РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Стан кислотно-лужної рівноваги і газового складу крові в цілісному організмі контролюються нервовими та гуморальними механізмами регуляції, а також залежать від функціонального стану організму. Моделювання регуляторних впливів гормонів на серце на тканинному чи органному рівнях відображає, як правило, результати прямої дії гормону на кардіоміоцити, тканину серця чи ізольоване серце без врахування того факту, що в цілісному організмі ця відповідь може бути нерівнозначною і навіть протилежною отриманій на моделі. Тому надзвичайно важливо поряд з дослідженнями на молекулярному та органному рівнях мати інформацію в умовах цілісного організму.
Дослідження впливу інсуліну в регуляції зрушень КЛР та газового складу крові в різних судинних регіонах проведено в експериментах на 109 безпородних собаках (85 - здорових та 24 - з експериментальним цукровим діабетом) обох статей, масою від 10 до 25 кг (12,7±2,6), віком від 1 до 8 років (2,9±0,7), яких утримували на стандартному харчовому раціоні віварію Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. Гострі експерименти проводили згідно з вимогами етичної комісії інституту щодо дослідженнь на лабораторних тваринах згідно з положенням "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985 р.).
Тваринам, яких відібрали для гострого експерименту, зранку до вживання їжі вводили підшкірно 0,1-0,25 мг/кг маси 1% розчину солянокислого морфіну. Через 30 хвилин внутрішньовенно вводили 30-100 мг/кг маси ?-хлоралози Олайнського заводу хімреактивів. Для приготування 5-10% розчину ?-хлоралози використовували фізрозчин або поліетиленгліколь з М.в. 400. Глибину наркозу контролювали протягом всього експерименту. Експеримент проводили на собаках в лежачому положенні на спині. Через розрізи шкіри виділяли праві та ліві стегнові артерії та вени, сонні артерії, зовнішні яремні вени, підключичні артерії та інші судини.
Особливістю методичного підходу, який використовували для вирішення поставлених завдань, було те, що експерименти проводилися на цілісному організмі тварин без відкриття грудної порожнини, що забезпечувало підтримання кислотно-лужного гомеостазу в організмі в межах норми.
Використовували техніку катетеризації і екстракорпоральної програмованої перфузії басейну вінцевої артерії, безперервного дренажу вінцевого синуса, катетеризації серця і магістральних судин з одночасною реєстрацією параметрів кардіо- та гемодинаміки [176]. Огинаюча гілка лівої вінцевої артерії перфузувалася постійним об'ємом крові, що відбиралась із стегнової артерії. Вінцевий синус катетеризували через праву зовнішню яремну вену під контролем рентгенапарата ТУР-ДЕ-16 (ГДР). Безперервний дренаж вінцевого синуса здійснювали за допомогою екстракорпорального насосу та із потоку крові відбирали проби для газоаналітичних і біохімічних досліджень. Кров з вінцевого синуса повертали в периферійну гілку лівої зовнішньої яремної вени. Артеріальний тиск реєстрували в стегновій артерії. Місцезнаходження катетерів визначали за величиною тиску, а також за характером пульсових та дихальних коливань тиску. Розташування катетерів уточнювали після розтину грудної порожнини, серця та судин.
Для реєстрації дихання в трахею вводили дихальну трубку. Механограму коливань повітря в трахеї записували одночасно з гемодинамічними показниками. Реєстрацію показників кардіогемодинаміки та інших фізіологічних процесів здійснювали на 8-канальному приладі "Мінгограф-81" (Швеція).
Щоб запобігти утворенню згустків крові у системі реєстрації тиску в магістральних судинах та порожнинах серця тваринам вводили 250 МО/кг маси гепарину, а катетери, з'єднувальні трубки та манометри заповнювали 0,9% розчином хлористого натрію з 5000 МО гепарину на літр розчину.
Аналіз функціонального стану серцево-судинної системи проводили за такими показниками: насичення киснем крові вінцевого синуса (НО2 КВС), тиск перфузії вінцевої артерії (ТПВА), тиск перфузії стегнової артерії (ТПСА), систолічний артеріальний тиск (САТ), систолічний тиск у лівому шлуночку серця (СТЛШС), швидкість підвищення (+dP/dtmax) та швидкість зниження (-dP/dtmax) тиску в лівому шлуночку серця.
Застосування цього малотравматичного методу дало можливість вивчати функцію, метаболізм серця, КЛР, газовий склад крові, при збереженні природного дихання та кровообігу, тобто за умов максимально наближених до фізіологічних.
Час забору проб крові для газоаналітичних досліджень і визначення показників КЛР та газового складу крові встановлювали в залежності від динаміки розвитку реакцій кровообігу.
Визначали показники КЛР та газового складу в притікаючій та відтікаючій від серця крові, проби якої відбирали із стегнової артерії та із вінцевого синуса на виході перфузійного насосу. Постійно дотримувалися техніки відбору та зберігання проб крові. Кров для досліджень відбирали в промиті гепарином шприци (1000 МО на 1 мл крові) так, щоб у неї не потрапили пухирці повітря. Після забору шприци герметично закривали ковпачками, а перед визначенням показників старанно перемішували кров легкими перекочувальними рухами між долонями (10-15 с). Проби крові короткий проміжок часу зберігали в холодильнику. Показники КЛР та газового складу в пробах крові 0,5 мл визначали за допомогою газоаналізатора "Corning-166". Реєстрували концентрацію водневих іонів (рН), парціальний тиск кисню (рО2, в кПа), парціальний тиск вуглекислоти (рСО2, в кПа), концентрацію бікарбонатних іонів (НСО-3, в ммоль/л плазми), концентрацію вуглекислоти (СО2, в ммоль/л плазми) та дефіцит буферних основ (ВЕ, в ммоль/л крові), а також за номограмою вираховували насичення крові киснем у процентах.
Вплив інсуліну на функцію, метаболізм міокарда та з рушення КЛР і
газового складу коронарної крові вивчали в реакціях кровообігу після
внутрішньовенного введення інсуліну фірми
- Київ+380960830922