РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Наші польові досліди проводили в 2003-2006 рр. на дослідному полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, яке розташоване на відстані 10 км від м. Харкова. Цей район входить до східної частини Лісостепу України. Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений чорноземами типовими потужними середньогумусними на лесах. Їх опис у розділі наведено нижче [191]:
Н/k
0 - 43 смГумусовий, темно-сірий, свіжий, легко глинистий; 0 - 25 см - орний, зернисто грудкуватий; 25 - 43 см - підорний, карбонатний, зернистий; перехід поступовий.Нрk
44 - 70 смВерхній перехідний, добре гумусований, карбонатний, темно-сірий з буруватим відтінком, свіжий, важко суглинистий, зернисто грудкуватий, ущільнений, по червоходам відмічається карбонатне борошно; перехід поступовий.Рhk
71-114 смНижній перехідний, слабо і нерівномірно гумусований, карбонатний, бурувато-сірий, свіжий, важко суглинистий, зерно грудкуватий, ущільнений, переритий землериями, ходи яких з карбонатною пліснявою; перехід поступовий.Р(h)k
115 - 133 смЛес брудно-бурий, плямистий, важко суглинистий, сильно переритий землериями і посипаний карбонатним борошном.Рk
134 - 190 см та більшеЛес бурувато-палевий, легкосуглинистий із значною карбонатною пліснявою. Чорноземи утворились в результаті дії дернового процесу, що проходив під трав'янистою рослинністю лучних степів. Переважаючою формою гумусових речовин в чорноземах являються гумінові кислоти. Накопичення великої кількості гумінових кислот, що вступають в міцний зв'язок з мінеральними колоїдами, обумовлює утворення структури ґрунту в зоні максимального розвитку кореневих систем трав'янистої рослинності.
Чорноземи характеризуються рядом специфічних загальних ознак. Перш за все ці ґрунти багаті органічними речовинами. В профілі чорноземів виділяється потужний темний гумусовий горизонт. Для чорноземів являється характерна будова профілю, що відрізняється відсутністю різко вираженої його диференціації на генетичні горизонти. Також їх ознакою є зерниста та грудкувата структура гумусового шару, особливо чітко виражена в підорній частині горизонту А. По мірі переходу в горизонт В1 структура поступово укрупнюється і в горизонті В1 стає грудкуватою.
Потужний гумусовий шар з добре вираженою водостійкою зернисто-грудкуватою структурою обумовлює сприятливі водно-повітряні властивості чорноземів. Чорноземи відрізняються доброю водопроникненістю, високою вологоємністю та доброю аерацією. В шарі 0 - 150 см вони можуть утримувати до 500 мм води, тобто річний запас опадів.
Чорноземи характеризуються також сприятливими фізико-хімічними властивостями. Вони мають високу ємність поглинання - 30 - 70 мг-екв. на 100 г грунту. В основному поглинені основи представлені Са++ та Mg++. Ці властивості чорноземів визначають нейтральну реакцію рН водної витяжки гумусових горизонтів [192].
У східній частині Лісостепу клімат помірного-континентальний. За грунтово-кліматичними умовами ця зона дуже сприятлива для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. Середньорічна температура повітря становить 6 - 8 0С та вегетаційного періоду - 14 - 16 0С. Сума ефективних температур за рік становить близько 2700 0С. Середня тривалість вегетаційного періоду (час з температурою понад +50С) становить приблизно 200 днів; кількість опадів за рік - 450 - 650 мм та біля 270 мм за вегетаційний період з температурою повітря більше +10 0С. При цьому ГТК становить 1,0 [193, 194].
2.2. Агрометеорологічні умови в періоди вегетації ячменю
У 2003 - 2006 рр. погодні умови в період вегетації ярого ячменю були різними, в наслідок чого продуктивність рослин змінювалась.
У 2003 р. у зв'язку із затяжною та холодною весною польові роботи розпочалися із значним запізненням. Так, у квітні температура повітря була на 3,8 0С нижчою за норму (рис. 2.1; табл. А.1; А.2). Тому сівбу ярого ячменю було проведено на 2 тижні пізніше звичайних строків. Це в свою чергу призвело до досить прискореного проходження перших фаз розвитку рослин ярого ячменю. За цей місяць сума опадів складала 24,0 мм при ГТК - 0,44 (табл. А.1; А.2).
Травень місяць характеризувався оптимальним температурним режимом у першій декаді та значним його підвищенням у другій і третій - відповідно на 2,5 та 6,4 0С вище за норму. Максимальні значення в окремі дні досягали позначки 32 0С. Це негативно позначалось на розвитку вторинної кореневої системи та утворенню продуктивних стебел. ГТК за травень місяць був лише на рівні 0,63.
Для червня було характерним зниження добової температури в середньому за місяць до 18,5 0С, при нормі 20,2 0С та надмірна кількість опадів, особливо в третій декаді (267 % від норми; ГТК - 3,66). Рясні дощі сприяли кращому наливу зерна. В той же час, сума ефективних температур за місяць була на 53,9 0С меншою від оптимального рівня (рис. 2.2; табл. А.1; А.2).
Середньодобова температура липня знаходилась в межах норми, але в першій декаді відмічено її сильне коливання - від 13 до 29 0С. Сума опадів за місяць була в 2,5 рази вищою, а сума ефективних температур на 30,3 0С - меншою за норму, при ГТК - 2,89.
В серпні зберігалася тепла погода. На почату місяця випало 66,8 мм опадів при нормі 11,1 мм.
За вегетаційний період ярого ячменю (квітень-серпень) середньодобова температура повітря була на 0,8 0С нижче середньобагаторічних показників, а кількість опадів була на 67% або 175,3 мм більшою. Але опади нерівномірно
Рис. 2.1 Середньодобова температура повітря за роки проведення досліджень
Рис. 2.2 Сума ефективних температур за роки проведення досліджень
розподілялись по декадах місяців і мали ливневий характер, що негативно вплинуло на умови росту та розвитку рослин ярого ячменю. Сума ефективних температур (1076,1 0С) також знаходилася практично в межах норми (1088,7 0С). ГТК за квітень-серпень становив 1,69. Ливневі дощі першої декади серпня