Вы здесь

Вплив тривалого застосування добрив і вапна на родючість ясно-сірого лісового ґрунту та продуктивність культур сівозміни.

Автор: 
Оліфір Юрій Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004816
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА, об’єкти та умови ПРОВЕДЕННЯ досліджень
2.1. Методика та зміст досліджень
Науково-дослідну роботу проводили впродовж 2003-2005 рр. у тривалому
стаціонарному досліді, закладеному в 1965 р. на кислому ясно-сірому лісовому
поверхнево оглеєному ґрунті лабораторії землеробства і відтворення родючості
ґрунтів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.
Дослід проводили трьома полями з послідовним входженням у сівозміну одного
поля. Загальна площа ділянки – 162 м2 (27 х 6), а облікової – 100 м2 (25 х 4).
Повторення досліду триразове. Розташування варіантів одно-ярусне, послідовне. У
роки досліджень проходила шоста ротація сівозміни.
Сівозміна семипільна з таким чергуванням культур : картопля – ячмінь ярий із
підсівом конюшини – конюшина лучна – пшениця озима – буряк цукровий – кукурудза
на силос – пшениця озима (таблиця 2.1). Починаючи з 2000 р. після закінчення V
ротації проведено часткову реконструкцію даного досліду, що полягає у вивченні
ефективності та тривалості післядії вапнування, залишкових фосфору та калію при
помірному азотному живленні (вар. 11-18) з таким чергуванням культур: кукурудза
на силос – ячмінь ярий із підсівом конюшини лучної – конюшина лучна – пшениця
озима (таблиця 2.2).
У досліді вносили напівперепрілий гній ВРХ на солом’яній підстилці, аміачну
селітру (34%, ГОСТ 2-85), суперфосфат простий гранульований (19,5%, ГОСТ
59-56-78), хлористий калій (40%, ГОСТ 4568-83), в останні роки – нітроамофоску
(NPK по 17%) та калімагнезію (28%) (при використанні нітроамофоски вміст NPK
збалансовували згідно рівнів удобрення простими добривами). Для вапнування
використовували вапнякове борошно (95% СаСО3).
Таблиця 2.1
Схема польового стаціонарного досліду
№ вар.
Нор-
ма вапна
за г.к.
Внесено на 1 га
сівозмінної площі
Картопля
Ячмінь ярий + конюшина
Коню-шина лучна
Пшениця озима
Буряк цукровий
Кукурудза на силос
Пшениця озима
гній,
NPK,
кг д.р.

1,10
Без добрив (контроль)

1,0
-
10
Гній, 40 т/га
Гній, 30 т/га
1,0
10
Гній, 40 т/га
Гній, 30 т/га
10
N81P77K90
Гній, 40 т/га +
N90P60K90
N70P90K90
N70P90K90
Гній, 30 т/га +
N150P120K180
N120P90K90
N70P90K90
0,5
10
N81P77K90
Гній, 40 т/га +
N90P60K90
N70P90K90
N70P90K90
Гній, 30 т/га +
N150P120K180
N120P90K90
N70P90K90
1,0
10
N81P77K90
Гній, 40 т/га +
N90P60K90
N70P90K90
N70P90K90
Гній, 30 т/га +
N150P120K180
N120P90K90
N70P90K90
1,0*
10
N81P77K90
Гній, 40 т/га +
N90P60K90
N70P90K90
N70P90K90
Гній, 30 т/га +
N150P120K180
N120P90K90
N70P90K90
1,0
10
N41P39K45
Гній, 40 т/га +
N45P30K45
N30P45K45
N30P45K45
Гній, 30 т/га +
N90P60K90
N60P45K45
N30P45K45
11
10
N122P116K135
Гній, 40 т/га +
N135P90K135
N105P135K135
N105P135K135
Гній, 30 т/га +
N225P180K270
N180P135K135
N105P135K135
12
1,0
10
N122P116K135
Гній, 40 т/га +
N135P90K135
N105P135K135
N105P135K135
Гній, 30 т/га +
N225P180K270
N180P135K135
N105P135K135
13
1,5
20
N122P116K135
Гній, 40 т/га +
N135P90K135
N105P135K135
N105P135K135
Гній, 30 т/га +
N225P180K270
N180P135K135
N105P135K135
14
1,5
10
N163P154K180
Гній, 40 т/га +
N180P120K180
N140P180K180
N140P180K180
Гній, 30 т/га +
N300P240K360
N240P180K180
N140P180K180
15
N163P154K180
N180P120K180
N140P180K180
N140P180K180
N300P240K360
N240P180K180
N140P180K180
16
1,0
N163P154K180
N180P120K180
N140P180K180
N140P180K180
N300P240K360
N240P180K180
N140P180K180
17
1,5
N163P154K180
N180P120K180
N140P180K180
N140P180K180
N300P240K360
N240P180K180
N140P180K180
18
1,5
N122P116K135
N135P90K135
N105P135K135
N105P135K135
N225P180K270
N180P135K135
N105P135K135
* - відходи Роздільського ДГХО “Сірка”
Таблиця 2.2
Схема стаціонарного досліду (VI ротація)
№ вар.
Норма вапна за г.к.
(післядія)
Внесено на 1 га сівозмінної площі
Кукурудза
Ячмінь ярий
Конюшина лучна
Пшениця озима
гній,
т
NPK
кг д.р.
1,10
Без добрив (контроль)
2
1,0
3
10
Гній, 40 т/га
1,0
10
Гній, 40 т/га
10
N65Р68К68
Гній, 40 т/га + N120Р90К90
N70Р90К90
N70Р90К90
0,5
10
N65Р68К68
Гній, 40 т/га + N120Р90К90
N70Р90К90
N70Р90К90
1,0
10
N65Р68К68
Гній, 40 т/га + N120Р90К90
N70Р90К90
N70Р90К90
1,0
10
N65Р68К68
Гній, 40 т/га + N120Р90К90
N70Р90К90
N70Р90К90
1,0
10
N30Р34К34
Гній, 40 т/га + N60Р45К45
N30Р45К45
N30Р45К45
11
10
N30(РК - післядія)
Гній, 40 т/га + N60
N30
N30
12
1,0
10
N30(РК - післядія)
Гній, 40 т/га + N60
N30
N30
13
1,5
15
N30(РК - післядія)
Гній, 40 т/га + N60
N30
N30
14
1,5
10
N65(РК - післядія)
Гній, 40 т/га + N120
N70
N70
15
N65(РК - післядія)
N120
N70
N70
16
1,0
N65(РК - післядія)
N120
N70
N70
17
1,5
N65(РК - післядія)
N120
N70
N70
18
1,5
N30(РК - післядія)
N60
N30
N30
Вапнування проводили один раз за ротацію під першу культуру сівозміни –
картоплю – при весняному переорюванні зябу нормами вапна – 0,5; 1,0; 1,5 за
г.к. Гній вносили двічі – під картоплю і цукрові буряки, починаючи з VI ротації
– під кукурудзу на силос. Добрива вносили вручну розкидним способом:
фосфорно-калійні – восени, азотні – під передпосівну культивацію щорічно
відповідно розрахованих норм згідно схеми досліду для кожної культури.
Дослідження проводилися в полях пшениці озимої після конюшини лучної у
варіантах абсолютного контролю (вар. 1), післядії: 1,0 н за г.к. вапна (вар.
2), 10 т/га гною (вар. 3) та сумісного внесення 1,0 н за г.к. вапна