Ви є тут

Фітопланктон різнотипних водойм м. Києва

Автор: 
Семенюк Наталія Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U004116
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2 ??????????Матеріали і методи досліджень
2.1. Географічна, гідрологічна, морфометрична і гідрохімічна характеристика
об’єктів дослідження
В межах м. Києва знаходиться близько 400 водойм, які суттєво відрізняються за
своїм походженням, морфометричними, гідрологічними та іншими характеристиками
[3].
В якості об’єктів дослідження було обрано найбільш типові водойми різного
походження, які повною мірою представляють найпоширеніші на території міста
водні екосистеми:
1. Затоки придаткової системи Канівського водосховища, розташовані в межах
м. Києва. Як приклад, вивчалася затока Собаче гирло (житловий масив Оболонь),
яка раніше частково використовувалася як кар’єр для видобутку піску, і
гідрологічний режим якої на даний час перебуває під впливом пікового режиму
роботи Київської ГЕС.
2. Природні заплавні озера, генетично пов’язані з Канівським водосховищем.
Озерні котловини заплавних озер м. Києва знаходяться у піщаних ґрунтах з
неглибоким заляганням водоносних горизонтів, на рівнинній місцевості без
вираженого розчленування водозбірних площ [87]. Саме піщаний склад ґрунтів
сприяє розмиванню берегів і заплави і утворенню водойм ерозійного походження.
Досліджувалося озеро Бабине, розташоване на Трухановому острові. Особливістю
гідрологічного режиму озера Бабине у роки з високим рівнем води є водообмін з
Канівським водосховищем.
3. Озера-стариці історичного русла р. Почайна – система озер Опечень. У
минулому р. Почайна починалася поблизу м. Вишгород і впадала у Дніпро біля
сучасного Паркового мосту на Труханів острів. З метою розширення гавані,
розташованої у гирлі р. Почайна, у 1712 р. через піщану косу між Почайною і
Дніпром було прорито додатковий канал. Помилковий інженерний розрахунок місця
прокладення і траєкторії цього каналу призвів до того, що впродовж
XVIII–XIX ст. піщану косу було розмито, а гирло Почайни поглинуто Дніпром.
Будівництво у XIX–XX ст. Подільської промзони спричинило поступове пересихання
русла Почайни, від якого на даний час залишилася система озер-стариць Опечень.
Особливістю озер-стариць Опечень є те, що у прибутковій частині їх водного
балансу значну роль відіграє поверхневий стік, який формується за рахунок
схилового і ґрунтового стоку з площі близько 6 га, ливнестічних систем житлових
масивів Сирець, Виноградар, промислової зони масиву Оболонь. Нами вивчалося
озеро Кирилівське (Опечень-верхнє). При будівництві житлового масиву Оболонь
озеро використовувалося як кар’єр для видобутку піску, тому його глибина на
сьогодні досягає 15 м. Прибуткова частина водного балансу озера формується за
рахунок поверхневого стоку, каналізованого струмка Сирець та стоку з
вищерозташованого озера Богатирське, а витрати води здійснюються шляхом
фільтрації та стоку у нижчерозташоване озеро Йорданське (Опечень-нижнє) [3,
4].
4. Стави на водотоках м. Києва:
– стави на р. Нивка. Досліджувалися два стави. Став Бетонний розташований на
території масиву Південна Борщагівка (вул. Зодчих, поруч з Кільцевою дорогою) і
є останцем р. Нивка, ділянка якої при будівництві житлового масиву була
переведена у підземний бетонний колектор. Колишній рибницький став розміщений
на західній околиці м. Києва з південного боку від просп. Перемоги. Став був
створений у рибницьких цілях шляхом зарегулювання русла р. Нивка, але на
сьогодні він для розведення риби не використовується.
– стави на стр. Сирець. Вивчалися два ландшафтно-рекреаційні стави: став,
розташований поряд із станцією метро “Нивки” і перехрестям двох автомагістралей
(вул. Щербакова і просп. Перемоги), і став, який знаходиться на притоці
стр. Сирець у центральній частині парку “Нивки” у районі залізничної станції
Рубежівський.
– стр. Горіховатський – права притока р. Либідь, перетинає Голосіївський ліс і
далі тече у колекторі під вул. Голосіївською. Було досліджено водойму,
замикаючу у каскаді ландшафтно-рекреаційних Горіховатських ставів – став
Горіховатський №1 [27].
5. Безстічні озера, які не мають генетичного зв’язку з водотоками. Повний об’єм
безстічних озер формується за рахунок ґрунтових вод, поверхневого стоку і
атмосферних опадів. Було досліджено такі озера:
– озеро Синє, яке частково знаходиться в лісопарковій зоні;
– озеро Голубе, яке розташоване в межах житлового масиву Виноградар.
Специфічною особливістю екосистеми озера Голубе є практично повне заростання
акваторії вищою водяною рослинністю, представленою Polygonum amphibium L. var.
natans, Batrachium circinatum (Sibth.) Spach, Ceratophyllum demersum L., Elodea
canadensis Mixch., Myriophyllum spicatum L. [22].
Морфометричні характеристики водойм подано в табл. 2.1 [1 Згідно з [3, 5, 87,
106], а також відповідно до Переліку водних об’єктів м. Києва в
адміністративному розрізі ДКП “Плесо“.].
Таблиця 2.1
Морфометричні характеристики водойм м. Києва
Водойми
Площа, га
Довжина, км
Ширина, км
Собаче гирло
83,00
1,86
0,64
Оз. Бабине
9,50
1,70
0,04–0,08
Оз. Кирилівське
18,70
0,68
0,11–0,40
Оз. Синє
5,00
0,36
0,30
Оз. Голубе
0,70
0,16
0,05
Став на р. Нивка (колишній рибницький)
15,70
0,78
0,32
Став Бетонний на р. Нивка
1,30
0,20
0,08
Став на стр. Сирець (перехрестя автошляхів)
1,30
0,19
0,05
Став на стр. Сирець (парк “Нивки”)
1,30
0,13
0,09
Став Горіховатський
2,50
0,36
0,11
Гідрохімічні показники досліджуваних водойм м. Києва (іонно-сольовий склад,
вміст біогенних елементів, значення біхроматної і перманганатної окислюваності)
подано у табл. 2.2, 2.3 і 2.4 [2 Результати дослідження гідрохімічного режиму
водойм м. Києва було люб’язно надано к. б. н. Ю. Г. Кротом, к. х. н.
Т. Я. Киризій, пров. інж. М. І. Лінчук, а також використа