Вы здесь

Оптимізація діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока

Автор: 
Яковенко Тарас Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001675
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методичний підхід
Враховуючи задачі дослідження, що підлягають вивченню, було визначено наступний методичний підхід щодо їх виконання. На першому етапі - це вивчення за даними архіву відділення офтальмоонкології, а також відділення патологічної анатомії та електронної мікроскопії інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України групи пацієнтів із ЛПН орбіти та придатків ока та відбір парафінових блоків гістологічних препаратів тих самих пацієнтів з 1982?2006 рр.
Другим етапом - проведення гістологічного, імуногістохімічного та цитогенетичного досліджень, виявлення особливостей клітинної будови, імунофенотипу ЛПН орбіти та придатків ока та мітотичної активності ЛМЗ і ЛЗМ.
Заключний етап - розробка алгоритму діагностичних заходів ЛПН орбіти та придатків ока.
2.2. Об'єкт дослідження
Для вирішення поставленої мети та завдань об'єктом дослідження були лімфопроліферативні новоутворення орбіти та придатків ока 402 пацієнтів віком від 16 до 89 років. Середній вік хворих становив 55 років. Чоловіків було 209 (52%), а жінок - 193 (48%). Серед матеріалу, що досліджувався, ЛПН орбіти склали - 67% (269), кон'юнктиви - 26% (104), повіки - 7% (29). 246 хворим був встановлений раніше діагноз лімфома, що склало 61%, а 156 пацієнтам - РЛГ (39%).
Сформована база даних, що включала клінічні, морфологічні, імуногістохімічні і цитогенетичні показники, які отримані в результаті дослідження хворих та виражені абсолютними або відносними величинами. Частина якісних ознак (проростання тарзоорбітальної фасції, ураження стінки орбіти і таке інше) були формалізовані. Враховувалося 8 клінічних ознак у 73 хворих: стать, вік, локалізація ЛПН, наявність білатерального ураження, проростання тарзоорбітальної фасції, ураження стінки орбіти, ступінь екзофтальму, обмеження рухомості ока. У 73 випадках враховувались клінічні, морфологічні та імуногістохімічні ознаки, бо така кількість парафінових блоків гістологічних препаратів знаходилась в архіві.
Морфологічна характеристика пухлин включала: розмір клітин, особливості розташування ядра, однорідність структури тканин, формування особливих структур. При імуногістохімічному дослідженні враховувався тип пухлини (РЛГ, ЛМЗ, ЛЗМ, ДВКЛ, ФЛ, ЛЦЛ, плазмоцитома). Цитогенетичними показниками були: мітотичний індекс, кількість патологічних, фізіологічних, а також мітозів, що важко диференціювати, кількість мітозів, що знаходяться на початкових стадіях.
Залежно від конкретної задачі була виконана певна кількість досліджень (табл. 2.1.).
2.3. Методи дослідження
В основу розробки алгоритму проведення диференційної діагностики ЛПН орбіти та придатків ока був покладений принцип використання найбільш простих і одночасно інформативних методів дослідження.

Таблиця 2.1
Кількість проведених досліджень
Задача дослідженняКількість
пацієнтівВивчення частоти ЛПН з 1982 по 2006рр.402Вивчення цитогенетичних особливостей у ЛЗМ і ЛМЗ35 (8,7%)Вивчення імуногістохімічних і гістологічних особливостей ЛПН73 (18,2%)Вивчення клінічних особливостей ЛПН орбіти та придатків ока73 (18,2%)
Для постановки діагнозу 73 пацієнтам проводилось клінічне, морфологічне та імуногістохімічне дослідження. При клінічному обстеженні оцінювався місцевий статус: виявлення одностороннього чи двостороннього ураження, локалізацію патологічного процесу. При кон'юнктивальній локалізації визначали колір новоутворення, проростання тарзоорбітальної фасції. При орбітальній локалізації визначали наявність екзофтальму та його ступінь, порушення рухомості ока. Обов'язковим було проведення МРТ чи КТ для виявлення патологічного процесу, його локалізація, ураження оточуючих структур.
Для встановлення кінцевого діагнозу одним із етапів дослідження було вивчення морфологічної будови пухлини. При проведенні морфологічного дослідження обов'язково визначались походження та розмір клітин. Були виділені дві групи клітин: малі та великі. До малих відносились клітини, розміри яких відповідали розміру нормальних лімфоцитів. У пухлинах, що складалися з малих клітин, додатково враховувалася наявність бластних форм лімфоцитів, формування фолікулярних структур. Наявність мономорфної чи поліморфної структури, тобто присутність домішку інших лейкоцитарних клітин. Великими вважалися ті клітини, розмір яких перевищував розмір нормального лімфоцита удвічі. При пухлинах, що складалися з великих лімфоїдних клітин, також враховувалася особливість будови клітини, вираженість цитоплазми, розташування ядра.
Методика морфологічного дослідження не відрізнялась від загальновідомої, при цьому застосовувалося стандартне фарбування гематоксилін-еозином. Для оцінки результатів використовувався мікроскоп Carl Zeiss при 100Х, 200Х та 400Х збільшені.
З метою проведення диференційної діагностики ЛПН орбіти та придатків ока, а також встановлення структури лімфом і особливостей імунофенотипу при ЛМЗ застосовувалися імуногістохімічні дослідження, останні виконувалися в відділу механізмів протипухлинної терапії на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України.
Проведений аналіз структури лімфом орбіти та придатків ока відповідно до останньої класифікації ВООЗ дозволив визначити оптимальний набір діагностичних антитіл для виконання імуногістохімічного дослідження. При виборі необхідного клону антитіла враховувався ступінь їх афіності і авідності. Використовувалися концентровані антитіла. Застосування готових до використання антитіл не дає можливості визначити необхідну їх концентрацію. Урахування відсутності неспецифічного фарбування (пасивна абсорбція антитіл) визначило оптимальну концентрацію антитіл.
Імуногістохімічне дослідження експресії компонентів протеоліза із застосуванням моноклональних антитіл було проведено на 73 парафінових блоках тканини