РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили у відділах репродукції та профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН, а також у Державному підприємстві "Дослідне господарство "Бірки" Інституту птахівництва. Виробничу перевірку здійснювали у відкритому акціонерному товаристві з іноземними інвестиціями "Курганський бройлер" Балаклійського району та у товаристві з обмеженою відповідальністю "Голден кросс" Чугуївського району Харківської області.
2.1. Оцінка морфологічних та фізико-хімічних особливостей яєць курей різного напряму продуктивності та віку
Загальна схема проведення досліджень представлена на рис. 2.1.
Для досліджень використовували яйця, отримані від курей порід білий леггорн, полтавська глиняста та білий род-айленд у 8-ми, 10-ти та 14-ти місячному віці стада. Годівля птиці здійснювалась за раціонами, розробленими лабораторією фізіології, біохімії та живлення птиці ІП УААН за загальноприйнятими нормами [51]. Всього було використано 7527 шт. інкубаційних яєць, з яких було закладено на інкубацію 6987 шт., в тому числі проведено розтин відходів інкубації у кількості 956 шт. яєць. Окрім того, було виконано розтин 540 шт. яєць, відібраних на різних стадіях ембріонального розвитку курей вищевказаних порід та 180 шт. виведеного молодняка.
Оцінку морфологічних та фізико-хімічних особливостей яєць курей порід білий леггорн, полтавська глиняста та білий род-айленд, отриманих від несучок 8-, 10- та 14-місячного віку проводили таким чином. Від курей кожної породи у вказані терміни було відібрано по 20 яєць (всього 180 шт.) для визначення морфологічних та фізико-хімічних показників за загальноприйнятими методиками [40, 41, 61] та по 40 яєць (всього 360 шт.) для визначення газопроникності шкаралупи.
Облікові показники: маса яєць (г), індекс форми (%), щільність яєць (г/см3), вміст білка (%), вміст жовтка (%), вміст шкралупи в яйці (%), товщина шкаралупи (мм), кількість пор (шт/см2), газопроникність (м3/м2с) та вологопроникність шкаралупи (кг/м2с), пружна деформація шкаралупи (мм), міцність шкаралупи (кг/см2), одиниці Хау, індекси білка (%) та жовтка (%), вміст сухих речовин в білку та жовтку (%).
Газопроникність шкаралупи визначали за методикою Бреславця В.О., Захаренко В.А., Князєва Ю.Р. [17]. Для досліджень використовували як непошкоджену шкаралупу яєць, з яких було вилучено вміст крізь невеличкий отвір, так і шматочки шкаралупи без підшкаралупних оболонок. Вологопроникність шкаралупи розраховували за формулою:
P= B·Pn·?·?/ RT ,
де В - газопроникність шкаралупи (м3/м2с),
Pn - тиск насиченої пари за даної температури,
? - маса молю водяної пари (18·10-3 кг/моль)
? - відносна вологість повітря,
R - газова стала (8,31)
T - температура за Кельвіном
Вимірювання проникності шкаралупи проводили при кімнатній температурі в декілька етапів: до та після оброблення розчинами соляної кислоти (концентрацією 1,40 моль/л), оцтової кислоти (концентрацією 0,40 моль/л), гіпохлориту натрію (концентрацією 0,08 моль/л). Експозиція (тривалість) оброблення становила 1, 5, 10 та 20 хвилин. Всі вимірювання проводили при висоті водяного стовпа 30 см.
2.2. Аналіз ступеня розвитку ембріонів та результатів інкубації яєць курей різного напряму продуктивності
Для порівняльної оцінки розвитку ембріонів від курей кожної породи у вказані вікові періоди було відібрано згідно з вимогами державного стандарту (РСТ УССР 1924-82) [58], зважено та закладено на інкубацію від 120 до 600 яєць (загальною кількістю 3770 шт.). Інкубацію яєць проводили в лабораторних (ІЛУ-Ф-0,3 та ІЛБ-0,5) та промислових інкубаторах (типу "Універсал - 55") за стандартними режимами [33].
Оцінку ступеня розвитку зародків проводили через 36 годин, а також на 11, 17 та 19 добу інкубації [59]. Для цього від закладених на інкубацію яєць курей порід білий леггорн, полтавська глиняста та білий род-айленд відбирали по 10 шт. (всього 360 шт.) запліднених яєць. Після розтину яєць визначали: через 36 годин інкубації - діаметр судинного поля (мм), довжину зародка (мм), кількість пар сомітів (шт.), на 11 добу інкубації - довжину зародка (мм), його масу (г), кількість навколозародкової рідини (г), масу білка та жовткового мішка (г). Ці ж самі показники визначали у зародків на 17 та 19 добу інкубації (окрім навколозародкової рідини).
З метою оцінки якості молодняка проводили розтин виведених курчат (у загальній кількості 90 гол.) з яєць, відібраних від курей порід білий леггорн, полтавська глиняста та білий род-айленд 8-, 10-, та 14-місячного віку. При проведенні розтину визначали: масу курчати (г), довжину тіла (мм), масу жовткового мішка (г).
Після виводу молодняка проводили розтин відходів інкубації та встановлювали кількість запліднених яєць, кров'яних кілець, завмерлих ембріонів, задохликів, з наступним визначенням виводимості яєць та відсотку виводу молодняка. Причини загибелі ембріонів аналізували з акцентуванням уваги на симптомах гіпоксії та асфіксії.
2.3. Визначення дії розчинів кислот та гіпохлориту натрію на кутикулу шкаралупи яєць
З метою вивчення впливу розчинів соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію на кутикулу яйця було проведено її забарвлення методом імпрегнації сріблом. Для забарвлення використовували шкаралупу свіжих та інкубованих протягом 18 діб яєць.
Розчин срібла готували за методикою Пердро-Да Фано [цит. за 37]. До 5 см3 20 % розчину азотнокислого срібла додавали 2 краплини 40 % NaOH та по краплях - 28 % розчин аміаку (близько 1,1 см3) при постійному струшуванні до майже повного розчинення осаду. Після цього об'єм розчину доводили дистильованою водою до 50 см3.
Забарвлення здійснювали шляхом нанесення розчину азотнокислого срібла на поверхню шкаралупи. Експозиція становила 1-2 хвилини. Після цього зразки промивали дистильованою водою, просушували та піддавали мікроско