РОЗДІЛ 2.
Чинники, що детермінують процес формування психологічної готовності працівників
ОВС до застосування табельної вогнепальної зброї.
2.1. Характеристика методів дослідження та груп досліджуваних осіб.
Дослідження умов формування психологічної готовності до застосування табельної
вогнепальної зброї у працівників ОВС (далі - працівників) проводилось у
Московському, Ленінському та Фрунзенському районних відділах ХМУ УМВС України в
Харківській області під час занять з вогневої підготовки.
Дослідження складалось з констатуючого експерименту, у ході якого вивчалися
чинники, які обумовлюють можливість формування психологічної готовності
працівників до застосування табельної вогнепальної зброї.
Експеримент проводився в три етапи:
Виміри проводились:
І - за 60 хвилин перед виконанням навчальної вправи № 7 стрільб з пістолету
Макарова;
ІІ - за 10 хвилин до виконання навчальної вправи № 7 стрільб з пістолету
Макарова;
ІІІ - через 20 хвилин після закінчення виконання навчальної вправи № 7 стрільб
з пістолету Макарова.
Перед експериментом, використовуючи вимоги наказу МВС України від 25 липня 2003
р. № 1444, “Курс стрільб зі стрілецької зброї рядового та начальницького складу
органів внутрішніх справ України”, та враховуючи якість дій і психічних станів
методом експертної оцінки а також результати стрільб з пістолета Макарова, всіх
працівників було розділено на три групи з різним рівнем успішності стрільб
(див. табл. 2.1):
перша група - працівники з високим рівнем успішності виконання стрільби (n =
36);
друга група - працівники з середнім рівнем успішності виконання стрільби (n =
104);
третя група - працівники з низьким рівнем успішності виконання стрільби (n =
42);
Вправи працівників ОВС оцінювали: керівник стрільб, інспектор з бойової
підготовки райвідділу і інспектор з бойової підготовки ХМУ УМВСУ в Харківській
області. Експертна оцінка проводилася за 5-бальною шкалою. З метою одержання
об'єктивних даних нами був введений коефіцієнт виправлення, який склав: для
керівника стрільб – 0,5; для інспектора з бойової підготовки райвідділу – 1;
для інспектора з бойової підготовки ХМУ УМВСУ в Харківській області – 1,5.
Виділення трьох груп п працівників ОВС за різним рівнем успішності припускало в
якості робочої гіпотези, що вказані групи будуть мати і різну психологічну
готовність до застосування вогнепальної зброї. Для одержання об’єктивних даних
стосовно психофізіологічних параметрів досліджуваних і підтвердження робочої
гіпотези визначились слідуючи показники.
Одним з важливих психофізіологічних показників людей є активність вегетативної
нервової системи. Визначення кінетики балансу вегетативного регулювання
нервової системи працівників проводилося на основі вимірів показників таких
вегетативних реакцій, як частота серцевих скорочень, частота подиху а також
показник роботи рухових центрів ЦНС, сили м'язової напруги. Вимір
психофізіологічних показників проводився працівниками медичної служби за
допомогою вимірювальних приладів: пульсотахометру; стандартного кистьового
динамометру (“ручний плоский пружинний динамометр типу ДРП”) зі шкалою до 90
кг.
З огляду на особливості даної діяльності працівників в екстремальних умовах,
вимір названих показників вегетативних реакцій було обмежено за часом.
Процедура виміру здійснювалась таким чином: на кожному з етапів експерименту в
обстежуваних працівників за допомогою пульсотахометру вимірялася частота
серцевих скорочень, частота подиху вимірялася на підставі спостережень
амплітуди коливань грудної клітки та підрахунку зроблених обстежуваним вдихів -
видихів, сила м'язової напруги вимірялася стандартним кистьовим динамометром.
Вивчення типологічних особливостей нервової системи, таких як сила-слабість,
проводилося за допомогою методики “Теппінг-тест”, розробленої Е.П.Ільїним [48].
Дана методика заснована на русі кисті правої руки протягом 40 сек. Висновок
робився за кривою працездатності: працівники з великою силою нервової системи в
перші 10-15 секунд підвищували максимальний темп рухів, а працівники з малою
силою нервової системи знижували його з перших же секунд роботи. Для
статистичної обробки одержаних даних вираховувалися відхилення показників у
кожному п’яти секундному відрізку в порівнянні з першим п’яти секундним
відрізком. За допомогою даного тесту були отримані результати, що дозволили
визначити кінетику сили нервової системи на трьох етапах експерименту.
Проведення й обробка результатів досліджування здійснювалася за стандартною
процедурою.
Емоційна складова в процесі формування психологічної готовності досліджувалася
за допомогою методик колірного тесту М.Люшера [174], який являє собою метод
дослідження психіки людини, заснований на суб'єктивній перевазі колірних
стимулів. Вісім основних кольорів, які використовувались у скороченому варіанті
тесту, мають символічне трактування, що зв'язує кожен колір однієї з ведучих чи
вторинних потреб людини, з його ціннісною орієнтацією.
Існують різні інтерпретації кожної з пар. У нашому дослідженні застосовувалася
інтерпретація Л.Н.Собчiк [174].
Важливою особливістю методу колірних виборів є те, що він дозволяє виявити
домінування симпатичного або парасимпатичного тонусу вегетативної нервової
системи, а також структуру захисних механізмів психіки. Так, якщо один з
основних кольорів знаходиться в останній трійці, то перша трійка і являє собою
використовувані даною особистістю захисні механізми. Ступінь переваги кожного з
кольорів відповідає значимості відповідної йому потреби і мотиву. Остання пара
вказує на причини, які його спонукали її відкинути.
Під час опитування кольори розташовувалися на білому тлі рівномірно. Ко
- Київ+380960830922