Ви є тут

Основні грибні хвороби озимого тритикале та джерела стійкості до них в умовах Лісостепу України

Автор: 
Дерменко Олег Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003978
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна робота виконувалась на кафедрі фітопатології ім. акад. В.Ф.
Пересипкіна Національного аграрного університету, у відділі захисту рослин від
шкідників і хвороб Національного наукового центру „Інститут землеробства УААН”,
на селекційній базі цього Інституту в с. Копилів Макарівського району Київської
області (селекційний матеріал для проведення досліджень наданий кандидатом
біологічних наук Шередеком Л.М. – завідувачем відділу селекції озимої пшениці),
на дослідних полях Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла
(селекційний матеріал для проведення досліджень наданий доктором
сільськогосподарських наук Гірком В.С. – завідувачем відділу біотехнології
селекційного процесу) (рис. 2.1).
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Дослідне господарство “Чабани” ННЦ „Інститут землеробства УААН” знаходиться в
зоні Північного Лісостепу України. Ґрунти в місцях проведення досліджень
темно-сірі опідзолені крупнопилуваті легкосуглинкові на лесовидному суглинку.
Вміст гумусу в орному шарі (0-20 см) складає 1,42%, кислотність ґрунту (рН) –
5,2, гідролітична кислотність – 2,84 мг-екв./100 г ґрунту, сума поглинутих
основ – 12,5 мг-екв./100 г ґрунту. Ступінь насиченості ґрунту основами
становить 78%, вміст гідролізованого азоту – 7,8 мг, рухомого фосфору – 13,7
мг, обмінного калію – 12,4 мг/100 г ґрунту. Згідно класифікації ґрунтів за їх
придатністю до сільськогосподарського виробництва ґрунти ДГ „Чабани”
відносяться до VII класу з балом бонітету 40-31. Ґрунтові води залягають на
глибині 3,0-3,5 м.
Рис. 2.1. Місця проведення досліджень
Територія дослідного господарства знаходиться в зоні достатнього зволоження
(середньобагаторічний коефіцієнт зволоження ГТК – 1,2) і характеризується
теплим, помірно-вологим кліматом. Проте в окремі роки бувають посухи, рідше
суховії. Літо тепле, помірно-вологе, зима м’яка, хмарна, з частими відлигами і
лише в окремі роки з сильними морозами.
Середня температура найтеплішого місяця (липень) складає 19,20С, а
найхолоднішого (січень) – -6,30С морозу. Абсолютний мінімум досягає -390С,
максимум +390С. Період з середньою добовою
температурою вище 100С триває 160-165 днів. Середня річна температура повітря
становить 7,20С. Сума активних температур коливається між 2600-26600С.
Сумарна сонячна радіація досягає 90-94 ккал/см2 (3838,5-4051,8 МДж/м2) за рік,
а на частину сумарної ФАР (фотосинтетично активної радіації) припадає 39
ккал/см2 (1663,4 Мдж/м2) за період вегетації з температурою повітря вище 5оС.
Річна сума опадів у середньому складає 560 мм, але по роках коливається від 300
до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм опадів, або 66%
річної норми. Найбільша місячна кількість опадів припадає на літні місяці –
червень і липень (66-68 мм).
Найменші показники відносної вологості повітря спостерігаються в травні і
становлять 45%.
Тривалість теплого періоду року з позитивною добовою температурою повітря
(t>0оС) складає 245 днів. Період з t>5оС досягає 201 дня, з температурою
повітря вище 10оС – 159 днів і найбільш забезпечений теплом (t>15оС) – 109
днів. Узимку середня добова температура повітря може досягати позитивних
значень (0-2оС, а іноді 5оС тепла).
Ґрунтово-кліматичні умови селекційної бази „Копилів” у цілому не відрізняються
від аналогічних даних на території ДГ „Чабани”.
Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) знаходиться в
південно-східній частині Київської області на вододілі річок Рось і Росава в
зоні Лісостепу. Територія установи розміщена на висоті 151 м над рівнем моря.
Ґрунтові води залягають на глибині 50-60 м.
Ґрунти – чорноземи типові. Потужність гумусового горизонту складає 38-42 см.
Карбонатний горизонт залягає на глибині 45-65 см. Порівняно легкий механічний
склад ґрунту сприяє доброму його обробітку, водопроникності, гарному
повітряному і тепловому режимам. Проте ґрунту властиве запливання з утворенням
кірки, особливо в період сильних дощів. Орний шар ґрунту містить 3,56-4,18%
гумусу, загального азоту 0,27%, рухомого фосфору 12,8-18,9 мг, обмінного калію
9,5-12,7 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність – 1,37-1,71.
Наведені дані агрохімічної характеристики ґрунту дослідних ділянок свідчать, що
він багатий на елементи мінерального живлення, має слабокислу, близьку до
нейтральної реакцію ґрунтового розчину. Ґрунт сприятливий для вирощування
озимого тритикале.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає
7,6єС, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Найтепліший
місяць року – липень, найхолодніший – січень. Середня багаторічна температура
повітря в липні +20,1єС, в січні – -6,1єС. Перехід середньої добової
температури повітря нижче 5єС встановлюється в період з кінця жовтня – початку
листопада. Відновлення вегетації озимого тритикале припадає на кінець березня –
початок квітня.
Забезпеченість території вологою нестійка. В окремі роки зволоження коливається
від недостатнього до надлишкового. За багаторічними даними Миронівської
агрометеорологічної станції ім. В.Ф. Старченкова, за рік випадає приблизно 566
мм опадів. Більша їх частина припадає на теплий період року – квітень-вересень
(близько 60-70%).
Таким чином, агрокліматичні умови дослідного господарства „Чабани”, селекційної
бази „Копилів” і Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла сприятливі
для вирощування озимого тритикале. Тривалість періоду з позитивною добовою
температурою повітря достатня, вологозабезпеченість протягом вегетаційного
періоду рослин добра. Перехід від одного сезону до іншого в