Ви є тут

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз

Автор: 
Юрко Екатерина Владимировна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003760
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика груп досліджених хворих
Дослідження проводили з серпня 2003 по жовтень 2006 року в клініці кафедри інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету, яка розташована на базі Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харків.
В роботі представлено результати клініко-бактеріологічних спостережень 230 хворих на шигельоз у віці 17-62 років, серед яких 106 (46,09%) чоловіків та 124 (53,91%) жінки. Етіологічна структура шигельозу представлена наступним чином: S. flexneri викликала захворювання у 111 (48,26 %) хворих, а S. sonnei у 119 (51,74%) хворих. У 128 (55,65%) досліджених хворих спостерігався середній ступінь тяжкості шигельозу, легкий склав 39,13%, а тяжкий - 5,22% (табл. 2.1.1). Серед клінічних форм переважала ентероколітна (37,39%) та гастроентероколітна (35,65%).
Таблиця 2.1.1
Клінічна характеристика обстежених хворих
Ступінь
тяжкості
хвороби
Стать
(абс./%)Клінічні форми
(абс./%)Етіологія
(абс./%)Чол.Жін.Ентеро-
колітГастро-
ентерит
Гастро-
ентеро-
колітS.
flexneriS.
sonneiЛегкий,
n = 9036/
4054/
6026/
28,8936/
4028/
31,1132/
35,5558/
64,44Середній,
n = 12865/
50,7863/
49,2254/
42,1925/
19,5349/
38,2871/
55,4757/
44,53Тяжкий,
n = 125/
41,677/
58,336/
501/
8,335/
41,678/
66,674/
33,33Разом,
n = 230106/
46,09124/
53,9186/
37,3962/
26,9682/
35,65111/
48,26119/
51,74
Легкий перебіг хвороби мали 90 хворих, серед них переважали жінки. Середній вік обстежених склав (31,24±1,82) років. Серед клінічних форм домінували гастроентероколітна та гастроентеритна. Захворювання переважно спричиняла S. sonnei - у 58 (64,44%) хворих.
Найбільшу группу склали хворі на шигельоз середнього ступеня тяжкості - 128 хворих, серед них спостерігалась незначна перевага чоловіків 50,78%. Досліджені були у віці (36,0±0,22) років. Найчастіше реєструвались гастроентероколітна та ентероколітна форми шигельозу, які переважно були спричинені S. flexneri - 55,47% хворих.
Тяжкий перебіг шигельозу спостерігався у 12 осіб, середній вік яких склав (42,0±2,24) року. Серед хворих переважали жінки. Захворювання частіше викликала S.flexneri (66,67 %).
Під час виконання роботи проводилося комплексне клінічне обстеження хворих, з'ясовувався анамнез захворювання, дані епідеміологічного анамнезу, у тому числі й супутні захворювання, раніше перенесені гострі кишкові інфекції. У всіх хворих вивчали скарги, особливу увагу приділяли симптомокомплексам, що характеризують ураження ШКТ, інтоксикацію, температурну реакцію. Досліджувалися наявність, характеристика та локалізація болю в животі, характер випорожнень, наявність домішків, їх характер і тривалість діареї. Усім хворим проводили бактеріологічне та серологічне обстеження. У всіх хворих вивчались клінічні аналізи крові та сечі, копрограма у гострому періоді та реконвалесценції.
Для встановлення клінічної форми і ступеня тяжкості хвороби ми використовували робочу класифікацію шигельозу, яка запропонована М.А. Андрейчиним (2002) та пристосована до клінічної практики.
Вид збудника: S. dysenteriae 1, S. flexneri, S. boudii, S. sonnei.
Клінічна форма: ентероколітна, гастроентероколітна, гастроентеритна.
Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.
Ступінь зневоднення: без зневоднення, зі зневодненням 1, 2, 3 ступеня.
Характер ураження слизової оболонки дистального відділу товстої кишки: катаральний, геморагічний, ерозивний, виразковий проктосигмоїдит.
Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, загострення хвороби, перфорація кишки, пневмонія, поліартрит, поліневрит й ін.
Госпітализация відбувалась в основному на перший-другий день від початку захворювання при шигельозі тяжкого ступеня на (1,89±0,15) день, середньотяжкого - на другий-третій (2,93±0,14) день, легкого - на третій-четвертий (3,72±0,33) день.
Під нашим спостереженням знаходилось чотири групи хворих. Хворі з легким ступенем тяжкості хвороби були поділені на дві групи (табл. 2.1.2). Пацієнти першої групи отримували загальноприйняту патогенетичну терапію (ПГТ). А пацієнтам другої групи додатково призначали пробіотик біфі-форм по 2 капсули 3 рази на добу протягом 14 днів [140].
Всі групи були співвідносні за статтю, віком і клінічною формою захворювання.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих на шигельоз легкого ступеня тяжкості хвороби за групами
Групи
хворихСтать
(абс./%)Клінічні форми
(абс./%)Етіологія
(абс./%)Чол.Жін.Ентеро
колітГастро
ентерит
Гастро
ентеро
колітS.
flexneriS.
sonneiПатогенетич-на терапія
n = 3215/
46,8717/
53,1312/
37,514/
43,756/
18,7514/
43,7518/
56,25Патогенетич-на терапія,
Біфі-форм
n = 3216/
46,6616/
53,3313/
40,6312/
37,57/
21,8715/
46,8717/
53,13Разом
n = 6431/
46,6733/
53,3325/
39,0626/
40,6313/
20,3129/
45,3135/
54,69
Хворі із середньотяжким ступенем хвороби також були поділені, залежно від проведеної терапії, на дві групи. Першу групу склали 32 особи, які ломадей (ломефлоксацин) по 400 мг 1 раз на добу протягом 3 днів та ентеросгель по 15 мг 3 рази за добу протягом 5 днів (табл. 2.1.3). Другу - 32 особи, що приймали ломадей по 400 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, ентеросгель по 15 мг 3 рази на добу протягом 5 днів, а також пробіотик біфі-форм по 2 капсули 3 рази на добу протягом 14 днів [139].
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих на шигельоз середньотяжкого ступеня за групами
Групи
ХворихСтать
(абс./%)Клінічні форми
(абс./%)Етіологія
(абс./%)Чол.Жін.Ентеро
колітГастро
ентеро
колітS.
flexneriS.
sonnei1. Ломадей,
Ентеросгель
n = 3216/
5016/
5017/
53,1215/
46,8818/
56,2514/
43,752. Ломадей,
Ентеросгель,
Біфі-форм
n = 3217/
53,1215/
46,8816/
5016/
5017/
53,1215/
46,88Разом
n = 6433/
51,5631/
48,4433/
51,5631/
48,4435/
54,6929/
45,31
Слід зазначити, що в групи спостереження увійшли хв