РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Кліматичні умови зони проведення дослідів
Експериментальне господарство Інституту зрошуваного землеробства УААН, на дослідному полі якого проводили польові досліди, розташоване в південному Степу України. Степова зону займає площу 240,2 тис. км2, що становить 40% простору держави [134].
Клімат характеризується значними ресурсами тепла та недостатнім зволоженням. Середньорічна температура повітря коливається в межах 9,8 - 11,40С, найбільш жаркого місяця - липня 22 - 240С, максимальна 38 - 410С [81].
В середньому за рік випадає 350 - 400 мм атмосферних опадів, з них третина річної норми - в літній період [160]. Переважна кількість опадів випадає у вигляді злив, максимальна інтенсивність сягає 7 - 10 мм за хвилину. Короткочасні зливові дощі, призводять до того, що значна частка води не встигає потрапити в ґрунт і не використовується рослинами [208].
Гідротермічний коефіцієнт становить 0,6 - 0,7 [173]. За період березень - жовтень спостерігається в середньому 45 суховійних днів, за літо - 23 дні. Найбільш шкідливі суховії у період запилення квіток та формування насіння.
Осінь тепла, продовжується 65 - 70 діб. Середня температура повітря цього періоду складає 10,60С, кількість опадів 90 мм. Перехід середньодобової температури повітря через 100С спостерігається в ІІ декаді жовтня, через 50С - 12 листопада (додаток А.1, А.2). Тепла, з достатнім зволоженням погода жовтня та листопада сприяють доброму вкоріненню маточних цибулин осіннього строку садіння. З переходом температури повітря через 00С (4 грудня) припиняється осіння вегетація маточників, тривалість зимового спокою рослин складає в середньому 112 діб (додаток А.3).
Середня температура самого холодного місяця (січня) - 30С, але можливі похолодання до - 15 - 200С внаслідок інтенсивного притоку арктичного повітря [1]. Для зимового періоду характерні часті відлиги, в результаті чого рослини відновлюють вегетацію, що негативно позначається на перезимівлі маточників.
Основні запаси вологи в ґрунті накопичуються в зимовий період, але промерзання ґрунту перешкоджає проникненню вологи в глибину [58]. Частіше на півдні України спостерігається нестійке промерзання ґрунту на 40 - 50 см, один раз в 5 років ґрунт промерзає на метрову глибину [173].
Весна характеризується швидким наростанням температури повітря. Перехід середньодобової температури повітря через 00С відбувається в І декаді березня, в кінці місяця (26.03) температура переходить через +50С, що співпадає з початком весняної вегетації маточників цибулі [81].
2.2. Погодні умови у роки досліджень
Вегетаційний період в 2000 - 2001 рр.
Восени 2000 року склались сприятливі умови для розвитку кореневої системи маточних цибулин. Значні опади в вересні 120,2 мм забезпечили достатній запас вологи в ґрунті, всього за осінній період випало 140,5 мм опадів (135% норми). Середньодобова температура повітря дещо перевищувала середні багаторічні показники. (додаток А.1).
Перехід температури повітря через 50С відбувся 23.11. на декаду пізніше норми. Припинення осінньої вегетації маточників спостерігалося 11.01, що на 38 діб пізніше середньої багаторічної дати переходу температури повітря через 00С - 4.12 (додаток А.3).
Середня температура повітря за зимовий період становила +1,50С, що на 3,10С вище середньої багаторічної. Стійкого промерзання ґрунту не спостерігалось. За зиму випало 70,3 мм опадів, що складає 67,6% норми. За даними майже 100 -річних спостережень така тепла зима спостерігалася один раз у 16 років.
Відновлення весняної вегетації маточників осіннього строку садіння відбулось наприкінці І декади березня 2001 р., що раніше багаторічної більш ніж на два тижні (26.03).
Березень був порівно теплим і досить вологим: середня температура повітря становила 5,20С, що вище за багаторічний показник на 2,90С, опадів випало 66,2 мм, що складає 255% норми. В цілому за весняний період температурний режим був в межах норми, опадів випало 143,3 мм, на 42% вище багаторічної норми. Літній період характеризувався прохолодним, дощовим червнем та спекотними сухими липнем і серпнем.
Дощі в І декаді червня - 28,9 мм (222% норми) та середньо декадна температура повітря 15,30С (на 3,90С нижче норми) сприяли враженню насінників цибулі переноспорозом (додаток А.2). У подальшому суха та тепла погода стримувала розвиток хвороби. Середньодобова температура повітря червня склала 18,60С, що нижче за норму на 1,30С, опадів випало 57,5 мм, при нормі 45 мм (табл.2.1).
Липень характеризувався спекотною, з незначними опадами погодою. Середньомісячна температура повітря складала 26,50С - на 4,60С перевищила багаторічні показники. Опадів випало 19 мм, 39% норми. За місяць відмічено 9 діб з середньодобовою температурою повітря вище за 300С і 26 суховійних діб. Сума ефективних температур на перше вересня вище 100С становила 1398,20С при нормі 1263,3, вище 150С - 744,40С при нормі 635,70С.
Вегетаційний період 2001 - 2002 рр.
Осінні місяці 2001 року характеризувались теплою та вологою погодою. Атмосферних опадів випало 158,9 мм, 153% норми, що сприяло накопиченню вологи в ґрунті (додаток А.1).
Середньодобова температура повітря жовтня і листопада перевищувала середні багаторічні показники на 10С та 0,30С (табл. 2.1).
Припинення осінньої вегетації маточників цибулі співпадає з датою переходу середньодобової температури повітря через 00С і відмічено 2.12, на дві доби раніше норми. Зимовий період характеризувався різким похолоданням в грудні та порівняно теплими січнем і лютим.
Таблиця 2.1
Основні метеорологічні показники вегетаційного періоду цибулі ріпчастої Херсонського обласного центру з гідрометеорології
Роки дослідженьМісяцьІХХХІХІІІІІІІІІVVVІVІІVІІІТемпература повітря, 0С2000-200114,910,05,63,11,4-0,15,211,414,418,626,523,92001-200217,310,84,8-4,5-2,04,36,49,917,320,626,622,