РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ ТА
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вирішення задач дослідження передбачало проведення комплексної оцінки стану
функції зовнішнього дихання, слизової оболонки бронхів, гемодинаміки у хворих
на вперше діагностований туберкульоз легень, а також проведення корекції
виявлених змін за допомогою комбінації антимікобактеріальної терапії і
комбінованого бронхолітичного препарату іпратропіум броміду і фенотеролу.
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Для реалізації поставлених задач були обстежені 110 хворих з різними формами на
ВДТБ віком від 17 до 69 років (середній вік 37,4 ± 1,2 років), які проходили
лікування в терапевтичних відділеннях Запорізького обласного клінічного
протитуберкульозного диспансеру з 2003 по 2005 рр. Чоловіків було 91 (82,7 %),
жінок 19 (17,3 %).
При включенні хворих у дослідження використовували наступні критерії:
верифікація порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих на ВДТБ, згода
на участь у дослідженні.
До критеріїв виключення пацієнтів із групи обстеження відносили: хворі старше
70 років, супутня патологія з боку інших органів і систем, за винятком
специфічної та неспецифічної патології бронхів. Із групи обстеження були
виключені пацієнти, у яких в анамнезі визначалися наявність бронхіальної астми,
алергії, кардіогемодинамічної патології у дитинстві. Також були виключені
пацієнти, які палили більше 10 пачко-років, працювали в шкідливих умовах.
І групу склали 80 хворих або 72,7 % (середній вік 38,4 ± 1,3 років) на ВДТБ з
порушенням ФЗД, в ІІ групу увійшли 30 пацієнтів або 27,3 % (середній вік 34,8 ±
2,2 років) на ВДТБ з нормальною бронхіальною прохідністю.
Групи хворих, включені в дослідження, були співвідношені за віком і статтю.
Переважну частину груп склали пацієнти чоловічої статі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, розподілених
за віком та статтю
Показник
І група, (n=80)
ІІ група, (n=30)
абс.
абс.
Вікові градації
- 20-29 років
24
30,1
10
33,3
- 30-39 років
19
23,6
10
33,3
- 40-49 років
24
30
17,8
- 50-59 років
8,8
7,8
- 60-69 років
7,5
7,8
Стать
- жінки
13
16,3
20
- чоловіки
67
83,7
24
80
Із 80 пацієнтів І групи палили 65 (81,2 %) та серед пацієнтів ІІ групи – 22
(73,3 %), а не палили 15 (18,8 %) та 8 (26,6 %), відповідно.
Вогнищевий туберкульоз легень мав місце у 7 (8,7 %) хворих І групи та у 8
(26,7%) ІІ групи, інфільтративний – у 50 (62,5 %) І групи та у 18 (60,0 %) ІІ
групи, дисемінований – у 23 (28,8 %) І групи та у 4 (13,3 %) ІІ групи. У 59
(73,7 %) пацієнтів з порушенням ФЗД процес був розповсюдженим і лише у 21 (26,3
%) – обмеженим. А серед хворих без вентиляційних порушень, у 13 (43,3 %) –
процес був поширеним та у 17 (56,6 %) – обмеженим.
Отже, інфільтративний туберкульоз зустрічався з однаковою частотою в обох
групах (І група у 50 (62,5 %) пацієнтів та ІІ група у 18 (60,0 %) пацієнтів).
Проте серед пацієнтів І групи достовірно частіше, ніж у пацієнтів ІІ групи
діагностовано дисемінований туберкульоз (23 (28,8 %) проти 4 (13,3 %)
відповідно; Р<0,05).
Дані розподілу хворих на ВДТБ за клінічними формами представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ВДТБ за клінічними формами
Клінічна форма
І група, n (80)
ІІ група, n (30)
Всього
абс.
абс.
абс.
Вогнищева
8,7
26,7
15
13,6
Інфільтративна
50
62,5
18
60,0
68
61,8
Дисемінована
23
28,8
13,3
27
24,6
Таким чином, можна зробити висновок, що сформовані групи спостереження є
порівнянними і повною мірою відповідають статистичним вимогам до
репрезентативної вибірки.
В залежності від комплексу проведеного лікування, хворі з порушеннями функції
зовнішнього дихання (І група) були розділені на дві підгрупи:
? основну лікувальну групу (1-а підгрупа) склали 47 (58,7 %) пацієнтів, яким на
тлі хіміотерапії в якості патогенетичного лікування бронхообструктивного
синдрому призначався бронхолітик ІБ+ФТ;
? контрольну групу (2-а підгрупа) – 33 (41,3 %) хворих, яким лікування
бронхообструктивного синдрому було призначено, але вони його з різних причин не
одержували, і тому отримували лише антимікобактеріальні препарати.
Виділені групи хворих були порівняні й співвідношені за такими показниками, як
співвідношення чоловіків і жінок, середній вік, показники функції зовнішнього
дихання, що дозволило вважати дані параметри базисними і призначити передбачену
терапію відповідно до задач дослідження. В 1-й підгрупі чоловіків було 39 (83,0
%), жінок 8 (17,0 %), в 2-й підгрупі чоловіків було 28 (84,8 %), жінок 5 (15,2
%), в ІІ групі чоловіків було 24 (80,0 %), жінок 6 (20,0 %)
2.2. Методи та методики дослідження
Хворим, якi знаходились пiд наглядом, здiйснювалось комплексне обстеження, яке
складалось з клiнiчних, рентгенологiчних, мiкробiологiчних, бiохiмiчних,
ендоскопічних та функцiональних методiв дослiдження. Обстеження всiх хворих
проводилось при госпiталiзацiї хворих, через 2 мiсяця стаціонарного лікування
та при виписці зі стаціонару.
Клінічну форму, фазу, локалізацію, поширеність запалення специфічного процесу в
легенях оцінювали за допомогою променевого метода дослідження.
Харкотиння досліджене бактеріологічними і бактеріоскопічними методами за
загальноприйнятими методиками (Наказ МОЗ України № 45 від 06.02.2002 “Про
затвердження інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозної
інфекції”). В тих випадках, коли хворі не виділяли харкотиння, отримання
матеріалу з патологічної ділянки проводилось під час бронхоскопії.
Активність запального процесу вивчали за лейкоцитарним індексом інтоксикаці
- Київ+380960830922