РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика хворих
Нами було обстежено 120 пацієнтів. Враховуючи те, що з віком у людини в
периферичних нервових волокнах та нервових стовбурах відбуваються характерні
морфо-функціональні зміни [4, 170, 171, 196, 212], тому в нашій роботі клінічні
групи складали пацієнти молодого та середнього віку. Вік обстежених хворих був
від 19 до 58 років (середній вік 40,73±1,38 років). Всі обстежені хворі були
схожі за віком та статтю. Серед обстежених хворих чоловіків було – 90, жінок –
30, що складало відповідно 75,0 % та 25,0 %. Віком до 20 років було – 1 (1,1%)
чоловік та 1 (3,3 %) жінка; від 21 року до 30 років - 12 (13,3 %) чоловіків та
4 (13,3 %) жінки; від 31 до 40 років - 19 (21,1 %) чоловіків та 9 (29,9 %)
жінок; від 41 до 50 років - 38 (42,2 %) чоловіків та 15 (49,9 %) жінок; від 51
до 59 років - 20 (22,2 %) чоловіків та 1 (3,3 %) жінка. Більша кількість хворих
припадала на вік 41-50 років: чоловіків - 38 (42,2%) та жінок - 15 (49,9 %).
Розподіл хворих серед чоловіків за віковими декадами представлено на рисунку
2.1, розподіл серед жінок на рисунку 2.2.
Проводилися консультації психіатра, нарколога, окуліста, терапевта. Використані
в роботі методи відображені в загальній схемі методів дослідження в таблиці
2.1.
Переважну більшість обстежених хворих складали міські жителі - 110 (91,6 %)
пацієнтів. Розподіл хворих за віком та статтю по вікових декадах представлений
в таблиці 2.2.
В анамнезі в усіх обстежених хворих були відсутні дані щодо наявності цукрового
діабету, перенесену ЧМТ, інших захворювань нервової системи, а також всі хворі
були поза абстнентним синдромом.
Обстеження хворих на АПН проводилося до та після комплексного лікування шляхом
застосування сучасних клінічних, інструментальних, нейропсихологічних методик.
Дослідження хворих полягало у визначенні скарг, зборі анамнестичних даних,
вивченні об`єктивного стану, загального та неврологічного статусу.
Таблиця 2.1.
Використані в роботі методи обстеження.
п/п
Вид обстеження
Методи обстеження
Клінічні
Збір скарг та анамнезу.
Обстеження соматичного статусу.
Дослідження неврологічного статусу (шкали: NSS та NIS – LL з детальним
дослідженням вібраційної чутливості.
Нейропсихологічне тестування (опитувач «САН» та тест Спілбергера).
Лабораторні
Клінічний аналіз крові та сечі.
Аналіз крові на цукор.
Біохімічний аналіз крові.
Інструментальні
Електроенцефалографія (ЕЕГ)
Електронейроміографія (ЕНМГ).
Викликаний шкірний вегетативний потенціал (ВШВП).
Варіабельність серцевого ритму (ВРС).
Консультації
Нарколога, психіатра, окуліста, терапевта.
Оцінка значимості і достовірності результатів
Методи статистичної обробки даних.
Оцінка стану нервової системи проводилася за загальноприйнятою методикою:
обстежувалася функція черепних нервів, стан рухової сфери, сухожильних та
периостальних рефлексів, поверхневої і глибокої чутливості, координації рухів і
статики. Для визначення стану всього організму проводилися лабораторні
дослідження, в яких визначалися наступні показники: загальний аналіз крові,
глюкози крові, білірубін, печінкові проби, протромбіновий індекс.
При опитуванні хворих в обстежених групах хворих були виявлені найбільш часті
симптоми, які зустрічаються при хронічній алкогольній інтоксикації. В процесі
роботи була відмічена пряма залежність збільшення частоти неврологічних
симптомів від тривалості ХАІ.
Таблиця 2.2.
Розподіл хворих за віком та статтю по вікових декадах
Стать
Вік хворих
Всього
до 20 років
21 - 30
31 - 40
41 - 50
51 - 59
Абсол.
число
Абсол.
число
Абсол.
число
Абсол.
число
Абсол.
число
1,1
12
13,3
19
21,1
38
42,2
20
22,2
90
3,3
13,3
29,9
15
49,9
3,3
30
Всього
1,6
16
13,3
28
23,3
53
44,1
21
17,4
120
Для проведення аналізу ефективності запропонованого способу комплексного
лікування всі обстежені хворі на алкогольну полінейропатію були розділені на
три групи з призначенням різних схем комплексного лікування. До першої групи
увійшли 40 хворих, які отримували загальну схему комплексного медикаментозного
лікування. В другу групу увійшло 40 хворих, які крім загальної схеми
медикаментозного лікування отримували препарат Нуклео ЦМФ Форте (по 2,0 мл.
внутрішньом’язово протягом трьох днів з переходом на капсульну форму випуску
Нуклео ЦМФ Форте по 2 капсули два рази на добу протягом 10 - 12 днів). Третю
групу складали 40 хворих, яким крім загальної схеми медикаментозного лікування
застосовували метод лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням та
призначали препарат Нуклео ЦМФ Форте (по 2,0 в/м протягом трьох днів з
переходом на капсульну форму випуску Нуклео ЦМФ Форте по 2 капсули два рази на
добу протягом 10 - 12 днів).
В контрольну групу увійшли 20 практично здорових осіб, для дослідження
нейропсихологічного стану та нейрофізіологічних обстежень.
У обстежених хворих на основі даних анамнезу та клінічного обстеження було
виявлено ряд захворювань, які були перенесені в минулому.
Так, у більшості хворих - 93 (77,4%) - в анамнезі превалювала наявність
хронічних супутніх захворювань з боку шлунково – кишкового тракту хронічний
панкреатит у 17 (14,1%), виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в стадії
ремісії – 15 (12,4%), хронічний гастрит 25 (20,8%), хронічний гастродуоденіт у
21 (17,4%), хронічний гепатохолецистит у 19 (15,8%). У 20 хворих відмічалося
поєднання декількох захворювань: хронічний гепатохолецистит та гіпертонічна
хвороба – у 4 (3,3%) хворих, хронічного бронхіту та виразкової хвороби
дванадцятипалої кишки в стадії ремісії – у 5 (4,1%). Із анамнестичних