досліді.
У третьому досліді вивчали вікову, видову та органо-тканинну специфіку антиоксидантного статусу у птахів у ранньому періоді онтогенезу.
Дослід проводили на добових, 20- і 60- добових гусенятах сірої оброшинської породної групи та індичатах легкого кросу.
Гусенят до 20- добового віку утримували на долівці без вигулу, а з 20- до 60- добового віку утримання гусенят було вигульним. Утримання індичат було клітковим з вільним доступом до корму і води. Гусенятам та індичатам згодовували стандартні комбікорми, що за поживністю відповідали періоду вирощування кожного виду пташенят.
Матеріалом для біохімічних досліджень у добових, 20- і 60- добових гусенят та індичат служили зразки крові, тканини печінки та м'язів стегна. У перерахованих тканинах і крові визначали вміст продуктів ПОЛ (гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду) відновленого глутатіону та активність ферментів системи АОЗ (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази ) та вмісту відновленого глутатіону. У печінці визначали також вміст вітамінів Е, А і каротиноїдів.
У четвертому і п'ятому дослідах вивчали вплив додаткового введення вітамінів Е і С до стандартного раціону для гусенят та індичат на процеси ПОЛ та стан системи антиоксидантного захисту в їх організмі.
Четвертий дослід проводили на трьох групах гусенят, починаючи з 5- до 21 добового віку в умовах експериментальної бази Інституту землеробства і тваринництва західного регіону України. Протягом досліду гусенятам контрольної групи згодовували стандартний комбікорм (табл.2.1), збалансований за поживними та біологічно-активними речовинами, відповідно до періоду вирощування.
Таблиця 2.1.
Склад і поживність комбікорму для гусенят
ІнгредієнтиГусенята
1 - 20 добового віку12вміст у %Кукурудза10Пшениця45,9Ячмінь15*Шрот соняшниковий9Дріжджі кормові7Рибне борошно7Висівки пшеничні3Крейда2Сіль0,1У 100 г комбікорму міститься, %:Обмінної енергії, ккал282,2Сирого протеїну20,0Сирого жиру2,0Сирої клітковини3,3Кальцію1,44Фосфору0,89Натрію0,38Лізину ( без добавки )1,01Метіоніну + цистину0,72Добавки на 1 т. комбікорму, г
Вітамінів:А, млн. ІО ( ретинол ) ІО10Д3, млн.ІО (холекациферол)1,5Е ( а-токофнрол )20К ( вікасол, менадіон )2В1 ( тіамін )1В2 ( рибофлавін )2В3 ( пантотенова кислота )1012В4 (холін хлорид 79%)500В5 (нікотинова кислота)20В6 (піридоксин)3В12, мг (цианокобаланін)0,05Вс ( Фолієва кислота)0,5Н (біотин)0,1С (аскорбінова кислота)50Лізину800Метіоніну500Марганцю сірчанокислого200Заліза сірчанокислого100Міді сірчанокислої10Цинку сірчанокислого40Кобальту хлористого8Калію йодистого3Селеніту натрію3* - ячмінь без плівок
Гусенятам дослідних груп протягом досліду згодовували такий же комбікорм як контрольним, але з додатковим введенням добавками вітамінів Е і С. Схема досліду представлена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2
Схема четвертого досліду на гусенятах
ГрупиКількість голів у
групіХарактер
живленняКонтроль
на48Стандартний комбікорм
( СК )Перша дослідна49СК + 10 г/т вітаміну ЕДруга дослідна 49СК + 25 г/т вітаміну С
У 21-добовому віці провели забій гусенят по три голови з кожної групи і взяття матеріалу - крові, тканин печінки та м'язів стегна для біохімічних досліджень. У крові і тканинах визначали вміст гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, супероксиддисмутазну КФ 1.15.1.1, каталазну К.Ф 1.11.1.6, глутатіонпероксидазну К.Ф 1.11.1.9 активності та вміст відновленого глутатіону. Крім цього у тканині печінки визначали вміст вітамінів Е, А та каротиноїдів.
У кінці досліду провели зважування всього поголів'я гусенят. Впродовж досліду проводили облік збереженості поголів'я.
П'ятий дослід провели на 3 групах індичат легкого кросу, починаючи з 5-ти до 21-го добового віку у фермерському господарстві "Федюк" села Новосілки Золочів