РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
У дослідження ввійшли матеріали обстеження і лікування 250 пацієнток, які були
обстежені і проліковані на базах кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ
упродовж 2003-2007 років (гінекологічне відділення київського Центру
репродуктивного здоров’я при КМКЛ №1 м. Києва – головний лікар к.мед.н. І.І.
Чермак, консультативно-діагностична поліклініка “Охматдит” – зав. поліклініки
Бондаренко Л.В., жіноча консультація поліклініки №2 – головний лікар Міщук
А.П.) ТМО Дніпровського району м. Києва.
Згідно мети і задач дослідження пацієнток розподілено на 3 репрезентативні
групи. До I-ої групи увійшли 100 хворих із субепітеліальним ендометріозом шийки
матки, до II-ої групи – 100 пацієнток з екзоцервікальним ендометріозом у
сполученні з іншими доброякісними захворюваннями шийки матки (ектопія
призматичного епітелію, папілярна ерозія, простий ендоцервікоз), закінчена
(фолікулярна ерозія, ендоцервікоз, що епідермізується, ретенційні кісти) й
незакінчена зона (залозиста ерозія, проліферативний ендоцервікоз доброякісної
трансформації). До контрольної групи увійшли 50 здорових жінок, які звернулись
з метою індивідуального підбору засобів контрацепції та були обстежені.
2.2. Клінічні, спеціальні та додаткові методи дослідження
Діагноз субепітеліального ендометріозу встановлювали на підставі результатів
комплексного обстеження, яке складалося з клінічних, інструментальних,
апаратних та клініко-лабораторних досліджень. У першу чергу ми детально збирали
дані про скарги пацієнток, особливості менструальної, статевої, дітородної
функції (кількість вагітностей і пологів, аборти та їх ускладнення). Вивчали
дані про гінекологічні захворювання, операції. Докладно визначали наявність
соматичної патології та сімейний анамнез (спадкова патологія у батьків і
близьких родичів). У випадку наявності екстрагенітальної патології усі жінки
були обстежені відповідними спеціалістами. У подальшому рекомендації суміжних
спеціалістів брали до уваги під час лікування гінекологічної патології.
Соматичне та гінекологічне обстеження проводили за загальноприйнятими
методиками і схемами. Під час бімануального гінекологічного обстеження
визначали розміри матки, стан суміжних органів.
Усі отримані дані ми заносили у спеціально розроблену реєстраційну карту.
Стан екосистеми піхви. Нормальна екосистема у піхві створює конкурентні умови
для розвитку патогенних мікроорганізмів і це є запорукою неускладненого
перебігу післяопераційного періоду після лазерної та кріотерапії патології
шийки матки.
Комплексне бактеріологічне обстеження проводили за 10-12 днів до операції.
Мікроскопію мазків здійснювали після їх фарбування за Грамом. Мікробіологічне
обстеження вмісту піхви проводили шляхом посіву виділень на елективні
середовища: тіогліколевий і м’ясопептонний бульйон, на кров’яний агар та ін., а
потім на тверді диференціально-діагностичні поживні середовища: 0,3% агар ЕНДО,
агар САБУРО, МРС-2, Блаурока, КАБ, КДС, Левіна, Плоскірєва, жовточно-сольовий
агар та ін.
Ідентифікацію анаеробів проводили на збагаченому кров’яному агарі +0,5 твін-80
в умовах анаеробного культування в анаеростаті. Для виділення бактероїдів у
присутності факультативно-анаеробних бактерій були використані композиції з
канаміцином і гентаміцином.
Виділення чистих культур та їхню ідентифікацію проводили за допомогою
загальноприйнятих тестів і відповідно показника Берджі.
Мікробіологічні методи. Мікробіологічне дослідження складалося з оцінки
результатів бактеріоскопії й бактеріологічного методу. Матеріал піхвового,
цервікального та уретрального вмісту паралельно засівали на поживні середовища
стандартного набору і фіксували на скельцях з наступним фарбуванням їх за
Грамом та Романовським-Гімзою для дослідження клітинних елементів та
визначенням основних бактеріальних морфотипів.
Характеристика гормонального гомеостазу організму. З метою вивчення
концентрацій гонадотропних і статевих гормонів у хворих на субепітеліальний
ендометріоз шийки матки ми обстежили 65 пацієнток, які були розподілені на 2
репрезентативні групи. Першу (Контрольну групу) склали 30 соматично і
репродуктивно здорових жінок, які обстежувались з метою вибору методу
контрацепції. До другої (Основної групи) увійшли 35 хворих із субепітеліальним
ендометріозом шийки матки.
Вивчаючи гормональний стан обстежених жінок, ми застосовували радіоімунологічні
методи для визначення рівнів статевих гормонів прогестерону (Пр) та естрадіолу
(Е2) й імуноферментні (з використанням наборів Алкор-Біо, Росія,
Санкт-Петербург) – для визначення рівнів гонадотропних гормонів
фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізувального гормону (ЛГ) у
сироватці периферичної крові. Кров для дослідження у всіх жінок брали в той
самий час доби (з 9 до 10 години ранку).
Для вивчення кольпоцитологічних показників слизової оболонки піхви у жінок із
субепітеліальним ЕШМ ми обстежили 60 жінок, які були розподілені на 2 групи: I
група (Контрольна) – 30 соматично і гінекологічно здорових жінок
репродуктивного віку; II група (Основна) – 30 пацієнток із субепітеліальним
ЕШМ. За основними показниками соматичного і репродуктивного анамнезу групи були
репрезентативні.
Для вивчення характеристик гормонального гомеостазу організму за станом
слизової оболонки піхви ми здійснювали її огляд під час гінекологічного
дослідження та за допомогою розширеної кольпоскопії, відбирали матеріал для
кольпоцитології.
Кольпоцитологічно визначали індекси зрілості (ІЗ): кількість парабазальних
(ПБ), проміжніх (ПР), пове
- Київ+380960830922