РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження з порівняльної морфології печінки, підшлункової залози та тонкої кишки виявили багато спільного у будові цього органу в людини та вищих хребетних. Гістологічний аналіз паренхіми печінки, підшлункової залози, тонкої кишки показав, що за багатьма параметрами гепатоцити, панкреатоцити, епітеліоцити людини і щурів принципово не відрізняються. Враховуючи це ми провели дослідження на гіпертензивних щурах лінії SHR та лінії WKO, що використовувалася в якості контрольної групи.
Щурі зі спонтанною гіпертензією лінії SHR виведені доктором Окамото в Медичній школі м. Кіото (Японія) в 1963 р. із аутбредних щурів Wistar Kyoto шляхом схрещування самців, які мають високий артеріальний тиск з самками з помірною гіпертензією.
Детально характеристика лінії є на сайтах http://rgd.mcw.edu/strains/; http://www.taconiс.com/anmodels/sponthyp.htm. Головні галузі використання: дослідження гіпертонічної хвороби, захворювання серцево-судинної системи.
Щурі лінії WKO (Wistar-Kyoto) виведені в 1971 р. з аутбредного стану щурів. Серед тварин проводять інбридинг з метою створення нормотензивної контрольної лінії. Характеристика лінії розміщена на сайтах: http://rgd.mcw.edu/strains/; http://www.taconiс.com/anmodels/wkyn/htm. Галузь застосування: нормотензивні тварини - контроль для гіпертензивних щурів лінії SHR.
Для виконання експерименту тварин було доставлено з розплідника "Пущіно" (Росія), який є науково-виробничим підрозділом Філіала Інституту біоорганічної хімії ім. Акад. М.М. Шемякина та Ю.А. Овчинникова і має найвищу міжнародну SPF - категорію та отримав повну акредитацію міжнародної асоціації по атестації та акредитації утримання лабораторних тварин "Aaalac international" (www.aaalac.org).
В експерименті було використано п'ятдесят щурів лінії SHR та WKO. Деякі тварини були використані для досліджень у двох серіях одночасно. Після шеститижневої адаптації тварин вводили в експеримент, попередньо провівши ретельний огляд, враховуючи стан шерстяного покриву та поведінку.
Розподіл тварин на групи відповідно до завдань дослідження поданий у таблиці 2.1.
В залежності від виду експерименту тварин було поділено на 4 серії.
В першій серії (10 щурів) проведене морфометричне, мікроскопічне та електронномікорскопічне дослідження печінки, підшлункової залози, тонкої кишки за умов гіпертензії та нормотензії. Перша серія поділена на дві групи. Тварини першої групи (R1) представляють стан природної гіпертензії: SHR лінія. Друга група, нормотензивні тварини (C1): WKO лінія.
Друга серія (14 щурів) поділена на дві групи. Тварини першої групи (R2) представляють стан природної гіпертензії: SHR лінія. Друга група, нормотензивні тварини (C2): WKO лінія. В даній серії вивчалася жовчовидільна та жовчоутворювальна функція печінки за умов есенціальної гіпертензії та нормотонії, а також біохімічні показники крові: АлАТ, малоновий диальдегід (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), активність церулоплазміну (ЦП), концентрацію відновленого глутатіону (SH-групи), активність каталази, рівень ендогенної інтоксикації (ЕІ), концентрацію сукцинатдегідрогенази (СДГ), концентрацію холестерину (ХС), вміст заліза, кальцію, фосфору в сиворотціи крові.
В третій серії (15 щурів) досліджувався вплив коригувальної дієти з біологічно-активною добавкою (БАД) "Енергетин" на жовчовидільну та жовчоутворювальну функцію печінки за умов есенціальної гіпертензії, а також на біохімічні зміни в крові: МДА, СОД, СДГ, ЕІ , активність каталази, SH - групи, ЦП, холестерин, АлАТ, вміст фосфору, кальцію, заліза в сиворотці крові. Дані показники порівнювалися з нормотензивними тваринами лінії WKO. Окрім цього визначався систолічний артеріальний тиск. Тварини першої групи (R3+E) - гіпертензивні тварини, що отримували коригувальну дієту з БАД "Енергетин" протягом двох тижнів з розрахунку 20 мг на 1 кг маси щура на добу. Тварини другої групи (R3) гіпертензивні тварини, що отримували звичайну дієту, третя група (C) - нормотензивні тварини, що отримували звичайну дієту.
Біологічно-активна добавка (БАД) "Енергетин" є сумішшю меду з пряноароматичними рослинними компонентами, які стимулюють гастроінтестінальні рецептори дуоденуму і викликають мобілізацію регуляторних систем травлення ( патент України на винахід № 38648 від 15.01.2004 р.).
У четвертій серії визначалася можливість корекції морфофункціональних змін за умов природньої гіпертензії при застосуванні спеціалізованої стимулюючої травлення дієти з БАД "Енергетин". Проводилось мікроскопічне та електронномікроскопічне дослідження.
Четверта серія поділена на три групи. Тварини першої групи (R4+E) - гіпертензивні тварини лінії SHR, що отримували коригувальну дієту з БАД "Енергетин" протягом двох тижнів з розрахунку 20 мг на 1 кг маси щура на добу. Тварини другої групи (R4) гіпертензивні тварини лінії SHR, що отримували звичайну дієту, третя група (C4) - нормотензивні тварини лінії WKO, що отримували звичайну дієту.
Таблиця 2.1
Розподіл тварин за серіями та групами дослідженя
І серіяІІ серіяІІІ серіяІV серіяR1C1R2C2R3+ER3C3R4+ER4C4nnnnnnnnnn5577555555
Використані наступні методики:
1. Визначення відносної маси печінки. Після зважування печінки вираховувалась відносна маса органу на 100 г маси тіла за формулою
Мп * 100
Мвідн. = ------------------,
Мт
де М відн. - відносна маса печінки,
Мп - маса печінки даного щура,
Мт - маса тіла даного щура.
2. Мікроскопічне дослідження. Печінку, підшлункову залозу, тонку кишку фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, промивали проточною водою, дегідратували у спиртах зростаючої концентрації та занурювали у парафін. На санному мікротомі виготовлялися зрізи товщиною 5-7 мкм і забарвлювали гематоксиліном та еозином.
- Київ+380960830922