Вы здесь

Вплив різних форм фосфорних добрив на родючість сірого лісового ґрунту та продуктивність короткоротаційної сівозміни

Автор: 
Буслаєва Наталія Григорівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001459
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтові, кліматичні та погодні умови
Дослідження з визначення способів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур короткоротаційної сівозміни та відтворення родючості сірого лісового грунту проведено у північній частині Правобережного Лісостепу України в 1997-2000 рр. У польовому короткотривалому досліді на сірому лісовому супіщаному грунті в дослідному господарстві ННЦ "Інститут землеробства УААН" "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області.
Територія району досліджень характеризується типовими для цієї зони кліматичними умовами, рослинністю, рельєфом та ґрунтотворними породами.
Агрохімічну характеристику ґрунту дослідної ділянки наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика орного (0-20 см) шару сірого лісового супіщаного грунту перед закладанням досліду, 1997р.
Вміст гумусу, %рНKCl
Мг-екв./100 г грунтуВміст
загального фосфору,
%Вміст рухомих форм,
мг/100 г грунтугідролі-тична кислот-ність, (Нг)сума
увібраних
основ,
(S)лужно-гідро-
лізо-
ваний
азотза Чиріковимрухо-мий
фосфор
(Р2О5)обмінний
калій
(К2О)0,93-1,095,5 - 6,21,3 - 1,49,8 - 10,10,04 - 0,055,6 - 6,03,6 - 5,94,4 - 7,2
Грунтові породи території дослідного господарства представлені лесом і лесовидним суглинком, які мають палевий колір, значну кількість часточок пилу, мулу та піску. Грунтові води залягають глибоко і в процесі водопостачання рослин участі не беруть.
Кліматичний режим зони Лісостепу є помірно-континентальним із теплим дощовим літом і м'якою, хмарною, з частими відлигами, зимою [4].
Найнижчі температури бувають у січні та лютому, а найвищі - у липні та серпні. Перший сніг часто випадає у листопаді, а стійке снігове покриття утворюється у другій декаді грудня і інколи тримається 90-100 днів. Сніготанення розпочинається у кінці другої - на початку третьої декади березня і продовжується протягом 15-20 днів. Весняні приморозки в середньому закінчуються у третій декаді травня, а перші осінні - можуть бути на початку жовтня. Тривалість теплого періоду року (з середньодобовими температурами вище 0оС) становить 230-265 днів. Найменша відносна вологість повітря спостерігається у травні. У цей же період найбільша кількість посушливих днів. Всього за рік таких днів налічується від 13 до 20.
Польові досліди розміщені в зоні достатнього зволоження (ГТК-1,2), де переважають теплі весни з достатніми (160-180 мм) запасами продуктивної вологи в метровому шарі грунту. Річна кількість опадів, що відзначається нерівномірністю випадання, у середньому складає 560 мм, з коливаннями за роками від 300 до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм або 66% річної норми. Найбільша кількість опадів припадає на літні місяці - червень та липень (66-68 мм).
Середня температура найтеплішого місяця липня становить 19,2 °С, а найхолоднішого січня - 6,3°С. Абсолютні максимуми температури повітря спостерігаються у липні-серпні (39°С), а абсолютні мінімуми - у січні та лютому (-33- -34°С ).
Сумарна сонячна радіація за рік 90-95 Ккал/см2 (3838-4052 МДж/м2), на частку сумарної ФАР (фотосинтетичної активної радіації) за період вегетації з температурою повітря вище 5°С припадає 39 Ккал/см2 (1683 МД/ж2).
Перехід температури повітря навесні та восени через 0°С відбувається 19 березня і 19 листопада, через 5°С - 8 квітня та 26 жовтня, через 10°С - 21 квітня та 2 жовтня, через 15°С - 26 квітня і 7 вересня [4].
У цілому кліматичні умови зони, де розміщені землі господарства "Чабани" (тепла і затяжна весна, тепле і вологе літо, незначні коливання температур, достатня кількість опадів, м'яка сніжна зима) сприятливі для сільськогосподарського виробництва.
Аналіз погодних умов у роки досліджень проводили за даними гідрометеорологічного пункту "Чабани", розміщеного в зоні діяльності ННЦ "Інститут землеробства УААН". Вони були досить контрастними, особливо за середньомісячною кількістю опадів, про що свідчать коефіцієнти суттєвості відхилень (табл. 2.2), за якими умови 9 місяців помітно відрізнялись від середніх багаторічних, а у липні 1997р. та вересні 2000 р. вони наближались до екстремальних. За показниками середньомісячної температури повітря погодні умови вегетаційного періоду були близькими до середніх багаторічних, за винятком липня 1998 р., квітня 1999 та 2000 рр., коли вони суттєво відрізнялись.
Таблиця 2.2
Коефіцієнти суттєвості відхилень суми опадів і
середньомісячної температури повітря за 1997-2000 рр.
РікСума опадівIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1997100000210001199800000110010019990000010100002000000000012000Середньомісячна температура повітря1997000000000000199800000010000019990001000000002000000100000000
Примітка: 0 - погодні умови близькі до середніх багаторічних;
1 - суттєво відрізняються від середніх багаторічних;
2 - наближені до екстремальних.
Розрахунок коефіцієнтів суттєвості відхилень середньомісячної температури повітря і суми опадів здійснювали згідно методики Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту за формулою:
Кс = _
Xi - X , де
S
(2.1)
Кс - коефіцієнт суттєвості відхилень,
Хі - елемент поточної погоди,
_
Х - середня багаторічна величина,
S - середнє квадратичне відхилення.
Зокрема, 1997 р. відзначався значною нерівномірністю тем