Ви є тут

Особливості патогенезу неврологічних проявів клімаксу

Автор: 
Федорець Валентина Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003197
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених осіб.
За результатами скринінгового обстеження хворих в КМКЛ №9, в поліклініці сімейного лікаря "Русанівка", було відібрано для подальшого детального клінічного та лабораторно-інструментального дослідження 108 жінок у віці від 38 до 62 років в клімактеричному періоді. Середній вік 50,3±0,7 років.
Обрання саме такої вікової групи хворих обумовлено тим, що в цей період з'являються прояви загально біологічного процесу гормональної перебудови у вигляді ознак естрогенної недостатності. Відповідно до завдань дослідження обстежені хворі були розподілені на 2 групи: 1 група - з дисфункцією нервової системи - 78 жінок, 2 група - без дисфункції нервової системи - 30 жінок (контрольна група).
Після першої частини дослідження, яка включала всі етапи клініко-параклінічного обстеження, були виявлені зв'язки між клінічними проявами та переважанням ураження відповідних судинних басейнів. Тому пацієнтки основної групи за даними параклінічних методів дослідження були розподілені на 2 підгрупи (по 39 чол.): Іа - з проявами ураження каротидного басейну, Іб - з переважанням ураження вертебрально-базилярного басейну. Контрольну групу склали 30 хворих з естрогендефіцитом та без проявів ураження нервової системи.
При обстеженні хворих використовувалась стандартизована карта, що включала паспортні дані, скарги і анамнез захворювання, оцінку соматичного стану і неврологічного статусу, дані лабораторних та інструментальних досліджень, консультації суміжних спеціалістів.

Проведення поглибленого дослідження анамнезу у обстежених жінок дозволило диференціювати скарги хворих за наступними синдромами. (табл. 2.1)

Таблиця 2.1.1 Розподіл хворих за анамнестичними даними
Синдроми
Основна група (n=78)Контрольна група
(n=30)Іа
(n=39)Іб
(n=39)n%n%n%Неврологічні1743,71641,0620,1Вегетативні923,01128,31446,6Сечо-статеві1333,31230,71033,3Всього391003910030100
Приймаючи до уваги, що важливим показником щодо подальшого прогнозу захворювання є визначення строків появи перших скарг на порушення стану здоров'я, нами було проаналізовано відповіді жінок на відповідне запитання в обстежених групах хворих. Сумарні результати цих відповідей представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.1.2Строки появи перших скарг на порушення стану здоров'я у обстежених хворих( роки)СиндромиОсновна групаКонтрольна група
ІаІбНеврологічні50,6±0,251,2±0,356,3±0,3Вегетативні43,1±0,144,7±0,249,2±0,2Сечо-статеві49,2±0,249,3±0,155,6±0,2

Як видно з таблиці , переважна більшість жінок вказали, що перші скарги на порушення стану здоров'я з'явилися у основній групі хворих на 5,6±0,4 років раніше, ніж у хворих, в анамнезі у яких не було проявів ураження нервової системи.
При зборі анамнезу особлива увага приділялася взаємозв'язку клінічних проявів хвороби з часом виникнення естрогендефіциту. Аналіз стану нервової системи був проведений з урахуванням ступеня вираженості гіпоестрогенемії, верифікованої шляхом дослідження гормонального профілю.
Анамнез життя включав дані про початок захворювання, характер його перебігу, попереднє лікування і його ефективність. Звертали увагу на освіту, професію, на умови роботи (надмірні фізичні і психічні перенапруження, дія несприятливих чинників зовнішнього середовища). Всі обстежені жінки проживали в місті Києві.
Серед обстежених хворих середню освіту мали 17% жінок, середню спеціальну - 36%, вищу - 47%. При аналізі роду трудової діяльності було відмічено, що фізичною працею займалися 15% хворих, розумовою -52%, не працювали (у зв'язку із досягненням пенсійного віку) - 33%. Таким чином, серед спостережуваних жінок 67% склали працюючі жінки.
При опитуванні було виявлено наявність наступних факторів ризику, як правило в комбінації декількох: паління тютюну - 27%, вживання алкоголю (без зловживання) -68%, вживання підвищеної кількості солі - 40%, низька фізична активність - 70%, надмірне емоційне/стресорне навантаження - 68%, надмірна вага (індекс Кетле більше 30,0) - 36% пацієнток.
Були зафіксовані супутні соматичні захворювання, перенесені раніше оперативні втручання, травми, наявність тривалого прийому
лікарських засобів, наявність алергічних реакцій, які могли обтяжувати перебіг основного захворювання. Серед супутньої соматичної патології найчастіше були виявлені хронічний холецистит, хронічний панкреатит - у 66%, виразкова хвороба шлунку і (або) дванадцятипалої кишки, хронічний гастродуоденіт - у 30%, варикозне розширення вен нижніх кінцівок - у 19%, хронічний пієлонефрит - у 8%, ендокринна патологія (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози) - 8%, захворювання ЛОР-органів - у 12%, патологія органу зору - у 16% хворих. Серед захворювань серцево-судинної системи були відмічені ішемічна хвороба серця, стенокардія напруги - у 28% жінок.
При обстеженні жінок в клімактеричному періоді були застосовані загальноприйняті в клініці неврологічні методи дослідження з урахуванням стану вегетативної нервової системи і ряду особливостей особи.
Грунтуючись на даних клінічних, клініко-лабораторних і клініко-інструментальних методів дослідження, всі хворі основної групи були розділені на 3 підгрупи:
-хворі з вегето-судинною дистонією (ВСД) - 32 жінки ;
-хворі з дисциркуляторной енцефалопатією (ДЕ) І стадії - 32 жінки;
-хворі з ДЕ II стадії - 14 жінок;
Діагноз був сформульований на підставі скарг хворих, сукупності анамнестичних даних, результатів клінічних, лабораторних і інструментальних досліджень згідно МКБ Х перегляду. Діагноз вегето-судиної дистонії відповідав рубриці G 90.9, а діагноз дисциркуляторной енцефалопатії - рубриці І 67.9.
Діагноз ВСД був сформульований у жінок на підставі даних частоти серцевих скорочень (ЧСС), коливання показників

артеріального тиску (АТ), вираженої вегетативної лабільності (дистальний гіпергідроз, трем