РОЗДІЛ 2
ПРИНЦИПИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ В
РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВОЇ ДІЇ
Мета даного розділу полягає у висвітленні процедури дослідження особливостей
сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухової дії. Окрім
традиційних психологічних методів, основну увагу буде надано описові
психодіагностичних методик, вимірювальних приладів і психомоторних випробувань,
спрямованих саме на ефективне вивчення особливостей сприймання відкритого та
обмеженого простору в регуляції рухової дії.
2.1. Принципи дослідження особливостей сприймання відкритого і замкненого
простору в регуляції рухової дії
Виходячи із сучасних поглядів загальної психології [31], проблема сприймання
простору в регуляції рухової дії розглядалась з позицій особистісного підходу
С.Д. Максименка. Він передбачав, що основним механізмом психомоторної
діяльності в особливих умовах є енергопотенціал людини й зміни в структурних
зв’язках та відношеннях тих психічних процесів і якостей, що поєднуються
особистістю в єдину інтегральну функціональну систему, яка й забезпечує
сприймання простору в регуляції рухової дії. У дослідженні враховувався
взаємозв’язок методів спостереження, експерименту та об’єктивної реєстрації
зовнішніх проявів психічної діяльності особистості в процесі виконання рухових
дій (М.В. Макаренко, Є.М. Сурков, В.В. Клименко, В.П. Озеров). Методи
дослідження, доповнюючи один одного, підтвердили достовірність результатів
дослідження, висновків і практичних рекомендацій.
У процесі вивчення особливостей сприймання відкритого і обмеженого простору в
регуляції рухової дії в якості провідних принципів використовувались принцип
єдності свідомості й діяльності, принцип випереджувального відображення
діяльності та принцип доступності [31,43] .
Принцип єдності свідомості й діяльності дозволяв нам розглядати стан психічної
напруженості людини, який визначався інтенсивністю психологічних, психічних і
фізіологічних процесів у ході сприймання відкритого і замкненого простору в
регуляції рухової дії. Сприймання просторово-часових показників під час рухових
дій ускладнюється необхідністю постійної тонкої регуляції рухів, внесення
необхідної корекції для збереження просторово-часової орієнтації, точності та
координації при розв’язанні різних рухових завдань.
Адекватне відображення просторових координат дає можливість особистості не
тільки планувати, але й передбачати ефективність виконуваної дії, що дозволяє,
в свою чергу, цілеспрямовано розвивати психологічні механізми регуляції рухів,
набувати необхідних знань і удосконалювати вміння. Планомірна організація
зовнішньої предметної діяльності, її адекватна мотивація сприяє формуванню
образів рухів, “опредмечуванню” їх властивостей, що підвищує регулювальну
функцію свідомості в засвоєнні рухових дій з урахуванням особливостей
сприймання відкритого і замкненого простору.
Принцип випереджувального відображення дійсності давав можливість вивчати вплив
попереднього досвіду для створення нових образів рухів і уточнення раніше
сформованих суб’єктивних еталонів психічних станів. Конкретизація
випереджувального відображення давала можливість в експерименті створювати
більш виразні образи особистісних станів, які адекватні діям особистості в
умовах навчальних занять з фізичного виховання та спортивних тренувань секції
туризму. Ці образи виконували сигнально-інформаційну, мотиваційну, енергетичну,
орієнтувальну й адаптаційну функції [32].
Принцип доступності давав можливість найбільш оптимально, із витратою
мінімальних зусиль, вирішувати завдання нашого дослідження. Спосіб його
впровадження полягав у двох основних прийомах. Перший прийом доступності являв
собою систему чітко сформованих завдань дії, на основі якої досліджуваний
повинен був подумки, в уяві створити програму майбутніх дій, тобто в подумах
вирішити рухове завдання. Переусвідомлення змісту завдання дії передбачало уяву
ситуації виконання рухового акту зі зміною тих чи інших його характеристик
(кінематичних, часових, динамічних) [86].
Другий прийом доступності полягав у підключенні до сталої структури рухової дії
нових сенсорних корекцій з урахуванням особливостей сприймання відкритого і
замкненого простору та способів регуляції рухів. Передбачалось, що внесені в
систему рухів перепрограмовані елементи спочатку обов’язково матимуть
дезорганізуючий вплив на управління та їх регуляцію [87]. А подальше засвоєння
принципу доступності сприятиме активізації процесів самоорганізації мислення
досліджуваних, і результативність дій підвищуватиметься.
Окрім зазначених принципів, у дослідженні використовувались принципи цілісності
й системності діяльності, а також детермінізму, об’єктивності й розвитку [43].
Висновки:
1. В якості провідних принципів дослідження особливостей сприймання відкритого
і замкненого простору в регуляції рухової дії перевага надавалась тим, на яких
базується сучасна загальна психологія, зокрема: принципу єдності свідомості й
діяльності, випереджувального відображення діяльності, принципам доступності,
цілісності й системності діяльності, детермінізму, об’єктивності й розвитку.
2. Отриманий у процесі дослідження матеріал аналізувався за допомогою
понятійного апарату, прийнятого у загальній психології та в психології спорту.
3. Успішність сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухової
дії визначалась у співвідношенні з енергетичними витратами організму.
2.2. Організація дослідження
Процедура дослідження передбачала такі етапи:
розробка програми дослідження (постановка наукового завдання, визначення
об’єкту та предмету дослідження, уточнення понятійного
- Київ+380960830922