РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Перед проведенням експериментальних досліджень нами вивчався еколого-паразитологічний статус форелевих господарств західних областей України, зокрема ,,Байкал", ,,Коростів", ,,Солонськ" у Львівській області, ,,Оконськ" - Волинській, ,,Святе" - Рівненській, ,,Банилів" - Чернівецькій, ,,Ворохта", ,,Більшівці-риба" - Івано-Франківській і ,,Шипот" та ,,Рибний потік" у Закарпатській області.
Експериментальні дослідження проводились протягом 2004-2006 рр. у двох форелевих господарствах, що займаються інтенсивною технологією вирощування молоді форелі, зокрема високогірному господарстві ,,Рибний потік" Закарпатської області та низинному ,,Солонськ" Львівської області.
Основним завданням форелевого господарства ,,Рибний потік" є відтворення струмкової форелі та підрощування її до річняків середньою масою 10-15 г для подальшого зариблення рік та потоків і вирощування товарної райдужної форелі. Вказане господарство розташоване на висоті 450 м над рівнем моря в урочищі ,,Рибний потік". У господарстві форелеві стави представлені двома маточними ставами - загальною площею 240 м2, двома нагульними - загальною площею 479 м2, чотирма вирощувальними - загальною площею 750 м2 і підрощувальними басейнами - 31 м2.
Господарство ,,Солонськ" є дільницею коропового ставового рибогосподарства ,,Рудники", що розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області. На території рибдільниці містяться 14 відкритих підрощувальних басейнів для підрощування молоді райдужної форелі.
Водопостачання підрощувальних басейнів високогірного господарства проводиться за рахунок гірського струмка Рибний потік, що бере свій початок вище від місця розташування басейнів на 4 км і підземного джерела. Середня глибина струмка 35 см, максимальна 120 см, мінімальна 20 см, ширина місцями доходить до 3 м. Водопостачання апаратів відбувається в такий спосіб. Вода з обох джерел по бетонних трубах підводиться в підрощувальники, де річкова проходить через трикамерний фільтр, а джерельна не фільтрується.
У форелевому господарстві ,,Рибний потік" по дерев'яних каналах, а у господарстві ,,Солонськ" по пластикових трубах вода підходить до кожного апарата, які живляться роздільно. З кожного басейну вода витікає через стічний жолоб. Вода струмка Рибний потік прозора, проте після дощу вона стає каламутною внаслідок наявності завислих частинок донних відкладень, що містяться в ній. Вода підземного джерела завжди чиста.
Водопостачання басейнів організовано так, що забезпечує потребу риби в кисні і винесення продуктів життєдіяльності риби. Винесення твердих частинок забруднень забезпечується течією води в басейнах. За наявності відчутної течії і щільної посадки риби у господарстві ,,Солонськ" тверді частинки, не осідаючи, виносяться струменем води, швидкість якої підтримується в межах 1-3 см/с. У господарстві ,,Рибний потік" швидкість течії становила 3-4 см/с.
Витрата води через басейни у господарствах розраховується, виходячи з несучої здатності води за киснем. Саме тому при потребі насичення води киснем у форелевому господарстві ,,Солонськ" проводять її оксигенацію технічним киснем.
Чищення басейнів проводиться один раз за добу, вранці за 2-3 години до годівлі риби.
Годівля риби здійснювалася стартовими кормами фірми ALLER AQUA відповідно до рекомендованих кормових раціонів для молоді форелі (склад і рекомендовані кормові раціони для риби подано в додатку Ж) 5 разів на добу.
Дослідження проводили протягом 2004-2007 років у зимовий, весняний, літній і осінній періоди за схемою, представленою на рис.2.1.
Рис. 2.1. Схема досліджень води, риби та протипаразитарних препаратів
Форелеві господарства ,,Рибний потік" та ,,Солонськ" умовно благополучні відносно інфекційних захворювань риби.
Для проведення еколого-паразитологічних досліджень в обох господарствах була використана вода, що надходить в підрощувальні басейни, і молодь райдужної форелі розмірами 4-6 см і масою 2-5 г, яка вирощена із ікри, завезеної з Польської Народної Республіки.
Воду для досліджень відбирали із збірної ємності, яка є відстійником завислих у воді частин, у підрощувальних басейнах перед чищенням басейну і перед годівлею. Аналіз проб води з господарств проводили у гідрохімічній лабораторії Львівського відділення інституту рибного господарства УААН.
Молодь райдужної форелі для досліджень відбирали відповідно до правил взяття патологічного матеріалу, крові, кормів і пересилки їх для лабораторного дослідження.
Дослідження гідрохімічного режиму визначали згідно з вимогами, які висуваються до води інкубаційних цехів для райдужної форелі (ГСТ 15.378-87).
Вміст макрокомпонентів у водах (CI- Ca++, Mg++, Na+, K+, і NO3-) визначали за допомогою іоноселективних електродів методом прямої потенціометрії за градуювальними графіками. Електродом порівняння служив хлор-срібний електрод. Використовували іономір марки ЭВ-74.
Величину рН визначали також потенціометричним методом, а для встановлення концентрації НСО3- використовували метод ацидиметричного потенціометричного титрування (рН-метр-340).
Вміст іонів NH4+, NО2- визначали класичними спектрофотометричними методами з реактивами Несслера і Грісса відповідно. Оптичну щільність вимірювали на СФ-46.
Сульфатні іони осаджували розчином хлориду барію у присутності етилгліколю і етилового спирту, для підвищення чутливості, і визначали турбідиметрично з використанням СФ-46.
Органолептичні (фізичні) показники якості води (температура води у момент відбору проби, прозорість) визначали відповідно до ГОСТу 3351-86; загальна твердість, мг-екв/л за ГОСТ 4151-84; лужність - ГОСТ 4245-86.
Санітарно-гігієнічні показники якості води для іона амонію (NH4+) - ГОСТ 4192-87; для нітрит іона (NО2-) - ГОСТ 4192-89, а для нітрат іона (NO3-) - ГОСТ 18826-84.
Визначення мікробного числа води (КУО/см3) визначали чашковим методом за різних температур культивуван