Ви є тут

Морфологічна характеристика лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту людини.

Автор: 
Луценко Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001288
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загальна характеристика досліджуваного матеріалу та методів його забору і фіксації.
Дана дисертаційна робота відповідає міжнародним нормам проведення біологічних досліджень, що засвідчено комісією з етичних питань та біоетики Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава) на своєму засіданні (протокол № 53 від 16.10.2007р.). Комісією встановлено, що проведені наукові дослідження відповідають морально-етичним вимогам Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, відповідних законів України згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 року та етичного Кодексу лікаря України.
Матеріалом для дослідження слугувала слизова оболонка комірок решітчастого лабіринту людини, які були одержані у людей обох статей у віці від 22 до 87 років, що померли від причин, не пов'язаних з травмами чи захворюваннями цієї ділянки.
Матеріали для дослідження взяті в умовах приміщення секційного залу кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" ( 28 препаратів ) та в умовах приміщення судово-медичного моргу бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації (98 препаратів).
У своїй роботі ми використовували класифікацію вікових періодів, яка містить розподіл вікових груп за статтю [2]. На 12 об'єктах здійснювали опанування і відпрацювання методик.
Розподіл матеріалу за статевою належністю та за віковими групами представлений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1
Розподіл досліджуваного матеріалу
за віковими групами та статевою належністю

Вікові групи Вік,
роки Кількість досліджуваних об'єктів чоловікижінкивсього 1 2 3 4 5 Зрілий вік
І період
ІІ період
Літній вік
Старечий вік
22 - 35
36 - 60
61 - 74
75 - 90
5
18
31
19
2
10
24
17
7
28
55
36 Всього 73 53 126
Для дослідження форм розгалуження відвідних лімфатичних судин, особливостей цитоархітектоніки лімфатичних капілярів та їх зв'язку з формами обличчя, нами проводились антропометричні вимірювання на трупі за загальноприйнятою методикою [32].
Для дослідження лімфатичних судин та приготування тотальних плівкових препаратів слизову оболонку комірок решітчастого лабіринту необхідно брати цілу і неушкоджену.
Описані в літературі методики розтину і забору матеріалу мають певні недоліки, основними з яких є спотворення обличчя трупа та використання великої кількості інструментів [33]. Розроблений П.М. Ковтуновським і В.А. Михайловським "Косметический метод вскрытия придаточных пазух носа на трупе" [42], пізніше удосконалений М.С.Скрипніковим та співавторами [94], забезпечував косметичне збереження лицевого відділу черепа. Цей метод дозволив отримати комплекс тканин, який включав у себе утворення середньої черепної ямки, порожнини носа з приносовими пазухами і використовувався для отримання складних комплексів анатомічних препаратів язика, м'якого піднебіння, глотки, шийно-тім'яного зчленування, а дефект тканин, який утворювався, заповнювали рідким гіпсом та оточуючими тканинами. Оскільки для дослідження нам була потрібна лише слизова оболонка комірок решітчастого лабіринту, то нами була удосконалена попередня методика, яка полягала в тому, що доступ до комірок лабіринту решітчастої кістки людини проводився після трепанації лобово-тім'яно-потиличної ділянки. Надалі всі маніпуляції проводили на внутрішній основі черепа (рис.2.1.). Брали довге плоске долото шириною 12-14 мм, яке завжди є в секційному наборі інструментів і ставили його перпендикулярно до дірчастої горизонтальної пластинки решітчастої кістки (попереду від півнячого гребеня). Ударом молотка по долоту пробивали отвір в порожнину носа, пересікаючи його перегородку в передньому відділі. Слід зауважити, що долото повинно бути обернено всередину під кутом 45? для попередження ушкодження м'яких тканин обличчя.
Таким чином, розтин проходив через тверде піднебіння, і долото опинялось в порожнині рота позаду різців верхньої щелепи. Потім долото виймалося, а в отвір, що утворився, вводили вузьку, тонку ножовочну пилку, вироблену з твердої сталі, довжиною 30-34 см, кінчик якої повинен знаходитись у порожнині рота. З боку внутрішньої основи черепа розпил проходив через задній відділ орбіти (у фронтальній площині) до малого крила клиноподібної кістки (межа середньої черепної ямки).
Послідовно аналогічний розпил проводився і з протилежного боку. Таким чином, на внутрішній основі черепа визначалися дві точки. Вони сполучались між собою і утворювали орієнтовну лінію, яка відповідала місцю з'єднання клиноподібної та лобової кісток. По цій лінії і проходив розпил (рис.2.1.).
Отриманий комплекс тканин включав у себе лише комірки решітчастого лабіринту.

Рис.2.1. Проекція ліній розпилу на внутрішній основі черепа при заборі анатомічних препаратів комірок решітчастого лабіринту. Макропрепарат:
1 - місце установки долота;
2 - лінії розпилу;
3 - лінія з'єднання клиноподібної та лобової кісток.

Макропрепарати отримували у вигляді "зрізаної піраміди", широка частина якої мала форму трикутника і обернена до внутрішньої основи черепа. Виділений комплекс комірок решітчастого лабіринту промивали під проточною водою і занурювали у 12% нейтральний формалін. Для проведення електронно-мікроскопічного дослідження фіксували в 4% холодному (+4?С) розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері при рН 7,4. Комплекси тканин для фіксації у парафін тримали впродовж двох тижнів у фіксуючій рідині, яка в