РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих
На базі ДУ "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України" та Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру обстежено 104 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та на туберкульоз легень у поєднанні з ХОЗЛ віком від 18 до 67 років, 90 з яких склали чоловіки, 14 - жінки. Усі хворі були розподілені на три групи: I - основну групу склали хворі з поєднанням туберкульозу легень і ХОЗЛ І-ІІ стадії стабільного перебігу, які отримували лікування фенспіридом додатково до протитуберкульозної та бронхолітичної терапії (38 пацієнтів); II групу склали хворі з поєднанням туберкульозу легень і ХОЗЛ І-ІІ стадії стабільного перебігу, які не отримували фенспірид додатково до основної терапії (35 пацієнтів); до III групи увійшли хворі на туберкульоз легень без супутньої патології (31 пацієнт). Дві останні групи були контрольними.
Характеристика хворих за віком і статтю представлена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
Вік у
рокахКількість хворихЧоловікиЖінкиВсьогоабс.%абс.%абс.%до 2054,811,065,821-302120,287,72927,931-401716,443,82120,241-503432,7--3432,751-6098,611,0109,6? 60-ти43,8--43,8Разом9086,51413,5104100,0 Як видно з табл. 2.1, найбільшу питому вагу склали пацієнти віком від 41 до 50 років (32,7 %), тобто особи найбільш працездатного віку. З обстежених більшість склали чоловіки: у І групі - 32 хворих (84,2 %), у ІІ групі - 32 хворих (91,4 %), у ІІІ групі - 26 хворих (83,9 %).
Усі групи були ідентичні за віком, статтю пацієнтів та клінічною формою туберкульозу легень.
Пацієнти І і ІІ груп були ідентичні за тривалістю захворювання на ХОЗЛ, і термін цієї хвороби складав від 2 до 27 років. Найбільш часто туберкульоз легень приєднувався після 2-15 років хвороби на ХОЗЛ.
Деструктивні процеси у легенях виявлені: I група - у 35 (92,1 %) пацієнтів, II - у 32 (91,4 %), ІІІ група - у 25 (80,6 %) хворих.
Порівнювальний аналіз проводився у динаміці: при шпиталізації, на протязі лікування та після його завершення.
Розподіл хворих за клінічними формами туберкульозу легень відображено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за клінічними формами туберкульозу
Клінічна форма туберкульозуКількість хворихабс.%Вогнищева32,9Дисемінована3634,6Інфільтративна6562,5Разом104100
Як демонструє табл. 2.2, інфільтративний туберкульоз легень зустрічався найчастіше з усіх форм - у 65 (62,5 %) хворих, дисемінований - у 36 (34,6 %). Досить рідко спостерігався вогнищевий туберкульоз легень - 3 (2,9 %) пацієнта.
Поширеним вважався процес, який був двобічним, або виходив за межі двох сегментів однієї легені. Таким чином, поширений туберкульозний процес спостерігався у 101 (97,1 %) хворого з усіх обстежених, обмежений - у 3 (2,9 %).
Локалізація туберкульозних уражень представлена у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Поширеність патологічного процесу у хворих на туберкульоз легень
Обсяг ураженняКількість хворихабс.%Частина частки легені32,9Частка легені3028,9Дві частки легені2019,2Уся легеня 54,8Двобічне ураження4644,2Разом104100
Загальний стан хворих під час шпиталізації був задовільний у 37 (35,6 %) осіб, середньої важкості - у 44 (42,3 %) і важкий - у 23 (22,1 %). Серед хворих із задовільним станом тільки 5 (13,5 %) осіб не мали скарг, інші відмічали слабкість, підвищену втомлюваність, пітливість, зниження апетиту.
Кашель мав місце у 90 (86,5%) з усіх обстежених хворих. Сухий кашель спостерігався у 14 (13,5 %) осіб. Кашель з виділенням харкотиння турбував 76 осіб, які склали 73,1 %. Це були, переважно, хворі із загальним станом середньої важкості та важким. Кількість виділеного харкотиння залежала від клінічної форми, розповсюдженості туберкульозного процесу, тривалості захворювання на ХОЗЛ, і була у наступних межах: до 25 мл на добу - у 39 (51,3 %) хворих, від 25 мл до 50 мл - у 31 (40,8 %), від 50 мл до 100 мл у 5 (6,6%) пацієнтів, більше 100 мл - у 1 (1,3%) пацієнта. Характер харкотиння був слизовим у 30 (39,5 %) хворих, слизово-гнійним - у 38 (50,0 %) та гнійним - у 8 (10,5 %) хворих.
Підвищення температури тіла до субфебрильних цифр відмічено у 39 (37,5 %) осіб, фебрильна температура - у 30 (28,8 %) хворих.
Задишка мала місце у 56 (53,8 %) осіб. Серед них переважали пацієнти І та ІІ груп - 43 (76,8 %) хворих.
При аускультації легень жорстке дихання вислуховувалось у 52 (50,0 %) обстежених пацієнтів, послаблене - у 15 (14,4 %). Сухі хрипи спостерігались у 41 (39,4 %) пацієнта, вологі - у 49 (47,1 %). При обмеженому туберкульозному процесі катаральні явища вислуховувались локально, а при розповсюдженому - над усією легенею або з обох сторін.
Зміни загального аналізу крові спостерігались у 90 (86,5 %) хворих, причому переважно у пацієнтів І та ІІ груп, до яких були віднесені хворі з поєднаною патологією.
Зрушення лейкоцитарної формули уліво відмічено у 13 (12,5 %) осіб, лейкоцитоз - у 15 (14,4 %), лімфопенія - у 45 (43,3 %), еозинофілія - у 7 (6,7 %), моноцитоз - у 35 (33,6 %), ШЗЕ була прискорена - у 76 ( 73,1 %) хворих.
Треба відмітити, що у 20 (26,3 %) пацієнтів відмічалось прискорення ШЗЕ більше 50 мм/год, ШЗЕ більше 30 мм/год - у 27 (35,5 %) хворих. У 29 (38,2 %) осіб значення ШЗЕ було більше 15 мм/год.
Мікобактерії туберкульозу були виявлені у харкотинні 34 (89,5 %) хворих I групи, 33 хворих (94,3 %) II групи і у 29 хворих (93,5 %) ІІІ групи, що в цілому склало 96 пацієнтів (92,3 %). Лікарська стійкість мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів спостерігалася у 45 пацієнтів, що склало 46,9 % серед усіх бактеріовиділювачів.
Хронічне обстру