РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ХВОРИХ НА
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
2.1. Методи дослідження хворих на цукровий діабет 1 і 2 типу
Враховуючи мету та завдання роботи – підвищити якість ранньої топічної
діагностики порушень слухового аналізатора при ЦД в залежності від його типу та
перебігу захворювання на основі застосування психоакустичних та
електрофізіологічних методів у хворих на цукровий діабет типу 1 і 2 – ми
застосували комплекс клінічних та інструментальних методів дослідження, який
включає в себе повне клінічне отоларингологічне обстеження, тональну порогову,
надпорогову і мовну аудіометрію, дослідження стовбуромозкових та коркових
слухових викликаних потенціалів, обстеження ендокринолога, окуліста,
ангіохірурга, невропатолога, терапевта, УЗД органів черевної порожнини,
загальні клінічні дослідження крові та сечі, біохімічні дослідження крові
(включаючи профіль цукру крові та сечі), електроенцефалографію та
реоенцефалографію.
Перш за все, проводився детальний збір анамнезу захворювання і аналіз скарг
пацієнтів, здійснювався загальний клінічний отоларингологічний огляд хворих з
метою виявлення гострих та хронічних запальних захворювань ЛОР-органів, а також
їх ускладнень та наслідків, які могли б вплинути на результати проведених нами
досліджень.
Загальний ЛОР-огляд складався з отоскопії, передньої та задньої риноскопії,
орофарингоскопії.
Аудіометричне дослідження проводилося в звукоізольованій камері з рівнем
фонового шуму, який не перевищував 30 дБ, за допомогою аудіометра МА-30
(Німеччина) та клінічного аудіометра АС-40 фірми «Interacoustics» (Данія), а
також магнітофону «Technics» фірми «Panasonic» (Японія) із записами мовних
тестів, який дозволяє досліджувати слухову чутливість на тони по повітряній та
кістковій провідності в діапазоні від 0,125 до 8 кГц, та на частотах 9; 10;
11,2; 12,5; 14, та 16 кГц по повітряній провідності. Об’єм аудіометричного
обстеження включав акуметрію, яка складалася із дослідження шепітною та
розмовною мовою, виконання дослідів Бінга та Федерічі, порогову тональну
аудіометрію з подачею звукових сигналів по повітряній та по кістковій
провідності в діапазоні 0,125 – 8 кГц та по повітряній провідності в діапазоні
9 – 16 кГц, надпорогову тональну аудіометрію (визначення диференційного порогу
сприйняття інтенсивності звуку на частотах 0,5, 2 та 4 кГц із інтенсивністю
стимуляції 20 дБ над порогом слуху за методикою Люшера).
Також проводили мовну аудіометрію: визначення 50% порогу розбірливості тесту
числівників за методикою Е.М.Харшака по повітряній та кістковій провідності і
визначення стану 100% розбірливості мови по повітряній провідності за даними
мовного тесту за Г.И.Грінбергом і Л.Р.Зіндером.
Реєстрація коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів
проводилась за допомогою аналiзуючої системи МК-6 фірми "Amplaid" (Iталiя), в
екранованій звукоізольованій камері в зафіксованому напівсидячому положенні.
Чашкові електроди розташовувалися на верхівці тімені (активний позитивний),
сосковидному паростку (активний негативний) і на чолі (заземлюючий). Шкіра
голови в місцях прикріплення електродів ретельно знежирювалась за допомогою 96о
спирту і на неї наносилася спеціальна провідна паста. Викликана електрична
активність реєструвалась у відповідь на іпсилатеральну монауральну стимуляцію.
КСВП реєстрували у вiдповідь на клацання тривалістю 100 мкс з частотою
слідування 21 в 1 с, інтенсивністю 80 дБ над суб'єктивним порогом чутливості.
Аналізу підлягали 1024 усереднених викликаних кривих з застосуванням
низькочастотного (200 Гц) і високочастотного (2000 Гц) фільтрів з епохою
аналізу 10 мс.
Аналiз кривих проводився з використанням програми побудови моделi,
запропонованої фiрмою "Amplaid". При аналiзi отриманих кривих приймались до
уваги латентнi перiоди пiкiв хвиль I, II, III, IV i V хвиль КСВП, а також
міжпiковi iнтервали I-III, III-V i I-V КСВП.
ДСВП реєстрували у вiдповідь на тональні посилки тривалiстю 300мс,
iнтенсивнiстю 40 дБ над суб'єктивним порогом чутливостi з частотою заповнення
1000 та 4000 Гц (час зростання і спаду 20 мс). Частота слiдування імпульсів
становила 500 Гц, кількість вибірок - 32. Використовувався час аналiзу 750 мс
при смузі пропускання фiльтрiв (2-20) Гц.
Аналіз кривих проводився з використанням програми побудови моделі,
запропонованої фірмою "Amplaid". При аналізі отриманих кривих приймались до
уваги латентні періоди піків хвиль Р1, N1, Р2 і N2 ДСВП.
Церебральний кровообіг у хворих на цукровий діабет досліджувався методом
реоенцефалографії за допомогою реографа BIOSET 8000 та комп’ютерного реографа
фірми «ДХ – системи» (м.Харків). Підсилення добирали так, що при зміні опору
0,1 Ом амплітуда реєструючої хвилі на виході реєструючої системи становила 1
см. Таке підсилення забезпечувало можливість досить ретельного аналізу
реографічних кривих при різних динамічних змінах амплітуди без додаткового
регулювання. Швидкість просування паперу становила 25 мм/с, що також
забезпечувало якісний аналіз даних. Фонові реоенцефалограми обстежуваних
записували у положенні сидячи. Щоб одержати реографічні записи без завад,
заземлювали сам реограф, реєструючий прилад і досліджуваного.
Шкіра оброблялась 96-градусним спиртом. Під електроди ставилась фланелева
прокладка, зволожена фізіологічним розчином. При цьому використовувались круглі
латунні електроди, вкриті сріблом, діаметром 20 мм, завтовшки 0,3 мм, які
фіксували на голові за допомогою гумової манжети шириною 2,5 см. Для вивчення
гемодинаміки в системі внут
- Київ+380960830922