Вы здесь

Агрохімічна оцінка нових видів добрив та продуктивність пшениці ярої на лучно-чорноземному ґрунті правобережного Лісостепу України

Автор: 
Богданець В\'ячеслав Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004368
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ, ОБ’ЄКТИ ТА УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика та об’єкти досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили із використанням польового,
мікропольового, лабораторного та статистичного методів досліджень; методик,
загальноприйнятих в агрохімії. Польові дослідження виконано у стаціонарному та
короткотривалому польових дослідах за схемами, наведеними нижче.
При виконанні роботи досліди проводили у варіантах, які найбільше відповідають
вирішенню поставлених завдань. Мінеральні добрива — аміачну селітру (ГОСТ
2-85), суперфосфат простий гранульований (ГОСТ 5956-78), калій хлористий (ГОСТ
4568-95) – вносили відповідно до схеми досліду під основний обробіток ґрунту
восени.
У стаціонарному досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім.
О. І. Душечкіна у 10-пільній зернобуряковій сівозміні (табл. 2.3) при
вирощуванні пшениці ярої сорту Миронівська яра мінеральні добрива (аміачну
селітру, суперфосфат простий гранульований та калійну сіль) вносили відповідно
до схеми досліду під основний обробіток ґрунту восени. Повторення досліду
триразове. Площа облікової ділянки стаціонарного польового досліду – 100 м2,
посівної – 175 м2.
Повторення короткотривалого польового досліду триразове. Площа облікової
ділянки – 75 м2, посівної – 100 м2. Агротехніка вирощування – загальноприйнята
для північної частини Лісостепу.
Повторення в мікропольовому досліді – чотириразове. Облікова площа ділянки – 25
м2. Контроль – позакореневе підживлення за допомогою ручного обприскувача
дистильованою водою.
Сівбу проводили в рекомендовані строки насінням сорту Соната у короткотривалому
польовому досліді та сорту Миронівська яра у тривалому стаціонарному досліді.
Попередник пшениці ярої – горох. Збір урожаю проходив у третій декаді липня –
першій декаді серпня у фазі повної стиглості, величина та структура врожаю
встановлювалась шляхом поділянкового відбору пробних снопів у триразовому
повторенні та вимірювання і зважування з кожної ділянки.
У стаціонарному польовому досліді при вирощуванні пшениці ярої сорту
Миронівська яра було взято для вивчення такі варіанти:
Без добрив (контроль)
Післядія 12 т гною /га сівозміни (фон)
Фон +P80
Фон + P80K80
Фон + N80P80K80
Фон + N110P120K120
N80P80K80
Схема короткотривалого польового досліду з вивчення ефективності застосування
добрив при вирощуванні пшениці ярої сорту Соната складається з таких
варіантів:
Без добрив (контроль)
N45P40K30
N90P80K60.
Мікропольовий дослід із вивчення ефективності підживлень новими водорозчинними
добривами акварин №5 і кристалон особливий проводили за такою схемою:
N45P40K30+ H2O (контроль)
N45P40K30+ акварин №5, 2 кг/га
N45P40K30+ кристалон особливий, 2 кг/га
Відбір і підготування до аналізу та аналіз зразків ґрунту і рослин
здійснювались за загальноприйнятими методиками [4, 5, 6, 177]. Зразки ґрунту
відбирали із шару ґрунту 0-25 та 25-50 см (ДСТУ ISO 11464-2001) згідно з
настанням відповідної фази росту і розвитку рослин та строку відбирання зразків
рослин, а для агрохімічної характеристики ґрунту – перед сівбою з варіанта без
добрив (контроль). Фази розвитку рослин визначали згідно Ф.М. Куперман [143].
За дату настання чергової фази розвитку приймали день, коли 75% рослин вступали
в неї. Рослини відбирали у фазах кущення, виходу у трубку, колосіння та повної
стиглості.
Таблиця 2.1.
Характеристика добрив кристалон особливий і акварин №5
Назва елемента живлення
Вміст елемента живлення, %
кристалон особливий
акварин
№5
N-NO3
4,9
3,9
N-NH4
3,3
2,1
N-NH2
9,8
12,0
P2O5
18,0
18,0
K2O
18,0
18,0
MgO
3,0
2,0
1,5
1,5
0,025
0,02
Cu
0,01
0,01
Fe
0,07
0,054
Mn
0,04
0,042
Zn
0,025
0,014
Mo
0,004
0,004
Таблиця 2.2
Система застосування добрив в тривалому стаціонарному досліді кафедри агрохімії
та якості продукції рослинництва (Агрономічна дослідна станція НАУ)
Культура
сівозміни
Значення окремих видів добрив
Ефективність насиченості гноєм
Ефективність полуторної норми
Ефективність добрив та засобів хімічного захисту
Ефективність розрахункових норм на приріст врожаю
Ефективність гною та мінеральних добрив
Ефективність мінеральних добрив
Контроль
(без добрив)
РК
NPK

1. Конюшина
-
2.Озима пшениця підживлення
30
0-80-0
30
0-80-80
30
30-80-80 30-0-0
30
30-80-80
30-0-0
30
45-120-120
30-0-0
30
30-80-80 30-0-0
30
30-80-80
30-0-0
30
45-65-40 30-0-0
30-80-80 30-0-0
30-80-80 30-0-0
3. Цукрові буряки
30
0-165-0
30
0-165-160
30
130-165-160
30
130-165-160
30
200-255-245
30
130-165-160
30
130-165-160
30
120-55-140
30
130-165-160
130-165-160
4. Кукурудза на силос
30
0-90-0
30
0-90-90
30
120-90-90
30
120-90-90
30
180-135-135
30
120-90-90
30
120-90-90
30
130-140-170
120-90-90
120-90-90
5. Озима пшениця підживлення
0-80-0
0-80-80
50-80-80 40-0-0
50-80-80
40-0-0
95-120-120 40-0-0
50-80-80 40-0-0
50-80-80
40-0-0
45-80-45 40-0-0
50-80-80 40-0-0
50-80-80 40-0-0
6. Горох
0-60-0
0-60-60
30-60-60
30-60-60
45-90-90
30-60-60
30-60-60
30-60-60
30-60-60
30-60-60
7 Яра пшениця
0-80-0
0-80-80
80-80-80
80-80-80
110-120-120
80-80-80
80-80-80
40-30-40
80-80-80
80-80-80
8. Цукрові буряки
30
0-165-0
30
0-165-160
30
130-165-160
30
130-165-160
30
200-255-245
30
130-165-160
30
130-165-160
30
120-55-140
30
130-165-160
130-165-160
9. Кукурудза на зерно
0-90-0
0-90-135
90-90-135
90-90-135
135-135-202
90-90-135
90-90-135
216-210-216
90-90-135
90-90-135
10. Ячмінь
-
--
Лабораторні аналізи проведено у випробувальній лаборат