Ви є тут

Особливості формування продуктивності гречки залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному Лісостепу України

Автор: 
Дрозд Марина Олексіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000973
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово - кліматичні умови
Дослідження з особливостей формування врожаю гречки залежно від рівня
інтенсифікації вирощування проведені в 2002-2004 р.р. на дослідному полі
лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп’яних культур ННЦ
“Інститут землеробства УААН”, розташованого у Київському агрогрунтовому районі
центральної провінції північного Лісостепу України.
Ґрунт дослідної ділянки сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий, вміст
основних показників якого наведені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічні показники ґрунту дослідної ділянки
Ґрунт
Вміст гумусу, %
Валового азоту, %
РН сольове
Вміст (за Чириковим), мг/100 г ґрунту
Р2О5
К2О
Сірий лісовий пилувато- легкосуглинковий
1,08-1,15
0,059-0,076
5,4-5,6
11,4-12,2
8,0-9,2
Наведені дані свідчать, що ґрунт дослідної ділянки має задовільні агрохімічні
показники для вирощування культур зерно-просапної сівозміни і зокрема, гречки.
Дослідно-насінницьке господарство “Чабани” знаходиться в зоні достатнього
зволоження, середній багаторічний гідротермічний коефіцієнт території (ГТК)
-1,2 і характеризується помірно - вологим та теплим кліматом.
Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) сягає +19,2°С, а
найхолоднішого (січня) – -6,3°С. Абсолютний максимум спостерігається в липні -
серпні (+39°С), абсолютний мінімум – у січні - лютому (-33-34°С).
Сніговий покрив з’являється у середньому 15-25 листопада. Загальне число днів з
сніговим покривом сягає 110. Перші заморозки відмічають в другий декаді жовтня.
Дата закінчення весняних заморозків припадає на 18 квітня, а найпізніша - на 22
травня. Характерною особливістю весни є інтенсивне наростання температури,
проте відносна вологість повітря у зв’язку з інтенсивним ростом температури в
день знижується у квітні в середньому до 53%, а в травні - до 46%. У першій
декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури через 5°С, а
в третій декаді - через 10°С і тривалість цього періоду – 160-165 днів. У
літній період спостерігається переважно спочатку тепла, а потім (у липні та
серпні) жарка погода.
Середня кількість опадів складає 650 мм на рік, проте відмічені коливання за
роками від 300 до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм або
66 % річної норми. Найбільші місячні суми опадів припадають на літні місяці -
червень і липень (66-68 мм) [4].
Сумарна сонячна радіація досягає 90-94 ккал /см2 (3838,5 - 4051,8 МДж /м2) за
рік, а сумарна ФАР (фотосинтетична активна радіація) – 39 ккал /см2 (1663 МДж
/м2) за період вегетації з температурою повітря вище +5°С.
Тривалість теплого періоду року з позитивною добовою температурою повітря
(t>0°С) складає 245 днів, з t і5°С - 201 день, tі10°С – 159 днів і найбільш
забезпеченого теплом періоду (tі15°С) - 109 днів.
Ґрунт відтає на глибину 10 см до 20-26 березня. Середня дата повного відтавання
ґрунту – 2-3 квітня.
Прогрівання орного шару до + 50С відбувається 7-10 квітня, до 15 0С – 8-12
травня.
2.2. Погодні умови за роки досліджень
Погодні умови вегетаційних періодів у роки досліджень різнилися як за кількістю
опадів та тепла, так й за їх розподілом за фазами розвитку гречки і
відрізнялися не лише за роками, але й протягом вегетації культури, що
створювало в окремі періоди екстремальні умови для формування елементів
продуктивності гречки (рис. 2.1 та додаток А). За погодними умовами сприятливим
був 2003 рік, менше сприятливим – 2004 та несприятливим 2002 рік.
Весна 2002 року розпочалася теплою, але нестійкою погодою. Травень відзначився
теплою і сухою погодою в першій декаді, відносно прохолодною у другій і дуже
теплою з приходом активного циклону та випаданням інтенсивних дощів у третій.
Середньомісячна температура повітря цього місяця становила 16,5 0С. Протягом
місяця у нічні часи було декілька днів із заморозками. Відмічена
нерівномірність випадання опадів за кількістю у часі, та за декадами становила
відповідно – 7, 15 і 43 мм, а за місяць – 65 мм або майже 1,5 місячної норми.
Нерівномірність розподілу опадів і температурного режиму прискорили проходження
етапів органогенезу рослинами гречки.
У першій декаді червня була прохолодна дощова погода, пройшли інтенсивні зливи
з градом і шквалами, що негативно вплинуло на розвиток рослин гречки.
Середньодобова температура повітря червня місяця становила 18,4 0С і була
близька до норми, проте температура на поверхні ґрунту сягала 55 0С. Опади
випадали дуже нерівномірно. Сума їх за першу декаду червня склала 161 мм або
більше двох місячних норм. Неоднорідність погодних умов також зберігалась у
другій та третій декадах червня, але температурний режим був вищим, ніж у
першій декаді на 4,5 – 6,0 0С.
Температура повітря I і II декад липня перевищувала норму на 4 – 6 0С, а в
окремі дні на 8 – 10 0С. Максимальна температура підвищувалась до
Рис.2.1 Кількість опадів, температура та відносна вологість повітря
вегетаційних періодів за роки проведення досліджень
33 – 35 0С. На поверхні грунту температура в денні години сягала 60 – 65 0С і
була критичною для рослин гречки. Опадів у липні випало лише 13 мм, що складає
лише половину норми, причому у першій і другій декадах вони були відсутні.
Повітряно грунтова посуха негативно вплинула на запилення та запліднення квіток
гречки.
На початку серпня місяця стояла спекотна і суха погода. Середня температура
повітря перевищувала норму на 9,0 0С. Із середини першої декади і впродовж
другої температура повітря дещо знизилась. У період дозрівання гречки пройшли
зливові дощі в супроводі шквалів, гроз, граду. В цілому, середня місячна
температура повітря була вищою норм