Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під спостереженням перебував 71 хворий (усі чоловіки) у віці від 36 до 71 року (у середньому 51,5±1,06 років). Середня тривалість захворювання становила 10,0±0,94 років. В 11,3% випадків відзначена спадкова схильність до подагри. Легкий перебіг патологічного процесу констатовано в 5,6% пацієнтів, середньої тяжкості - в 45,1%, тяжкий - в 49,3%. Першою ознакою хвороби в 84,5% спостережень був суглобний криз, в 15,5% - ниркова колька. Подагричний суглобний синдром в 73,2% хворих дебютував із залученням до процесу першого плюснефалангового суглоба, в 22,5% - гомілковостопного, в 4,2% - колінного.
Хронічна форма артриту мала місце в 74,7% спостережень, інтермітуюча - в 25,4%. Як видно з рис. 2.1, кісткові тофуси відзначені в 60,6% випадків, звуження суглобних щілин - в 54,9%, ущільнення хряща - в 43,7%, остеокістоз - в 40,9%, узурація кісток - в 29,6%, епіфізарний остеопороз - в 8,5%, кальцифікати - в 7,0%. Периферичні тофуси зареєстровані в 56,3% хворих.
В 59,2% обстежених спостерігався уролітіазний тип нефропатії, в 40,9% - латентний. У середньому швидкість клубочкової фільтрації склала 108,3±2,70 мл/хв. Нормальну сонографічну картину нирок констатовано в 39,4% спостережень, конкременти виявлено в 53,5% випадків, нефрокістоз - в 21,1%, гідрокалікоз і/або гідронефроз - в 16,9%.
На момент обстеження гіперурикемію (>420 мкмоль/л) зареєстровано в 87,3% хворих, гіперурикемію (>800 мг/добу) - в 47,9%. Середні показники СКк склали 617,2±18,49 мкмоль/л, СКс - 874,6±43,46 мг/добу, Кск - 8,0±0,54 мл/хв, активності КО - 7,7±0,18 мкмоль/л/хв, АДА - 9,3±0,19 нмоль/мг/хв, 5НТ - 8,9±0,24 нмоль/мг/хв.
Рис. 2.1. Частота рентгенологічних ознак ураження суглобів в обстежених хворих на подагру (%).
Примітка. 1 - кісткові тофуси, 2 - звуження суглобних щілин, 3 - ущільнення хряща, 4 - остеокістоз, 5 - узурація кісток, 6 - епіфізарний остеопороз,
7 - кальцифікати.
МС спостерігався в 87,3% хворих, причому в 53,5% випадків (від загального числа обстежених) відзначалася гіперінсулінемія (>25 мкме/мл). Якщо показники інсуліну в крові серед усіх пацієнтів склали 25,1±0,82 мкме/мл, то в групі з МС - 27,2±0,51 мкме/мл (S=2,19, p=0,030). Дві ознаки МС значилися в 29,0% обстежених, три - в 27,4%, чотири - в 32,3%, п'ять - в 6,5%. Цукровий діабет типу 2 (ЦД) діагностовано в 15,5% спостережень, артеріальну гіпертензію (>140/90 мм рт.ст.) - в 45,1%, ішемічну хворобу серця (ІХС) - в 52,1%, гіперліпідемію - в 84,5%. ІМТ у хворих із МС склав 36,6±0,74, тоді як у загальній групі - 35,0±0,82 (S=1,43, p=0,155).
IIA тип гіперліпідемії встановлено в 8,5% спостережень, IIB - в 50,7%, III - в 1,4%, IV - в 23,9% (рис. 2.2). У табл. 2.1 представлено показники ліпідного обміну в обстежених хворих на подагру. Так, параметри ЗЛ у сироватці крові склали 5,4±0,19 ммоль/л, ХС - 5,5±0,16 ммоль/л, ТГ - 2,3±0,15 ммоль/л, ФЛ - 3,3±0,13 ммоль/л, ЛПВГ - 0,5±0,02 ммоль/л, ЛПНГ - 0,8±0,02 ммоль/л.
Рис. 2.2. Частота розподілу обстежених хворих на
подагру з різними типами гіперліпідемії (%).
Таблиця 2.1
Показники ліпідного й пуринового обмінів
в обстежених хворих на подагру (M±m)
Показники
ліпідного обмінуПоказники
пуринового обмінуЗЛ, ммоль/л
ХС, ммоль/л
ТГ, ммоль/л
ФЛ, ммоль/л
ЛПВГ, ммоль/л
ЛПНГ, ммоль/л5,4±0,19
5,5±0,16
2,3±0,15
3,3±0,13
0,5±0,02
0,8±0,02Мкк, мкмоль/л
Мкс, мг/добу
Кмк, мл/хв
КО, мкмоль/л/хв
АДА, нмоль/мг/хв
5НТ, нмоль/мг/хв617,2±18,49
874,6±43,46
8,0±0,54
7,7±0,18
9,3±0,19
8,9±0,24
За даними електрокардіографічного дослідження (рис. 2.3), надшлуночкову екстрасистолію виявлено в 2,8% хворих, шлуночкову екстрасистолію - в 7,0%, миготливу аритмію - 1,4%, атріовентрикулярну блокаду I ст. - в 8,5%, внутрішньошлуночкову блокаду - в 16,9%, блокаду лівої ніжки пучка Гіса - в 4,2%, блокаду правої ніжки пучка Гіса - в 9,9%, гіпертрофію лівого шлуночка - в 50,7%, гіпертрофію лівого передсердя - в 16,9%, дифузні зміни міокарда - в 29,6%, рубцеві - в 2,8%.
Рис. 2.3. Частота електрокардіографічних ознак
в обстежених хворих на подагру (%).
Примітка. 1 - гіпертрофія лівого шлуночка, 2 - дифузійні зміни міокарда,
3 - гіпертрофія лівого передсердя, 4 - внутрішньошлуночкова блокада,
5 - блокада правої ніжки пучка Гіса, 6 - атріовентрикулярна блокада I ст.,
7 - шлуночкова екстрасистолія, 8 - блокада лівої ніжки пучка Гіса,
9 - надшлуночкова екстрасистолія, 10 - рубцеві зміни міокарда.
Як видно з рис. 2.4, зміни мітрального клапана, за даними ехокардіографії, виявлено в 60,6% спостережень, аортального - в 57,8%, мітральну регургітацію - в 38,0%, аортальну - в 11,3%, гіпертрофію міжшлуночкової перегородки - в 21,1%, задньої стінки лівого шлуночка - в 45,1%, лівого передсердя - в 18,3%, дилатацію порожнини лівого шлуночка - в 9,9%, лівого передсердя - в 7,0%, діастолічну дисфункцію лівого шлуночка - в 15,5%, систолічну - в 4,2%.
Рис. 2.4. Частота ехокардіографічних ознак
в обстежених хворих на подагру (%).
Примітка. 1 - зміни мітрального клапана, 2 - зміни аортального клапана,
3 - гіпертрофія задньої стінки лівого шлуночка, 4 - мітральна регургітація,
5 - гіпертрофія міжшлуночкової перегородки, 6 - гіпертрофія лівого передсердя, 7 - діастолічна дисфункція лівого шлуночка, 8 - аортальна регургітація, 9 - дилатація порожнини лівого шлуночка, 10 - дилатація порожнини лівого передсердя, 11 - систолічна дисфункція лівого шлуночка.
2.2. Експериментальне моделювання подагри
Експеримент проведено на 44 самцях білих щурів (маса ~240 г). Тварині в корінь хвоста вводили повний ад'ювант Фрейнда із селезінковою дезоксирибонуклеїновою кислотою великої рогатої худоби (по 5 мг/кг маси тварини) і включали в раціон аутолізат дріжджів (джерело пуринів і нуклеїнових кислот) з молібдатом амонію (стимулятор КО) та інозином (попередник сечової кислоти) [66]. Аутолізат одержували з пекарських дріжджів шляхом інкубації їх протягом 2 діб при 600С з