Вы здесь

Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі території Чернівецької області)

Автор: 
Дутчак Світлана Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001446
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
СЕГМЕНТАЦІЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Обґрунтування поняття "туристсько-рекреаційна діяльність"
У рамках дисертаційного дослідження туризм та рекреацію розглядаємо як певну діяльність учасників відповідних категорій: а) споживачів послуг (туристів, рекреантів); б) підприємств, що їх виробляють; в) підприємств, які створюють умови для можливості споживання цих послуг. Під туристсько-рекреаційною діяльністю (ТРД) туриста (рекреанта) розуміємо діяльність людини, спрямовану на задоволення потреби у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, пізнанні, в тому числі й маркетингову діяльність, пов'язану із власним бізнесом, тощо, у вільний час, без отримання заробітної плати в період перебування поза межами свого постійного місця проживання. ТРД підприємств (виробників турпродукту) залежить від того, який саме різновид турпродукту ним виробляється - чи то готельні послуги, чи послуги екскурсовода, чи створення туру. В будь-якому разі, їх діяльність (організація виробничого процесу) залежить від того, яке місце займає певне підприємство в системі туріндустрії, від особливостей самого технологічного процесу створення відповідного турпродукту, яку ресурсну базу використовує підприємство, тощо. Підприємства, що створюють умови та можливості споживання різного роду турпродукту, виступають в ролі роздрібної торгівлі, де продається право споживачу на отримання турпродукту і безпосередньо організовується його споживання (бронюються квитки на приїзд, місця в готелях, надаються послуги супроводжуючого групи, консультації по програмі туру, укладання контрактів на обслуговування конкретного споживача тощо). Але робота турпідприємств, в цілому, залежить від попиту на відповідний турпродукт та можливості території (відповідних ландшафтних комплексів) задовольнити його (власне конкретний попит).
Потреба сучасної людини у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, зміні оточуючого середовища, отриманні позитивних емоцій, зміні ритму життя, певна комерційна діяльність, пов'язана з маркетинговою діяльністю, формує нині відповідний туристсько-рекреаційний попит. Його ми сприймаємо, як закономірний процес, явище породжене розвитком суспільства.
Надзвичайна різноманітність та багатогранність такої діяльності створює ряд проблем стосовно задоволення попиту в ТРД, оцінки ресурсної бази та її раціонального використання.
Середовище, де відбувається ТРД, розглядаємо як туристсько-рекреаційний ландшафт (ТРЛ). Залежно від ступеня антропогенного перетворення та технологічної необхідності такого перетворення для відповідного виду ТРД, це можуть бути природні, природно-антропогенні та антропогенні ландшафти. Сутнісне наповнення самого поняття "туристсько-рекреаційний ландшафт" - це теж процес, і доволі непростий. Це питання розглядатиметься у розділі 3.
Різноманітність видів туристсько-рекреаційної діяльності (включаючи діяльність всіх трьох категорій її учасників) вимагає певної систематизації та виявлення закономірностей. Питання оцінки ландшафту для задоволення вимог певного сегменту ТРД, тобто виявлення та обґрунтування доцільності чи можливості використання певного туристсько-рекреаційного ресурсу, висуває необхідність визначитися у двох основних моментах. А саме: "Що оцінюється?" і "Для чого оцінюється?". Фактично, ці моменти, є не що інше, як виробнича оцінка, в свій час запропонована Л.І. Мухіною [148]. Відповідаючи на запитання: "Що оцінюємо?" - розуміємо, перш за все, певну територію - ландшафт як потужне джерело багатогранної інформації про властивості, закономірності, як природних, так і антропогенних процесів та явищ (системи в цілому та компонентів цієї системи зокрема). А ось для відповіді на питання: "Для чого оцінюється система чи її компоненти?" - пропонуємо свій варіант систематизації (сегментації) інформації щодо видів ТРД. Основним критерієм групування видів ТРД в певні сегменти вважаємо мету (бажання, потребу, інтерес, необхідність) туриста (рекреанта). Власне, саме ту причину заради якої звичайна людина стає туристом (рекреантом).
Саме мета туриста (рекреанта) стає нині одним із важливих показників для органів управління розвитком туристсько-рекреаційної галузі. Про це свідчать статистичні звітні матеріали, які подаються, з 2005 року відділами туризму облдержадміністрацій в органи статистики (облстатуправління). Зокрема, за 2006 рік проведений аналіз розподілу туристів за категоріями та метою відвідування (табл. 2.1.). Але цей варіант сегментації ринку споживача дає лише дуже узагальнені уявлення про стан розвитку туризму в області та й про самого туриста (рекреанта), про його потреби, інтереси. З іншого боку, доцільно саме за інтересами та потребами споживача проаналізувати наявність туристсько-рекреаційних ресурсів, а вже потім перейти до можливості їх використання.
Таблиця 2.1.
Розподіл туристів за категоріями та метою відвідування у 2006 р.
(за даними відділу з питань туризму Чернівецької облдержадміністрації)

Кількість турис
тів У тому числі іноземних туристів Крім того іноземні туристи, обслуговувані без поселення в закладах розміщення Туристи які виїжджали за кордон Крім того туристи які виїжджали за кордон, обслуговувані без поселення в закладах розміщення Туристи охоплені внутрішнім туризмом Всього обслуговувано туристів 78280 7576
225 29179
789
40511 За метою відвідування Службова, ділова, бізнес, навчання 23877 895
104 4078
757
18043 Дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм 42547 6375
121 15440
21
20590 Лікування 569 1 - 13 -
555 інша 11287 305 - 9648
11
1323
Тому пропонуємо виділяти сім основних сегментів ТРД - курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний. (мал.2.1., мал. 2.2.). Вони принципово відрізняються видами діяльності, а також територіальними вимогами для її здійснення, тривалістю перебування туриста (рекреанта) на території здійсне