РОЗДІЛ 2
Умови та методика проведення досліджень
2.1 Характеристика грунтово-кліматичних умов західного Лісостепу
Західний Лісостеп за кліматичними умовами найбільш складна і різноманітна
частина зони Лісостепу України. Тут чергуються райони з горбистим рельєфом,
площі лісів з великими площами полів, лісової флори і фауни із степовою,
опідзолених лісостепових ґрунтів із чорноземами і перегнійно-карбонатними,
суходільних лук із низинними заплавами і болотами [208].
Західна частина Лісостепу на півдні поступово переходить у Карпатське
передгір’я, на півночі – у Західне Полісся. Через це клімат тут відносно м’який
і вологий.
Хмельницька область, на території якої проводяться наші дослідження,
розташована в двох грунтово-кліматичних зонах – Лісостепу і Поліссі. Причому до
зони Полісся входить лише крайня північна частина області – близько 10%.
Хмельницьку область можна умовно поділити на три частини, що відрізняються між
собою в геоморфологічному відношенні і геологічною будовою, а саме: Поліську
терасову рівнину, Волинське плато, Подільське плато.
В орографічному відношенні територія області приурочена до так званого
Волино-Подільського плато, що являє собою підвищену полого-хвилясту рівнину,
розчленовану балками і долинами річок.
Підвищена частина території знаходиться в межах Бузько-Дністровського вододілу,
що тягнеться, приблизно, від с. Чорний Острів через Вовковинці до Вінницької
області. Від цього вододілу висоти падають на південь і південний схід до
Дністра та на північ до Поліської рівнини. Невелика частина цієї території на
півночі займає південно-західна частина Правобережної поліської терасової
рівнини.
Річки області належать до басейнів Дністра, Південного Бугу і Прип’яті. Всі
річки Хмельниччини приймають у себе розвинену мережу балок, характер яких
різний для різних геоморфологічних районів, а тому рельєф цих районів теж
різний.
Найбільш поширеними грунтоутворюючими породами на території області є
четвертинні відклади – леси і лесовидні породи. Менше поширення мають
воднольодовикові відклади, алювій давній і сучасний, делювій, елювій
карбонатних порід, щільні глини, прісноводні суглинки. На території області
поширені дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи лучні, дернові і болотні
ґрунти [85].
Загальною особливістю клімату західного Лісостепу України є більша в порівнянні
із відповідними широтами на сході помірність, літо тут холодніше, зима -
тепліша, перехід однієї пори року в іншу поступовий і повільний. Вологість
повітря майже ніколи не знижується до критичної [208].
Клімат області помірно-континентальний. Середня температура повітря
найтеплішого місяця (липня) 18 - 19оС, а найхолоднішого (січня) – від –5оС до
-6оС.
Максимальна температура влітку досягає 36 - 38оС, мінімальна в найбільш холодні
зими –31 - 35оС. Середня річна температура 7 - 8оС. Середня річна кількість
опадів становить 510 - 580 мм. Найбільша кількість опадів буває у червні і
липні (70 - 100 мм) найменша у лютому (15 - 22 мм). Середня місячна відносна
вологість повітря найменша у травні (69%) і в серпні (75%). У холодну пору року
переважають південно-східні вітри, в теплу – західні і північно-західні.
Для більш чіткого уявлення про кліматичні ресурси Хмельницької області її
територію умовно поділено на агрокліматичні райони. В основу районування
покладено термічні ресурси вегетаційного періоду (суми середніх добових
температур за період з температурами понад 10оС) та ступінь зволоження за цей
же період. За цими ознаками територія області поділена на два агрокліматичні
райони.
Південний теплий вологий район ("Тепле Поділля") включає Кам’янець-Подільський
та Новоушицький адміністративні райони. Його кліматичні ресурси
характеризуються такими показниками: сум температур за вегетаційний період із
середньодобовою температурою понад 10оС становить 2600-2700оС, величина
гідротермічного коефіцієнту (ГТК) - 1,4, кількість опадів за вегетаційний
період – 330 - 380 мм, а за рік 520 - 570 мм, тривалість якого в середньому 165
днів. Останні весняні приморозки закінчуються в середньому 19 квітня, перші
осінні починаються 16 жовтня. Тривалість безморозного періоду 175 - 180 днів.
Стійкий сніговий покрив утворюється в третій декаді грудня, руйнується - в
третій декаді лютого. Середня висота снігового покриву 14 - 16 см.
Північний помірно теплий вологий район включає всі інші адміністративні райони
області. Суми температур, за період з середньодобовою температурою понад 10оС,
в цьому районі менше 2600оС.
Західна половина району більш зволожена, ніж східна, і особливо південно-східна
його частина. Так, наприклад, якщо в західній частині району величина ГТК
дорівнює 1,5, то в східній вона становить 1,4, а в південно-східній – 1,3.
Кількість опадів за вегетаційний період коливається в межах 330 - 380 мм, а за
рік 510 - 580 мм. Тривалість вегетаційного періоду 155 - 160 днів. Останні
весняні приморозки закінчуються в середньому 23 - 28 квітня, а перші осінні
починаються 4 – 10 жовтня. Тривалість безморозного періоду в середньому 160 -
170 днів. Стійкий сніговий покрив утворюється в другій декаді грудня, а
руйнується в третій декаді лютого і в першій п’ятиденці березня. Середня висота
снігового покриву 13 - 15 см.
Грунтово-кліматичні умови згаданого підрайону, в цілому, сприятливі для
вирощування більшості продовольчих, технічних і кормових культур, в т.ч. для
створення і використання культурних пасовищ з районованих сортів багаторічних
злакових і бобових трав.
Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція (центральна садиба),
де проводились польові дослідження,
- Київ+380960830922