Вы здесь

Агрохімічна оцінка довготривалого використання добрив та ризогуміну при вирощуванні гороху в правобережному Лісостепу України

Автор: 
Грищенко Олег Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003322
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Погодно-кліматичні умови проведення досліджень
В регіоні проведення досліджень основним чинником створення агроландшафтів із кліматичних є тепловий режим і опади.
Тепловий режим регіону, де проводяться дослідження, характеризується помірно-континентальним кліматом. За багаторічними даними Митницького метеопосту середньорічна температура повітря становить 7,5 ?С. Найбільш теплий місяць року - липень, холодний - січень. Середня багаторічна температура повітря в липні становить +19,6 ?С, в січні - - 6,9 ?С. Сума активних температур - 2400?, тривалість періоду вегетації з температурою повітря понад +5 ?С - 210-215 днів. Останні весняні приморозки тут в середньому закінчуються 26-28 квітня, а перші осінні починаються 6-7 жовтня.
Регіону характерний нестійкий характер зволоження і періодичні засухи. Середня кількість опадів за 20 років становить 564 мм. Розподіл їх в період вегетації та інтенсивністю нерівномірний. Це знижує ефективність використання добрив. У теплий період (квітень-жовтень) випадає близько 70 % річної їх кількості.
Відносна вологість повітря достатньо висока і становить в середньому за рік 65 %, влітку - 70-45 % і взимку до - 91 % і більше.
В зоні Лісостепу всі пори року виражені чітко. Весна настає порівняно швидко, її характерною особливістю є інтенсивний зростання температури, внаслідок чого більша частина талих вод поглинається товщею ґрунту. Весняний сезон триває близько 2 місяців. На кінець квітня, в основному, відбувається повне відтаювання ґрунту, а до кінця місяця він прогрівається до 8-10 ?С.
В літній період переважно спостерігається спочатку тепла (перша половина), а потім жарка погода. За цей час випадає основна кількість опадів за вегетаційний період. Їх сума за червень-серпень становить за багаторічними даними 204 мм, в той час як за вересень-листопад - 108 мм. Літні опади здебільшого використовуються рослинами на фізичне випаровування. Як правило, на весні і восени відбуваються обложні дощі, а для літнього періоду характерні грози, які часто проходять у вигляді злив, що обумовлює утворення на поверхні ґрунту кірки і порушення його структури.
Осінь, в основному буває теплою і сонячною в першій половині і більш похмурою в другій. Протягом передосіннього та осіннього періодів спостерігається загальне пониження температури повітря. Перехід до зимового режиму поступовий, лише з середини жовтня середньодобова температура знижуючись переходить 10 °С.
Для клімату регіону характерна помірно-холодна зима з частими і тривалими відлигами. Сніговий покрив нестійкий і в середньому становить 20-40 см, його розподіл є дуже нерівномірним. Протягом зими переважає похмура погода з частими, але переважно невеликими опадами.
Погодні умови, що склалися у роки проведення досліджень (табл. 2.1, рис. 2.1, 2.2), свідчать, що в 2005-2007 рр. температура повітря в середньому не дуже коливалась, але найвища була в 2007 р. і з 4 по 8 місяць в середньому складала 18,68 ?С, найнижча була в 2005 році 15,4 ?С, середня багаторічна за цей період складала 16,06 ?С.
Опади розподілялись нерівномірно протягом періоду вегетації і року. Найбільше їх випало в 2005 р. (658 мм), а від 4 до 8 місяця - 80,1, середня багаторічна відповідно 564,0 і 59,6 мм. Найменше опадів випало за вегетаційний період в 2007 р. - 41,5 мм. В 2006 р. температура повітря і кількість опадів були найбільш близькими до середньо багаторічних значень. В травні і червні 2006 р. випало найбільше опадів (197 мм), що сприяло оптимальному росту і розвитку рослин гороху.
Таблиця 2.1
Погодні умови у роки проведення досліджень (2005-2007 рр.), за даними метеопосту Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету
РікМісяцьСередня
темпе-
ратура, ?ССума опадів, мм123456789101112Температура повітря, ?С2005-1,1-4,90,78,615,616,519,718,615,18,92,1-1,48,2-2006-8,2-6,2-2,011,115,719,819,415,310,16,41,10,78,3-20070,7-4,66,29,818,621,321,921,8-Середня багаторічна
за 20 років-6,9-4,90,28,415,318,519,618,514,37,81,9-2,77,5-Кількість опадів, мм200520,037,847,266,049,253,432,1199,775,01,435,241,0-658,0200628,221,042,132,2120,477,025,330,443,015,412,116,8-463,9200711,125,003,957,552,442,751,0-Середня багаторічна
за 20 років40,037,032,046,048,064,083,057,034,036,038,049,0-564,0
Рис. 2.1. Кількість опадів у роки проведення досліджень (2005-2007 рр.) та середня багаторічна, мм
Рис. 2.2. Середньомісячні температури у роки проведення досліджень (2005-2007 рр.) та середня багаторічна, ?С
Таким чином, погодні умови, що склалися у роки проведення досліджень, для вирощування гороху були сприятливими, хоча окремі періоди характеризувалися значними коливаннями у бік надмірного чи недостатнього зволоження. Це впливало на продуктивність гороху та ефективність добрив, які вносили під нього.

2.2. Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика ґрунту дослідного поля
У структурі ґрунтів Лісостепу важливе місце займають лучно-чорноземні ґрунти. За зовнішніми ознаками вони відрізняються від чорноземів типових коротшим профілем, наявністю оглеєння з глибини 130 см, що чітко проявляється у сизуватому забарвленні і наявності іржавих плям, відсутності карбонатної плісняви (хоч ґрунти й скипають від 10% НС1 з поверхні).
За гранулометричним складом вони належать до крупнопилувато-легкосуглинкових. Лучно-чорноземний ґрунт має до 20 % мулу (0,001 мм). Це обумовлює характер нагромадження гумусу і визначає також його зернистість.
Реакція ґрунтового розчину сприятлива для росту і розвитку більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони. Ці ґрунти характеризуються порівняно високим вмістом СаСО3 та мають високу вбирну здатність, що обумовлює середній вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.
Лучно-чорноземні ґрунти сер