Вдосконалення способів виведення та використання трутнів української породи бджіл

Розділ 2
матеріали і методи досліджень
2.1 Загальна схема та умови проведення досліджень
Дослідження з дисертаційної роботи виконано впродовж 2000-2004 рр. Вивчення
впливу, умов вирощування і утримання трутнів на їх біологічні та
господарсько-корисні особливості проводили на базі Голосіївської
навчально-дослідної пасіки кафедри бджільництва ім. В.А Нестерводського
Національного аграрного університету (м. Київ), пасіці НАУ НДГ
“Великоснітинське ім. О.В. Музиченка” Фастівського району Київської області та
плембджолорозпліднику “Прибузькі медобори” с. Головчинці Летичівського району
Хмельницької області.
У цьому розділі наведено основні методи досліджень, які використано в
дисертаційній роботі. З метою запобігання повторів та логічного викладу деякі з
них більш детально розглянуті у відповідних розділах роботи. Обладнання,
прилади та апаратура, які використовували в роботі підлягали метрологічному
контролю і мали позначки щодо їх походження.
Роботу виконували на чистопородних сім’ях української породи бджіл
внутрішньопородного типу “Хмельницький”. Загальна схема досліджень наведена на
рис.2.1.
У процесі виконання дослідів було використано 14 батьківських сімей, понад 20
тис. трутнів, виготовлено 700 препаратів екзоскелету та 100 – спер­ми. Під час
виконання роботи було застосовано зоотехнічні, морфологічні, біохімічні,
інженерно-технічні та статистичні методи дослідження впливу різних факторів на
репродукцію трутнів української породи, одержання від них статевої продукції,
оцінка її якості, на основі чого удосконалено техноло­гію вирощування трутнів
при отриманні бджолиних маток штучного осіме­ніння та природного парування.
Експериментальні дослідження проводили в декілька етапів. На першому здійснили
оцінку бджолиних сімей за господарськими і морфологічними ознаками на
чистопородність, а потім формували садкові та нуклеусні групи бджіл для
дослідів.
Вивчення біоморфологічних показників трутнів створеного внутріш­ньопородного
типу “Хмельницький” української породи проводили на базі бджолорозплідницького
господарства ПОП “Прибузькі медобори” с. Голов­чинці Летичівського району
Хмельницької області. Для дослідження було відібрано проби трутнів від
бджолиних сімей різних генеалогічних груп, які становлять селекційне ядро цього
типу. Бджолині матки та робочі бджоли цих сімей відповідали за всіма ознаками
стандарту української породи. Оці­нку трутнів проводили за такими екстер’єрними
показниками як довжина хоботка, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення та
жива маса тіла [86].
На другому етапі дослідження проводили в ентомологічних садках, де вивчали
вплив видового складу корму і віку бджіл на ефективність збережен­ня та
спермопродуктивність трутнів. Для цього при заселенні садків форму­вали групи
за принципом багатофакторного аналізу відповідно до схеми, яка наведена на рис.
2.2 [96].
Піддослідних трутнів впродовж 10 діб утримували в садках над бджо­линим гніздом
у багатокорпусних вуликах. Впродовж досліджень трутнів та робочих бджіл
забезпечували кормами вволю. На одинадцяту добу в лабора­торії штучного
осіменіння бджолиних маток кафедри бджільництва ім. В.А Нестерводського
проводили оцінку репродуктивної здатності трутнів. У лабораторії самцям давали
можливість здійснити очисний обліт після чого відбирали сперму та оцінювали її
якість.
Для проведення комплексного дослідження впливу різних умов вирощування та
утримання трутнів у нуклеусах скомбінували вісім груп сімей [96]. Така
кількість дослідних груп дала можливість використати всі можливі комбінаційні
варіанти трьох факторів, варіюючи на двох рівнях.
Відбір сперми проводили, як ручним способом [17], так і за допомогою
електростимуляції, використовуючи прилад конструкції Ріба [115]. Врахо­вуючи
низьку продуктивність ручного відбору сперми та небезпечність мето­ду
електростимуляції, нами було розроблено новий спосіб відбору сперми у трутнів,
який описано у розділі 3. На цей спосіб отримано деклараційний па­тент України
див. додаток А.2. Дослідження в лабораторії виконували дотри­муючись
встановлених ветеринарно-санітарних вимог [17]. Всього було про­ведено чотири
науково-господарські досліди.
У подальшому вдосконалили методику досліджень впливу вуглеводних і білкових
кормів, вікового складу робочих бджіл на фізичний стан і продук­тивність
трутнів. На наступному етапі кращі із результатів було апробовано в нуклеусних
сім’ях, а потім удосконалено тезнологію репродукції трутнів та проведено її
перевірку з використанням повноцінних батьківських сімей.
Отримані результати досліджень та розроблену технологію, яка забез­печувала
вирощування фізіологічно розвинених трутнів, здатних активно продукувати сперму
було апробовано на повноцінних батьківських сім’ях на пасіках розплідницького
напрямку Хмельницької та Вінницької областей.
2.2 Методи досліджень
2.2.1 Біоморфологічні дослідження трутнів
Для оцінки біоморфологічних показників трутнів було підібрано за принципом
аналогів, 14 батьківських сімей української породи в яких здій­нювали
вирощування трутневого розплоду. Щоб забезпечити інтенсивну репродукцію трутнів
у центральну частину гнізда підставляли стільники, як із бджолиними так, і
трутневими комірками. Враховуючи те, що повний цикл розвитку трутневого
розплоду триває 24 доби, за день до виходу самців з комірок стільники поміщали
в ізолятори обладнані роздільними решітками. Після виходу з комірок кожного
трутня мітили та зважували на торзійних вагах ВТ-500. Для цього тарували
капсулу, а потім зважували в ній трутня. За різницею показників отримували живу
масу сам