РОЗДІЛ 2
АГРО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природно-кліматичні особливості регіону північно-східної
частини Лісостепу України
Польові досліди проведено в 1994 - 2004 роках на дослідному полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, яке розташоване на відстані 20 км від м. Харкова. Цей район входить до північно-східної частини лівобережного Лісостепу України.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлено потужним слабо лужним чорноземом із зернистою структурою на пилювато-суглинистому льосі. Товщина гумусового шару 75 см і більше. Реакція ґрунтового розчину - слабо-кисла (рН 5,7 - 6,0). Глибина розташування карбонатів 35 - 40 см, вміст гумусу 5 - 7 %.
За багаторічними даними метеорологічного посту інституту рослинництва в цьому регіоні в середньому випадає 485,8 мм атмосферних опадів за рік. Середньорічна температура повітря становить +6,9 0С. Середньорічна відносна вологість повітря - 72,8 %.
Але в останні роки по Україні в цілому, а особливо в північно-східних областях, відмічається зміна погодних умов. Спостерігаються аномальні явища, які виражаються в різких коливаннях метеорологічних елементів від норми. Так спостерігається тенденція потепління в літньо-осінній період (червень - вересень), а також в другій половині зими (січень - лютий), похолодання в кінці осені і на початку зими (листопад - грудень). Відмічається також зниження температури в першій половинні травня. Опади випадають вкрай нерівномірно. Значне коливання температурного (таб.2.1) і гідротермічного (таб.2.2)
Таблиця 2.1
Температурний режим у роки досліджень (1994-2004 рр.), ?С
м-ць
РікIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1994-1,2-8,3-1,210,713,917,522,121,020,59,9-0,5-7,71995-4,90,4-3,49,816,723,221,820,715,18,1-0,7-7,01996-9,7-7,1-3,68,420,320,023,921,812,57,64,8-5,11997-6,9-3,40,05,315,620,420,619,512,66,91,8-6,11998-4,1-2,41,010,316,123,823,120,716,38,6-3,6-6,01999-1,8-1,72,912,312,522,725,120,214,88,7-2,0-0,52000-6,3-2,60,414,214,919,222,323,013,19,11,30,02001-0,6-3,32,911,915,418,927,123,815,78,73,1-7,52002-4,02,96,311,417,020,026,422,017,37,32,7-8,92003-4,5-7,3-1,55,819,018,520,620,214,68,22,7-1,22004-1,8-2,44,18,914,518,820,521,115,78,31,6-1,11970-2004-6,5-5,8-0,39,616,120,221,420,614,57,50,6-3,7 Таблиця 2.2
Гідрологічний режим у роки досліджень (1994-2004 рр.), мм
м-ць
РікIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII199434,89,945,834,484,740,835,323,19,031,824,434,8199574,654,857,559,812,0121,140,224,067,630,6112,234,8199619,539,819,138,861,462,735,314,7110,630,331,427,3199710,443,934,097,162,7102,2110,612,358,759,350,569,2199824,221,571,032,229,427,861,924,710,775,849,030,9199932,348,120,618,242,124,730,042,310,635,130,046,2200035,126,176,137,91,151,293,14,673,84,67,40,6200137,155,468,855,121,3114,228,628,453,139,260,440,2200211,845,724,915,135,348,295,36,8141,256,040,89,2200350,015,933,224,037,097,0185,193,314,974,940,033,2200460,347,555,025,7103,749,1101,264,855,525,536,128,91970-200438,330,528,335,543,763,371,746,943,539,243,043,5
режимів, було відмічено і у роки проведення досліджень.
Метеорологічні умови зимового періоду 1994 року були сприятливими для росту і розвитку рослин озимої пшениці. Рослини добре розкущились, не переросли і ввійшли в зиму у задовільному стані. Осінній запас вологи в ґрунті був середнім. Зима була холодною з невеликою кількістю снігу, але температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння не опускалась нижче критичної.
Початок весняної вегетації 1994 року був несприятливим для росту і розвитку озимої пшениці. В кінці вегетації, тобто в фазу наливу та дозрівання відзначалась суха, жарка погода, що сприяло формуванню високоякісного зерна.
Метеорологічні умови осені 1994 року були дуже несприятливими для підготовки ґрунту до посіву і своєчасного одержання сходів озимої пшениці, їх росту і розвитку. Осінній запас вологи у ґрунті був малим, рослини погано розкущились по попереднику чорний пар і зовсім не отримали сходів по стерні та по інших попередниках. На стан і життєздатність озимої пшениці негативно впливали мінусові температури другої декади грудня від -7,10С до -300С. Зима 1994 - 1995 років була м'якою з невеликою кількістю снігу 10-14см. Мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння була -12 - 140С і не опускалась нижче критичної. Березень і квітень 1995 року були прохолодними з великою кількістю опадів, що негативно позначилось на стані озимої пшениці і особливо на слабких посівах. Травень був з малою кількістю опадів - 12мм і температурою повітря +16,70С, що негативно позначилось на рості і розвитку, колосінні та формуванні повноцінного зерна. Осіння посуха 1994 року і вегетаційний період 1995 року не дозволили одержати високий урожай зерна.
Передпосівний період, тобто 2 і 3 декада серпня 1995 року були посушливими. За цей період випало лише 10,1мм опадів. Однак 5 вересня випало 19мм опадів, що дало змогу своєчасно отримати сходи. Зима 1995 - 1996 років була холодною. Середньодобова температура повітря становила: грудень -70С, січень -9,70С, лютий -7,10С, березень -3,60С. Мінімальна температура на поверхні ґрунту в грудні, січні та лютому знижувалась до 24 - 260С, але сталий сніговий покрив надійно захищав рослини озимої пшениці від морозів.
Весна 1996 року була посушливою і спекотною. Максимальна температура на поверхні ґрунту у травні досягала 500С. Спека, яка утримувалась у літні місяці, негативно позначилась на рості і розвитку рослин та формуванні повноцінного зерна.
Погодні умови осіннє - зимового періоду 1996 - 1997 років відзначалися нестабільністю. У вересні 1996 року різко похолодало. Так, середньодобова температура повіт