РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Вибір методів дослідження визначався з урахуванням поставлених завдань та вимог до проведення педагогічного дослідження. У процесі проведення досліджень нами використані такі методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; анкетне опитування; педагогічне тестування; антропометрія; соматометрія; фізіометрія та методи математичної статистики.
Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури
При аналізі спеціальної науково-методичної літератури нами використовувалися публікації, в яких розглядалися такі питання: філософсько-педагогічні аспекти фізичного виховання; свідомий вибір молоддю видів фізкультурно-спортивної діяльності; формування позитивної мотивації до занять фізичним вихованням і спорту; недоліки процесу фізичного виховання та основи силової підготовки.
Анкетне опитування
Анкетне опитування - це метод педагогічного дослідження за допомогою анкет. Анкета - впорядкований за змістом та формою набір завдань, підготовлених у вигляді опитувального листа.
Анкетування застосовується в педагогіці для збирання первинних даних і, на відміну від інтерв'ю, може здійснюватися заочно. Зміст запитань і спосіб відповідей на них заздалегідь плануються.
Анкетне опитування було проведено за методикою, яка описана в роботі В. Ягупова [230]. Всього ми опитали 139 студентів. Дані, отримані у результаті проведеного анкетування, дозволили виявити інформацію про фізкультурно-спортивні інтереси; причини, які заважають займатися фізичною культурою і спортом; мотивацію щодо занять фізичним вихованням; самооцінку стану здоров'я та фізичної підготовленості.
Педагогічне тестування
Для оцінки рівня фізичної підготовленості студентської молоді нами були використані Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України [60].
Підбір рухових тестів здійснювався з урахуванням матеріально-технічної бази навчального закладу та мети дослідження.
Рівень фізичної підготовленості студентів визначався за таблицею 2.1. Тестування проводилося в такому порядку: перший день - швидкість (біг на 100 м), сила ніг (стрибок у довжину з місця), сила рук (згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі); другий день - сила рук (підтягування на перекладині у юнаків та вис на зігнутих руках у дівчат), спритність (човниковий біг 4 ? 9 м), сила м'язів тулуба (піднімання в сід за 1 хв.), гнучкість (нахил тулуба вперед з положення сидячи).
Особи, які підлягали тестуванню, були одягнені в спортивний одяг і взуття. Тестування проводились у вигляді змагань за належних санітарно-гігієнічних і погодних умов.
Антропометрія
Антропометричні дослідження студентів, які брали участь в експерименті, проводилися стандартним інструментарієм за загальноприйнятою уніфікованою методикою, що детально описана в роботах Р. Дорохова, В. Губи [65] та Е. Мартиросова [120].
Поза досліджуваного. Досліджуваний знаходився в природній для нього позі в положенні, що відповідає команді "струнко". Це положення він зберігав упродовж усіх вимірів для збереження постійності просторового співвідношення антропометричних точок.
Таблиця 2.1
Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості
студентів вузів
Види випробуваньСтатьНормативи, бали54321 СилаЗгинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі, разівЮ4438322620Д241916117Підтягування на перекладині, разівЮ161412108Вис на зігнутих руках, с Д21171395Піднімання в сід за 1 хв, разівЮ5347403428Д4742373328Стрибок у довжину з місця, смЮ260241224207190Д210196184172160 ШвидкістьБіг на 100 м, сЮ13.213.914.414.915.5Д14.815.616.417.318.2 СпритністьЧовниковий біг 4?9 м, сЮ8.89.29.710.210.7Д10.210.511.111.510.2 ГнучкістьНахили тулуба вперед з положення сидячи, смЮ191613107Д201714107 Основні виміри за допомогою антропометра виконувалися швидко (впродовж 2-3 хв), поки досліджуваний міг зберігати дане положення.
Місце для вимірів. При масових обстеженнях використовували суміжні приміщення, де для вимірів підтримували постійну комфортну температуру. Підлога була рівною, горизонтальною, застеленою килимком; освітлення - рівне і достатнє.
Час обстеження. Дослідження проводилося вранці, через 2-3 години після вживання їжі. У разі необхідності проведення вимірів в інший час, досліджуваним рекомендується 15-20 хв. провести в положенні лежачи.
Організація дослідження. При масових антропометричних обстеженнях здійснювалася одночасна робота декількох дослідників і секретаря. Для одночасного обстеження підбирали групи однієї статі та віку.
Під час вимірів дотримувалися такту, враховували сором'язливість та індивідуальність кожного студента.
Антропометричний інструментарій. Основним методом вивчення особливостей будови тіла людини є антропометричний метод. Він передбачає визначення поздовжніх, глибинних, поперечних, обхватних розмірів тіла, його маси та товщину жирових прошарків.
В якості точок відліку у вимірах використовувалися антропометричні точки, які мають достатньо сувору локалізацію відносно відповідних кісткових утворень скелета. При цьому для більш чіткого вимірювання тіла людини використовувалися соматичні вісі координат. Місцезнаходження тієї чи іншої антропометричної точки знаходилося пальпаторним методом.
У роботі визначалися такі антропометричні характеристики:
довжина тіла - вимірювалася ростоміром. Обстежуваний босими ногами ставав на майданчик ростоміра спиною до стояка зі шкалою і торкався його трьома точками: міжлопатковою зоною, сідницями та п'ятками (голова не повинна була торкатися ростоміра, п'яти при цьому з'єднані). Дослідник повільно опускав планшетку, яка рухомо закріплена на шкалі ростоміра, на голову обстежуваного. Показники довжини тіла фіксувалися на стійці рост