РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і завдань наукової роботи було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 90 юних первородящих (до 18 років), які були розділені на три групи:
- контрольна група - 30 юних первородящих, розроджених через природні пологові шляхи;
- 1 група - 30 юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні і реабілітаційні заходи;
- 2 група - 30 юних первородящих, розроджених абдомінальним шляхом, які одержували додатково антигомотоксичну терапію для профілактики післяопераційних ускладнень і реабілітації репродуктивного здоров'я.
До комплексу загальноприйнятих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів було включено (згідно з протоколами МОЗ України) антибактеріальну терапію, вітамінотерапію, біо- й імуностимулятори (тималін, адаптогени) та фізіотерапію (магнітотерапія, ультразвук, електрофорез).
Як було відзначено вище до комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів ми додатково включали (окрім біо- й імуностимуляторів) антигомотоксичну терапію: траумель, енгістол, коензим композитум і оваріум-композитум. Причому перші два препарати використовували в ранньому післяопераційному періоді (від 1-ої до 5-ї доби після кесарева розтину в загальноприйнятому дозуванні), а інші два - для відновного лікування у віддаленому періоді після абдомінального розродження для нормалізації метаболічних процесів і дисгормональних порушень.
Вивчаючи анамнестичні дані ми проводили оцінку становлення менструальної функції, професійні шкідливості, шкідливі звички, соціальний та сімейний стан. Оцінюючи репродуктивну функцію, ми звертали увагу на частоту артифіційних, мимовільних та пізніх абортів. Крім того, проводили оцінку появи генітальної та екстрагенітальної патології, визначаючи показник середньої частоти захворюваності на одну жінку. Ми вважали за доцільне провести вивчення особливостей перебігу вагітності, появи ускладнень в пологах, показання до абдомінального розродження, стан новонароджених, розвиток післяопераційних і післяпологових ускладнень, а також зміни репродуктивного здоров'я у віддаленому періоді після абдомінального розродження.
Вивчаючи віддалені наслідки пологів і операції кесарева розтину ми звертали увагу на тривалість лактації, час відновлення менструального циклу, а також появи нової генітальної та екстрагенітальної патології впродовж одного року після розродження, а також варіанти контрацепції, що використовується.
Для дослідження стану плода застосовували кардіотоко-графію на апараті "Biomedica" з автоматизованою обробкою результатів [70]. В оцінці стану матки, плаценти, навколоплодових вод, плода застосовували ультразвукове дослідження на апараті "Toshiba". При цьому проводили фетометрію й оцінку кількості навколоплодових вод. Ехографічну оцінку плаценти проводили за загальноприйнятими стандартами. Вона включала наступні параметри: визначення її локалізації, товщини, ступеня зрілості, структури, а також виключення патологічних змін [80].
Гормональні дослідження в плазмі крові після розродження включали визначення вмісту естрадіолу (Е), прогестерону (ПГ), тестостерону (Т), фолітропіну (ФСГ), лютотропіну (ЛГ), пролактину (Прл), кортизолу (Кр) та альдостерону (Алд) за загальноприйнятим імуноферментим методом [53]. Наш вибір саме цих показників було пов?язано з тим моментом, що за вмістом Е, ПГ та Т ми судили про активність яєчників; ФСГ, ЛГ і Прл - гіпоталамо-гіпофізарної області; Кр і Алд - надниркових залоз.
Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції В-лімфоцитів (CD20+; CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+) [26,53]. Вміст лізоциму в крові і у відокремлюваному з порожнини матки, а також вміст імуноглобулінів А, М та G у піхвовому виділенні вивчали за загальноприйнятою методикою [26,53].
Для більш точної ідентифікації збудників, виключення технічних погрішностей методик, а також з урахуванням основних вимог до методів діагностики (висока чутливість і специфічність, швидкість одержання результатів, нетравматичність для вагітної), нами було використано ряд діагностичних підходів (табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Використані методи діагностики збудників
генітальних інфекцій
Збудник Методи МікроскопіяКультуральнийДетекція антигенівСерологічні тестіChlamydia trachomatis-+++Trichomonas vaginalis++++Micoplasma hominis-++-Ureaplasma urealiticum-++-Herpes simplex progenitalis type 1,2--+-Cytomegalovirus--+-Coxcackieviruses A,B--+-Adenovirus--+-VEB (вірус Епштейн Барра)--+-Candida Albicans++--Бактерії роду Enterobacyeriacea++--Бактерії роду Enterococcus++--Бактерії роду
Staphilococcus++--
* мікроскопічний метод (світлова мікроскопія мазків у фарбуванні за Граммом та Романовським-Гімза);
* культуральне виділення збудників і їх типіювання;
* детекція антигенів різних патогенів за допомогою методів прямої і непрямої імунофлюоресценції з використанням моно- і поліклональних антитіл;
* серологічні тесті.
Лабораторна діагностика C. trachomatis включала комплекс щодо визначення антигенів збудника й антитіл до них [15]. Визначення антигенів у зшкрібку з цервікального каналу, піхви, уретри, мазку периферичної крові й у сечі проводили методом прямої імунофлюоресценції фітц-мічених моноклональних антитіл до видоспецифічного мембранного білка "Хламоноскрин". Антитіла класу IgG визначали методом імуноферментного аналізу тест-наборами "Chlamydia trachomatis IgG". Культуральне виділення і типіювання проводили в культурі кліток Hela, Hep-2.
Для лабораторної діагностики Tr. vaginalis було використано наступні моменти: переглядання нативних препаратів відокремлюваного піхви, цервікального каналу, уретри, бактеріоскопія при фарбуванні за Романовським-Гімза і культуральний метод із застосуванням середовища Джонсона-Трасела. Посів робили приміщенням досліджуваного матеріалу на дно пробірк
- Київ+380960830922